Статті

П

Показник ∑Перевищ: причини та наслідки виникнення, шляхи запобігання та усунення

Від самого початку функціонування СЕА ПДВ платники податку мають тримати рівняння на розмір реєстраційного ліміту. Тож доводиться уважно слідкувати за всіма складовими формули обрахунку цього показника.
Пропонуємо поговорити про найбільш непередбачуваний показник формули — ∑Перевищ, який «з’їдає» реєстраційний ліміт та спричиняє купу неприємностей платникам податку.

11 листопада, 2019
Тема: ПДВ

 

Природа показника ∑Перевищ

Сьогоденний ПДВ-облік передбачає неодмінну реєстрацію усіх ПН та РК в ЄРПН. При цьому здійснити таку реєстрацію можна, лише якщо сума податку, зазначена у ПН/РК, не перевищує поточний розмір реєстраційного ліміту (∑Накл), обрахунок якого здійснюється за формулою, наведеною у п. 2001.3 ПКУ. Оскільки нестача реєстраційного ліміту унеможливлює реєстрацію ПН/РК в ЄРПН з усіма неприємностями, які з цього випливають, то платник податку має бути готовим до оперативних дій щодо підтримання цього показника у потрібному розмірі. Але іноді несподіване виникнення у формулі показника ∑Перевищ «плутає карти». Давайте ж розберемося у його природі.

Вбачається, що показник ∑Перевищ покликаний виконувати функцію запобіжного заходу проти економії платниками податку реєстраційного ліміту шляхом нереєстрації певних ПН/РК в ЄРПН. І місія цьому показнику була відведена досить благородна — підтримка балансу формули та адекватного розміру реєстраційного ліміту.

Працювати це має так. З моменту запуску СЕА ПДВ (1 липня 2015 року) система в автоматичному режимі спостерігає, чи не перевищує розмір ПЗ, зазначених платником у податковій звітності, суму ПДВ, що міститься у складених ним ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН. Якщо ж таке перевищення трапляється, система розуміє, що платник податку не здійснив реєстрацію у ЄРПН усіх ПН/РК, як того вимагає ПКУ. Тобто реєстраційний ліміт має неадекватний розмір: він завищений на суму ПДВ за такими незареєстрованими ПН/РК. Щоб збалансувати ситуацію, у формулі з’являється показник ∑Перевищ, який і зменшує реєстраційний ліміт на відповідну суму.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Згідно з п. 11 Порядку № 5691усі без винятку показники формули мають обліковуватися в розрізі платників наростаючим підсумком з 01.07.2015 р. (а для платників, зареєстрованих після 01.07.2015 р., — з дати реєстрації платником ПДВ). І показник ∑Перевищ не є винятком з цього правила!

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

За задумом ПКУ, показник ∑Перевищ має зникнути з формули, як тільки ситуація вирівняється та платник здійснить реєстрацію усіх «заблукалих» ПН/РК. Ба більше, з 01.01.2017 р.2зареєструвати ПН/РК, які спричинили виникнення показника ∑Перевищ, можна незважаючи на наявний розмір реєстраційного ліміту (п. 2001.9 ПКУ). Про умови такої реєстрації поговоримо згодом.

Відповідні зміни внесені до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

Вбачається, що за умов, прописаних у нормативних документах, наразі все мало б працювати «як по нотах». Але вкотре благість ідеї розбилася об незграбність її реалізації. Спочатку фіскали не могли втілити в життя норми п. 2001.9 ПКУ і платникам доводилось перераховувати на ПДВ-рахунок потрібну суму в подвійному розмірі, щоб мати змогу зареєструвати злощасні ПН/РК. Із цим згодом впоралися, але якою ціною!

ВАЖЛИВО! Щоб полегшити собі адміністрування показника ∑Перевищ, податківці «доопрацювали» програмне забезпечення, та наразі його обраховують не наростаючим підсумком, а окремо за кожним звітним періодом.

Таке «покращення» призвело до нових перекосів, тягар яких фіскали переклали на платників податку. Але про все по черзі.

Реалії сьогодення: ідилічна картина

Механізм виникнення Насамперед нагадаємо ПДВ-аксіому: якщо платник податку з певних причин (зокрема, нестача реєстраційного ліміту) не спромігся зареєструвати складені у звітному періоді ПН або збільшувальні РК, цей факт не позбавляє його обов’язку своєчасно задекларувати ПЗ у повному обсязі. Після прийняття звітності з ПДВ у автоматичному режимі відбувається порівняння двох показників:

Показник 1. Розмір ПЗ за звітний період, тобто значення колонки Б ряд. 9 звітної (звітної нової) декларації з ПДВ з урахуванням всіх УР до неї.

Показник 2. Загальна сума ПДВ у зареєстрованих ПН/РК, які відповідно до норм ПКУ мають бути відображені у податковій звітності за відповідний звітний період.

А далі уважно: позитивна різниця між цими двома показниками за конкретний звітний період (сума ПЗ у звітності перевищує суму ПДВ у зареєстрованих ПН/РК) і буде тим злощасним показником ∑Перевищ, який «з’їдає» реєстраційний ліміт.

Як позбутися? Платник, який «нажив» собі ∑Перевищ, напевно не зрадіє такому «щастю». А от щоб його позбутися, потрібно здійснити реєстрацію відповідних ПН/РК у ЄРПН. Зробити це можна в загальному порядку, тобто в межах наявного реєстраційного ліміту (∑Накл). Однак його може не вистачити, адже через виникнення показника ∑Перевищ реєстраційний ліміт вже зменшився на суму ПДВ, зазначену у незареєстрованих ПН/РК. Як ми зауважували вище, законодавці подбали про рішення цієї проблеми.

Незважаючи на недостатність реєстраційного ліміту, п. 2001.9 ПКУ дозволяє здійснити реєстрацію ПН/РК, але лише за наступних умов.

Умова 1.  Дата складання ПН/РК припадає на звітний період, в якому виник показник ∑Перевищ.

Умова 2. Реєстрація може відбутися тільки у межах так званого «другого ліміту» (∑НаклПеревищ), який обраховується наступним чином: ∑НаклПеревищ = ∑Перевищ – ПЗ до сплати + ∑ПопРах, де:

  • ПЗ до сплати — сума задекларованих до сплати податкових зобов’язань з ПДВ за періоди починаючи з 01.07.2015 р. (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку);
  • ∑ПопРах — загальна сума поповнення електронного ПДВ-рахунка з поточного рахунка платника податку.

За допомогою «другого ліміту» фіскали контролюють, щоб ПДВ, який міститься у незареєстрованих ПН/РК, був «забезпечений» або сумою ПДВ з «вхідних» ПН/РК, або коштами, перерахованими платником на електронний ПДВ-рахунок.

Цікаво, що за роз’ясненнями податківців (зокрема, ІПК ДПСУ від 20.09.2019 р. № 335/6/99-00-04-02-03-15/ІПК) показник ∑НаклПеревищ також розраховується в розрізі звітних періодів. Однак, на наш погляд, це дивно. Зокрема, незрозуміло, за яким принципом відбувається «прив’язування» показника ∑ПопРах до конкретного звітного періоду, адже кошти на електронний ПДВ-рахунок платник може покласти як раніше, так і пізніше, але вони мають «зіграти» при проведені обрахунків.

Умова 3. Необхідно вказати незареєстровані ПН та/або збільшувальні РК у податковій звітності з ПДВ. Зауважимо, що безпосередньо ПКУ цю умову не висуває, однак податківці «заклали» її у свої алгоритми, про що вони зазначили, зокрема, в ІПК від 24.05.2019 р. № 2365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Крім того, відповідні зміни внесені до форм податкової звітності з ПДВ та Порядку її складання3. Так, починаючи зі звітного періоду червень 2018 року (ІІІ квартал 2018 року) платникам податку необхідно відображати:

Зміни внесені наказом МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» від 23.03.2018 р. № 381.
  • незареєстровані ПН у таблиці 1.1 додатка Д5 до декларації з ПДВ;
  • незареєстровані збільшувальні РК у таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ.

ВАЖЛИВО! Відображати інформацію щодо незареєстрованих ПН/РК потрібно у декларації з ПДВ за той звітний період, в якому задекларовані ПЗ за такими ПН/РК.

З цього випливає наступний висновок: якщо проґавили можливість своєчасного внесення даних щодо незареєстрованих ПН/РК до звітної (звітної нової) декларації з ПДВ, виправити ситуацію в деклараціях за наступні звітні періоди вже не вийде. Отже, доведеться подавати УР. І нехай вас не вводить в оману наявність у додатках Д1 та Д5 таблиць 1.2, у яких начебто можна відображати незареєстровані ПН/РК минулих звітних періодів. З цього приводу податківці у листі ДФСУ від 11.07.2018 р. № 21051/7/99-99-15-03-02-17 наголосили, що відомості до цих таблиць вносяться одноразово у декларації за звітний (податковий) період за червень 2018 року (ІІІ квартал 2018 року) та відображенню тут підлягають незареєстровані ПН/РК, складені з 01.07.2015 р. по 31.05.2018 р.

Урешті-решт реєстрація ПН/РК, які спричинили виникнення показника ∑Перевищ, не вплине на розмір реєстраційного ліміту ∑Накл, адже у формулі його обрахунку зміняться одразу два показники: зменшиться показник ∑Перевищ та у тому ж розмірі збільшиться показник ∑НаклВид4.

Загальна сума ПДВ за складеними платником податку та зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК.

Отже, в обставинах, близьких до еталонних, та у разі виконання всіх зазначених умов ця непроста конструкція має спрацювати. Але будь-які відхилення від «норми» можуть спричинити справжній колапс у масштабі окремо взятого платника.

Нюанси обрахунку показника ∑Перевищ в розрізі окремих періодів

Доки показник ∑Перевищ обраховувався наростаючим підсумком, його поява у формулі була логічною, законодавчо обґрунтованою та передбачуваною. Однак все змінилося в ту мить, коли податківці вирішили, що виконувати положення п. 2001.9 ПКУ вони зможуть, лише якщо обраховуватимуть показник ∑Перевищ окремо за кожен звітний період. «Доопрацювання» алгоритмів програмного забезпечення в цьому напрямку було запущено відповідно до листа ДФСУ від 19.09.2017 р. № 1365/99-99-15-03-01-18. Зауважимо, що перерахунок фіскали вирішили провести «заднім числом», а саме починаючи з 01.01.2017 р. Отже, розмір реєстраційного ліміту багатьох платників податку після перерахунку зазнав суттєвих втрат. Не розуміючи, що коїться, платники почали «штурмувати» запитами податківців «на місцях», а ті, здається, й самі ще не розібрались з обставинами та перенаправляли постраждалих до ДФСУ. Під цим тиском головні фіскали були змушені пояснити причини несподіваного виникнення показника ∑Перевищ в СЕА ПДВ. Спроба це зробити була здійснена у листі ДФСУ від 11.01.2018 р. № 968/7/99-99-12-03-01-17, в якому податківці звинувачують в усіх бідах самих платників податку, які припускалися методологічних помилок при складанні податкової звітності. Проте головні податківці країни не виключили також можливість технічних помилок, при виявленні яких запропонували підлеглим направляти «на гору» відповідну інформацію для здійснення виправлень. Крім того, вони навели три причини виникнення показника ∑Перевищ.

Причина 1. Нереєстрація в ЄРПН ПН/РК. Тут все зрозуміло та співзвучно природі показника ∑Перевищ відповідно до положень ПКУ.

Причина 2. Порушення вимог ст. 187 та п. 192.1 ПКУ при визначені ПЗ з ПДВ. Тут, напевно, йдеться про несвоєчасність відображення ПЗ у податковій звітності. Щоб уникнути неприємностей, пам’ятайте наступні правила: ПЗ потрібно відображати в податковій звітності у періоді їх виникнення/збільшення (а не в періоді реєстрації ПН/РК);

Причина 3. Помилки при включенні до декларації РК на зменшення ПЗ, зареєстрованих із запізненням.

Тут податківці, скоріше за все, вказують на те, що зменшити ПЗ можна лише після реєстрації відповідних РК в ЄРПН. Однак у зв’язку з окремим порядком та строками реєстрації зменшувальних РК до ПН, які складені на платників податку5, фіскали мають певні труднощі з визначенням випадків запізнення їх реєстрації. Можливо, саме тому вони звертають увагу на ймовірність тут технічних помилок.

Реєстрація таких РК здійснюється покупцем (отримувачем) протягом 15 к. дн. з дня отримання РК від продавця (п. 201.10 ПКУ).

Отже, у листі податківці намагались донести наступне. Оскільки показник ∑Перевищ обраховується окремо за кожним звітним періодом, то відтепер має значення не тільки факт реєстрації в ЄРПН усіх ПН/РК, а ще й своєчасність відображення ПЗ у податковій звітності. Річ у тім, що система «підтягує» ПН/РК з ЄРПН до тих звітних періодів, у яких вони мають бути відображені відповідно до вимог ПКУ. Якщо ж платник податку схибив та відобразив ПЗ не у належному періоді, то виникає певне перекручення по періодах:

  • в одному періоді різниця між ПЗ, відображеними у звітності, та сумою ПДВ з «підтягнутих» до цього періоду ПН/РК матиме позитивне значення і це призведе до виникнення показника ∑Перевищ;
  • в іншому періоді така різниця матиме від’ємне значення і це жодним чином не позначиться на формулі обрахунку реєстраційного ліміту, а просто кане у Лету.

Начебто теж все зрозуміло: для того щоб позбавитися показника ∑Перевищ, платнику податку достатньо привести звітність з ПДВ у відповідність до вимог ПКУ — і все стане на свої місця. Однак не завжди все так просто!

Реалії сьогодення: перекручення та недоробки

У своєму листі податківці не розкрили усієї правди про недоробки алгоритмів, які і є насправді технічними помилками, що мають вирішуватися централізовано на рівні програмного забезпечення. Впоратися самостійно платники податку в таких випадках просто не в змозі. Фіскали ж обізнані щодо існування проблем, але не завжди поспішають їх вирішувати. Дійсно, з фіскальної точки зору, досить вигідно відібрати у платників податку частину реєстраційного ліміту та змусити поповнювати електронні ПДВ-рахунки. Розглянемо найпоширеніші ситуації, які загрожують безпідставним виникненням у формулі показника ∑Перевищ.

РК до помилкових ПН Багато платників податку хоч раз стикалися зі складанням та реєстрацією в ЄРПН помилкової ПН. Звичайно, виправити ситуацію в такому випадку може лише реєстрація зменшувального РК. Далі починається найцікавіше. Податківці вже багато років висловлюють сталу позицію: в декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в ПН, складених на підставі первинних документів. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій ПН, а також РК до неї не підлягають відображенню в декларації (категорія 101.23 ЗІР). І все б добре, однак за умови обрахунку показника ∑Перевищ в розрізі окремих періодів у платника можуть виникнути проблеми, якщо ПН та РК до неї складені у різних звітних періодах.

Приклад. Підприємство помилково склало ПН від 27.08.2019 р. на суму ПДВ 100,00 грн та зареєструвало її в ЄРПН. На дату виявлення помилки (17.09.2019 р.) підприємство склало зменшувальний РК, який був зареєстрований в ЄРПН 18.09.2019 р. Ані помилкова ПН, ані РК до неї не були відображені у податковій звітності. Решта ПЗ своєчасно відображена в деклараціях з ПДВ (у серпні — 1000,00 грн, у вересні — 1500,00 грн) та відповідає сумам ПДВ, зазначеним у ПН/РК, що складені за наслідками господарських операцій та зареєстровані в ЄРПН.

Порівнюючи дані декларацій та відомостей з ЄРПН у розрізі періодів, система побачить ситуацію так, як наведено в таблиці, та згенерує у формулі обрахунку реєстраційного ліміту показник ∑Перевищ за вересень поточного року.

Механізм виникнення показника ∑Перевищ

Звітний період

Дані кол. Б ряд. 9 декларації з ПДВ, грн

Відомості з ЄРПН щодо сум ПДВ, зазначених у ПН/РК, грн

Різниця
(гр. 2 – гр.3)

Значення показника ∑Перевищ

1

2

3

4

5

Серпень
2019 року

1000,00

1100,006

ЄРПН враховує також суму ПДВ з помилкової ПН у розмірі 100,00 грн.

–100,00

07

Від’ємне значення різниці не спричиняє виникнення показника ∑Перевищ.

Вересень
2019 року

1500,00

1400,008

Загальна сума ПДВ за даними ЄРПН зменшується на суму ПДВ, зазначену в зменшувальному РК до помилкової ПН.

+100,00

100

ЦЕ ЦІКАВО. При обрахунку показника ∑Перевищ не у розрізі окремих періодів, а наростаючим підсумком жодних проблем би не виникло, адже вкупі за обидва місяці суми задекларованих ПЗ дорівнюють сумі ПДВ за даними ЄРПН.

Стикнувшись із такою ситуацією, платники податку звертались по допомогу до податківців, але відповідь завжди була стандартною та зводилась до наступного. Відображати помилкову ПН та РК до неї у податковій звітності не потрібно, однак суми ПДВ, які в них зазначені, враховуються при обчислені реєстраційного ліміту, а отже, впливають на обрахунок показника ∑Перевищ (див., зокрема, категорію 101.17 ЗІР, ІПК ДФСУ від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Виходить замкнене коло.

Єдина спроба податківців усунути цей «конфуз» — запровадження можливості складання РК з типом причини «20», який має привести показник ∑Перевищ у відповідність до податкового обліку платника податку. Відповідні зміни внесені до Порядку № 13079наказом МФУ від 17.09.2018 р. № 763. Особливості складання та реєстрації РК такого типу визначені у п. 24 Порядку № 1307 та листі ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17. Таке вирішення питання може спрацювати лише стосовно «обнулення» зайво складених ПН, тобто коли господарська операція відбулась, але щодо неї складено дві та більше ПН. Однак і тут не все ладно. ПКУ не містить поняття «зайво складена ПН», а система трактує це визначення вкрай вузько. Отже, вдало скористатися чарівним РК з типом причини «20» — велике щастя. Якщо ж ПН не зайва, а просто помилкова, тобто складена без факту здійснення господарської операції, то такий варіант тут взагалі не підходить.

Порядок складання податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307.

Щоб якось викрутитися з халепи, з якої, здається, немає виходу, платникам податку інколи спадає на думку все ж таки відобразити у податковій звітності і помилкову ПН, і РК до неї. Це допоможе позбавитися показника ∑Перевищ, але тут хочемо застерегти від інших проблем.

По-перше, такий «фінт» може наразити на штраф, якщо збільшення ПЗ через додавання помилкової ПН призведе до збільшення позитивного значення ПДВ, задекларованого за відповідний період.

По-друге, податківці під час перевірки можуть відмовитися врахувати у податковому обліку зменшувальний РК до помилкової ПН, а це також загрожує штрафами.

Більш обережні платники шукають законний шлях вирішення проблеми та йдуть до суду. Судова практика з цього питання складається неоднорідно і залежить, у тому числі від того, наскільки чітко та зрозуміло позивач зможе донести суду обставини справи. Так, у справі № 826/15829/17 платник податку просив суд визнати протиправними дії податкового органу та скасувати реєстрацію показника ∑Перевищ, який виник у наслідок реєстрації РК до помилкової ПН. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 03.05.2018 р. задовольнив позовні вимоги, а Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.10.2018 р. залишив рішення суду першої інстанції без змін.

А от у справі № 815/2330/18 позивач і сам не до кінця розібрався у тому, що спричинило викривлення реєстраційного ліміту, та просив суд визнати протиправною бездіяльність ДФС та зобов’язати врахувати при визначені показника ∑Перевищ суми ПДВ, що містяться у зменшувальних РК до помилкових ПН. Розглядаючи матеріали справи, Одеський окружний адміністративний суд з’ясував, що такі РК були враховані у СЕА ПДВ, що й призвело до виникнення показника ∑Перевищ. У зв’язку з цим у рішенні від 31.10.2018 р. суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в даному випадку не відповідає змісту самого порушення, та відмовив у задоволенні позову.

На жаль, бувають випадки, коли суди взагалі не бажають заглиблюватися у тонкощі питання. Так, Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2019 р. у справі № 826/4983/18 підтримав рішення суду першої інстанції про відмову у задоволені позову платника податку до ДФС. Мотивування було наступним: СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ПКУ та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу; формування показника ∑Перевищ здійснюється автоматично на підставі податкової звітності платника та зареєстрованих ПН/РК, а отже, платнику податку слід перевірити правильність нарахування ПЗ у податковій звітності за відповідний період. Крапка! Добре, що Касаційний адміністративний суд ВС10розгледів, що суди попередніх інстанцій підійшли до справи поверхнево та постановою від 21.05.2019 р. направив її на новий розгляд.

Верховний Суд
 

Отже, в цьому нелегкому питанні важко заздалегідь прогнозувати, як на справу подивиться суд. Та ще гірше, що навіть маючи «на руках» позитивне рішення суду, важко змусити податківців його виконати та відкоригувати реєстраційний ліміт.

Тож краще заздалегідь подбати про превентивні заходи, які дозволять не потрапляти у цю безвихідь. Зауважимо: показник ∑Перевищ не виникне, якщо і помилкова ПН, і РК до неї будуть складені в одному звітному періоді та вчасно зареєстровані в ЄРПН.

Розблокування зменшувальних РК Ще один «цікавий» випадок виникнення показника ∑Перевищ також пов’язаний зі зменшувальними РК. Але в цьому разі це РК, які потрапили до жорен блокувального процесу. За правилом, яке ми вже згадували, зменшити ПЗ платник податку може лише після реєстрації РК в ЄРПН (п.п. 192.1.1 ПКУ). Логічно, що коли реєстрація РК зупинена, до завершення всіх «розблокувальних» процедур про зменшення ПЗ не може йтися. І ось платник досяг мети — факт реєстрації РК відбувся. Далі він цілком законно у декларації за звітний період, у якому відбулась ця радісна подія, зменшує ПЗ та несподівано отримує «на баланс» показник ∑Перевищ. Виявляється, що система автоматично підтягує РК до обрахунку показника ∑Перевищ за той звітний період, в якому він був складений. Вийшло перекручення: зменшувальний РК «рахується» в одному звітному періоді (в якому через це й виникає ∑Перевищ), а фактично зменшення ПЗ відображено у декларації з ПДВ за інший період відповідно до вимог ПКУ.

Домогтися «вирівнювання» ситуації та усунення з формули обрахунку реєстраційного ліміту показника ∑Перевищ можна в суді. Так, у постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 29.07.2019 р. у справі № 640/18476/18 зазначено наступне. Дата реєстрації заблокованих ПН/РК визначена у податковому законодавстві11та припадає, зокрема, на дату набрання чинності (законної сили) відповідним рішенням комісії контролюючого органу або суду. До цього платник податку позбавлений права на зменшення ПЗ. Отже, умови пов’язувати дату складання РК з обов’язком відображати РК у звітності відсутні. Таким чином, суд дійшов висновку про протиправне зменшення реєстраційного ліміту платника податку.

До 01.01.2018 р. – п.п. 201.16.4 ПКУ, наразі — п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом КМУ від 21.12.2018 р. № 117.

Шукаємо «злодія»

Отже, якщо розмір реєстраційного ліміту непередбачено зменшився та ви підозрюєте, що тут не обійшлося без показника ∑Перевищ, перш за все потрібно з’ясувати, у якому звітному періоді він виник та який має розмір. Для цього можна відправити запит на отримання витягу з СЕА ПДВ щодо обрахунку реєстраційного ліміту за формою J1301206. В ряд. 6 отриманого витягу ви й знайдете відповіді на свої запитання.

Однак далі постає наступне запитання: які саме події спричинили халепу? Тут прояснити ситуацію можна, скориставшись послугами ЕКП12. У підрозділі «Інформація про суму перевищення» розділу «СЕА ПДВ» потрібно обрати звітний період, в якому виник показник ∑Перевищ та натиснути «Пошук». Відкриється розрахунок, який складається з чотирьох таблиць. Інформація, що цікавить платника, міститься у четвертій таблиці, яка порівнює відомості додатків Д1 та Д5 та дані ЄРПН у розрізі ІПН (як тих, що належать контрагентам — платникам ПДВ, так і умовних). Ось тут і можна побачити «слабку ланку», яка накоїла лиха. Тобто з точністю до контрагента або умовного ІПН платник ПДВ зрозуміє, де саме є проблема. А далі аналізуємо причинно-наслідковий зв’язок та діємо!

Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт

Календар бухгал­тера
20.12.19

Податкову декларацію з ПДВ за листопад 2019 року (платниками, у яких податковий період дорівнює кале

Звіт з ЄСВ за формою № Д4 за листопад 2019 року

Декларацію з акцизного податку за листопад 2019 року

Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки де

Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (додаток 41 до Податкової

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку