Статтю взято з журналу "Практика МСФЗ" № 9/2019
Пане Ілле, одним із серйозних викликів для бізнесу є кадровий голод. Про це зараз багато говорять. Також чимало дискусій точиться навколо перспектив існування бухгалтерської професії. Тому спочатку — про наше майбутнє — про молодь. Ви випускник славетної Могилянки. Репутація цього вишу поза сумнівами. Як Ви охарактеризуєте загальний сучасний стан фахової бухгалтерської освіти в Україні? Випускники яких вишів демонструють високу ефективність роботи у Вашій компанії? Чи радили б Ви батькам спрямовувати дітей до навчання на бухгалтерів? Чи є майбутнє в цієї професії?
І. Т.: Майбутнє в бухгалтерської професії, безумовно, є. Однак важко сказати, яким саме воно буде. Зараз чимало говорять про перспективи автоматизації/роботизації бухгалтерського обліку та аудиту і використання штучного інтелекту. У частині рутинних щоденних операцій так воно, мабуть, скоро й буде, хоча в Україні й досі бухгалтерський облік часто ведуть так само, як і багато років тому, іноді навіть без застосування сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Незважаючи на те, що в наших бухгалтерів виникає багато запитань щодо обліку окремих операцій, здебільшого відповіді можна знайти безпосередньо в стандартах чи професійній літературі. З вирішенням таких питань цілком може впоратися й робот.
Проте у веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності є багато ситуацій, які вимагають застосувати професійне судження. З часом, здається, таких ситуацій стає щораз більше, особливо у зв’язку із застосуванням нових МСФЗ та виникненням нових господарських операцій, які не вписуються однозначно в жоден стандарт. Для обліку таких операцій та застосування суджень якраз і потрібна участь людини з достатніми професійними знаннями та досвідом у сфері бухгалтерського обліку. Тож, сподіваюся, у майбутньому фокус професії бухгалтера зміниться з механічного опрацювання документів та проведення операції в обліку на більш інтелектуальну й цікаву працю.
Що стосується стану сучасної бухгалтерської освіти, то він, як і стан освіти в Україні в цілому, залишається, м’яко кажучи, на не дуже високому рівні.
Моєю спеціальністю в Могилянці була економічна теорія, тому бухгалтерському обліку в нас приділяли не надто багато уваги: це був буквально один курс, з якого особисто я майже нічого не виніс. Все, що я знаю з бухгалтерського обліку, я вивчив, працюючи в PwC та отримуючи сертифікацію АССА. Але при цьому мені не раз ставали в пригоді загальна освіта, розуміння економічних явищ та вміння вчитися, які я здобув у Могилянці та Київській школі економіки (на той час — програма EERC при Могилянці).
Звичайно, у фахових вишах, таких як КНЕУ, рівень підготовки з бухгалтерського обліку значно вищий, але все одно, на мій погляд, недостатній, тому ми обов’язково вимагаємо від наших працівників отримати кваліфікацію АССА в перші роки роботи. Крім того, ми регулярно проводимо спеціальні тренінги для всього персоналу, присвячені, в тому числі, питанням бухгалтерського обліку. Саме таке постійне навчання, а також практичне застосування здобутих знань у щоденній роботі є запорукою високого рівня кваліфікації наших працівників. Тому результати та ефективність роботи залежать не стільки від бухгалтерської освіти, здобутої за фахом, скільки від бажання та вміння безперервно продовжувати навчання, а також здатності аналізувати та розуміти суть господарських операцій.
Цей рік — перший рік впровадження революційних змін у систему обліку орендних операцій. Чи впоралися українські бухгалтери? Які проблеми найчастіше виникають у зв’язку з виконанням вимог МСФЗ 16 «Оренда»?
І. Т.: Я думаю, говорити про те, наскільки ми впоралися з МСФЗ 16, ще рано. Хоча стандарт і набув чинності з 1 січня, деякі підприємства фактично не почали його застосовувати й досі. Інші застосували МСФЗ 16 лише до певної міри, тільки приблизно або частково розрахувавши орендні активи та зобов’язання для визнання в балансі. Далеко не всі впровадили належний регулярний облік оренди в облікових системах, оскільки не всі облікові системи були готові до нього. З цієї точки зору, багато хто не впорався з новим стандартом. Однак остаточні висновки я би робив за результатами річної звітності за 2019 рік. Адже саме подання фінансової звітності є предметом вимог МСФЗ загалом та МСФЗ 16 зокрема, тоді як питання власне обліку МСФЗ не регулює, а до проміжної квартальної звітності ставлення трохи полегшене.
Що стосується проблем із застосуванням МСФЗ 16, то їх, звичайно, чимало. Передусім, це власне визначення того, що є орендою, адже, з одного боку, не всі де-юре договори оренди є орендою в розумінні МСФЗ 16, а з другого боку, оренда для цілей обліку може бути прихована в інших договорах чи відносинах, які юридично називаються зовсім інакше. Наприклад, багато питань останнім часом виникало щодо прав користування землею, які можуть ґрунтуватися як на орендних договорах, так і на інших правочинах.
Одне з найскладніших і найсуттєвіших питань — установлення строку оренди, адже за МСФЗ 16 це не просто договірний строк, а строк, що має враховувати можливості продовження чи дострокового припинення оренди. Визначення цього строку вимагає застосувати професійне судження, і навряд чи бухгалтер, хай навіть і головний, може зробити таке судження самостійно. Адже, як правило, рішення щодо продовження чи припинення оренди ухвалює не бухгалтерія, а отже, і визначати, наскільки ймовірним є таке продовження чи припинення, має підрозділ, відповідальний за такі рішення, а бухгалтерія має лише відобразити це в обліку.
Ще одним складним питанням є індексація орендних платежів, яка трапляється в Україні досить часто, але залежно від конкретних умов може обліковуватися дуже по-різному. Можливі варіанти включають, зокрема:
- віднесення всіх орендних платежів на витрати періоду замість капіталізації, якщо індексований платіж є орендним платежем, не залежним від ринкових індексів або ставок;
- визнання орендного активу та зобов’язання на підставі поточного значення орендного платежу, якщо зміни суми платежу залежать лише від певного ринкового індексу або ставки. При цьому суму орендного активу та зобов’язання слід переглядати під час кожної зміни орендних платежів;
- облік орендного зобов’язання як деномінованого в іноземній валюті за МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» з визнанням переоцінки у фінансовому результаті;
- облік індексації як вбудованого деривативу за МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Оскільки це лише перший рік застосування МСФЗ 16, то не всі ще зіткнулися з питаннями модифікації оренди (тобто перегляду умов орендного договору), але це також одна з проблемних сфер цього стандарту.
Хочу також зазначити, що ці питання актуальні не тільки для українських підприємств, а й для всіх підприємств у світі, що застосовують МСФЗ. Деякі запитання почали надходити до КТМФЗ, тож ми ще почуємо про проблеми МСФЗ 16 і, можливо, побачимо якісь нові роз’яснення щодо них.
Нещодавно Мінфін оприлюднив офіційний переклад КТМФЗ 23 «Невизначеність щодо підходів до податку на прибуток». Чи вбачаєте Ви в цьому документі потенційні ризики для українських платників податків? Чи згодні Ви з тим, що тепер бухгалтеру слід виходити, як дехто каже, з «презумпції верховенства тлумачення ДФСУ»? Якщо керівництво підприємства тлумачить норму податкового законодавства не так, як це робить фіскальний орган, то чи повинен головбух, визнаючи податкове зобов’язання, керуватися позицією ДФСУ?
І. Т.: По-перше, слід зауважити, що будь-яке КТМФЗ не є новим стандартом, а лише тлумаченням іншого стандарту або стандартів, а отже, не обов’язково впливає на облікові політики підприємств. Зокрема, КТМФЗ 23 — це тлумачення МСБО 12 «Податки на прибуток», і, наскільки я поки що бачу, для багатьох підприємств воно не мало великого впливу, за умови, що вони й раніше достатньо ретельно застосовували МСБО 12.
По-друге, я не вважаю, що це нове тлумачення якимось чином змінює податкові ризики українських підприємств чи вводить «презумпцію верховенства тлумачення ДФСУ». Так, тлумачення говорить, що суб’єкт господарювання повинен розглянути, наскільки ймовірним є прийняття податковим органом невизначеного підходу до податку. Проте під податковим органом мається на увазі не лише ДФСУ, ним може бути й суд. Тож якщо підприємство впевнене в тому, що може обстояти свою позицію в суді, облік має базуватися саме на такій позиції, а не на тлумаченні ДФСУ.
Однак при цьому слід зважати ще на одну вимогу КТМФЗ 23, а саме, що суб’єкт господарювання повинен застосувати припущення про те, що податковий орган перевірить суми, які має право перевіряти, та повністю володітиме всією необхідною інформацією під час проведення таких перевірок. Це означає, що, оцінюючи та обліковуючи невизначені податкові позиції, підприємство не може припускати, що ДФСУ щось не знайде або недостатньо добре розбереться в питанні.
І наостанок про національні бухстандарти. Як Ви ставитеся до перспектив розвитку системи ПСБО? Який орієнтир має бути пріоритетним? МСФЗ для МСП? Директиви ЄС? А може, Україні слід обрати «свій особливий та неповторний» шлях?
І. Т.: Сподіваюся, певна ясність у цьому питанні буде вже цього року, адже воно внесене до плану роботи Методради.
Моя особиста позиція: лишити ПСБО як є. Наші стандарти якось працюють уже майже 20 років, й особливої потреби їх змінювати я не бачу.
Якщо ж щось змінювати, то я категорично проти «особливого та неповторного» шляху для України. Найкращим шляхом зміни стандартів для підприємств, що зараз застосовують ПСБО, мені вбачається застосування МСФЗ для МСП або ж певної «полегшеної» версії МСФЗ, в якій я би лишив стандартні вимоги МСФЗ до визнання та оцінки, але суттєво зменшив би та спростив вимоги до розкриття інформації. Я працював не лише в Україні і досі щоденно маю справу з питаннями застосування МСФЗ в багатьох інших країнах світу. З мого досвіду я поки що не бачив ситуацій, де б місцеві особливості унеможливлювали застосування МСФЗ. Єдине, де МСФЗ не дуже придатні до застосування, — це облік у державному секторі, тобто в неприбуткових державних органах та установах, але в Україні для них Мінфін все одно розробляє окремі стандарти.
Але ще раз наголошую, змінювати ПСБО необов’язково. Ті підприємства, які хочуть застосовувати МСФЗ чи МСФЗ для МСП добровільно замість ПСБО, можуть зробити це в будь-який момент відповідно до чинного Закону про бухоблік.
