Розрахунки по-модному: чи можна приймати біткоїн як оплату

Для того щоб розібратися із законністю такої операції, слід зануритись у правову природу криптовалют та подивитися, як до них ставляться офіційні органи. Почнемо.

Що таке біткоїн Перш за все зазначимо, що біткоїн — не єдина криптовалюта, проте оскільки саме цей вид набув значної популярності, то в народі всі криптовалюти стали називати біткоїном.

Криптовалюта — це вид цифрової валюти, емісія та облік якої засновані на асиметричному шифруванні і застосуванні різних криптографічних методів захисту, таких як Proof-of-work та/або Proof-of-stake. Функціонування системи відбувається децентралізовано в розподіленій комп’ютерній мережі1. Біткоїн покладається на криптографічні принципи, щоб створити унікальні, невідтворювані і ділені маркери валюти. Користувачі зберігають криптографічні ключі до своїх власних грошей локально на персональному комп’ютері та проводять транзакції безпосередньо один з одним через пірингову мережу, перевіряючи за допомогою мережі достовірність грошових переказів. Фізично кожна монета в системі має свій унікальний ключ.

Думка офіційних органів Хоча біткоїн асоціюється із грошима, слід ще визначитися, чи так це з точки зору законодавства України.

Нацбанк ще у листі від 08.12.2014 р. № 29-208/72889 назвав біткоїн «грошовим сурогатом» та зазначив, що діяльність з купівлі-продажу біткоїна за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих фінансових пірамід та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

А вже у 2017 році Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінпослуг, у спільній заяві зазначили, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом. Причому лист від 08.12.2014 р. № 29-208/72889 було визнано таким, що втратив актуальність згідно з листом НБУ від 22.03.2018 р. № 40-0006/16290. Відповідно, криптовалюта з того часу перестала вважатися грошовим сурогатом.

Йдемо далі. Податківці в ІПК від 25.01.2019 р. № 282/К/99-99-13-01-02-14/ІПК на підставі такої заяви регулятора в принципі відмовилися надавати роз’яснення щодо оподаткування операцій з біткоїном. Вони тільки нагадали, що всі доходи мають належним чином оподатковуватися. Хто б сумнівався .

Мабуть, на таку позицію фіскалів вплинуло також судове скасування ІПК, в якій податківці вказали, що операції з віртуальною криптовалютою оподатковуються ПДВ (див. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 р. у справі № 820/5120/16 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 р у цій же справі).

ВИСНОВОК. Правова природа біткоїна однозначно не визначена, хоча у Верховній Раді налічується як мінімум три законопроекти, спрямованих врегулювати його обіг.

Здійснення розрахунків На перший погляд дозволено усе, що не заборонено. Тож ніби якщо покупця та продавця все влаштовує, то чому б ні? Проте чи все так безхмарно?

Тут на думку спадає ч. 1 ст. 5 Закону про валюту2, яка єдиним законним платіжним засобом в Україні називає гривню. Звісно, із цього правила є певні винятки, але біткоїн до них не належить. Тож буцімто є порушення. Поглянемо, чи знайдеться покарання. Увагу слід звернути на ст. 162 та 1621 КпАП.

Так, відповідно до ст. 162 КпАП незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від п’ятисот до однієї тисячі нмдг (від 8500,00 до 17000,00 грн) з конфіскацією валютних цінностей.

Своєю чергою, відповідно до ст. 1621  КпАП порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юросіб (крім уповноважених установ), громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч нмдг (від 17000,00 до 51000,00 грн).

І тут трішки пригальмуємо! Цей штраф накладається за порушення порядку здійснення валютних (!) операцій. А чи є біткоїн валютою у розумінні українського законодавства?

Відповідно до ст. 1 Закону про валюту валютні цінності — це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали. Як ви розумієте, біткоїн до жодної категорії не потрапляє. Принаймні так судити можна із заяви контролюючих органів, про яку ми згадували вище. Отже, і накладення штрафу виглядає сумнівним.

Хоча спроба це зробити судовій практиці відома (див. постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26.12.2018 р. у справі № 591/5808/18). Однак провадження у цій справі (суть порушення — обмін біткоїна на гривню, що було кваліфіковано в протоколі як порушення ст. 162 КпАП) було закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Тому невідомо, яке рішення виніс би суд по суті. Але початок покладено.

Деякі експерти вважають, що операції з біткоїном в рамках українського законодавства нагадують бартер. Так, за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1 ст. 715 ЦКУ), а ч. 5 ст. 715 ЦКУ передбачає договірну можливість обміну товару на роботи/послуги, що, власне, і стало предметом судового розгляду, про який згадаємо далі.

І знову починаємо карусель. Чи є біткоїн товаром чи послугою? Оскільки споживання у процесі використання не відбувається, то він однозначно не послуга. Йдемо далі. У розумінні ЦКУ товар — це майно, а воно, у свою чергу, є окремою річчю, сукупністю речей, а також майновими правами та обов’язками (ст. 190 ЦКУ). Тут ми майже закінчили. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки (ст. 179 ЦКУ).

Суди не відносять криптовалюти до предметів матеріального світу (див., наприклад, рішення Дарницього районного суду м. Києва від 24.03.2016 р. у справі № 753/599/16-ц (підтримано ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.10.2016 р.).

Але! ГКУ дає більш широке визначення майна і, на нашу думку, його можливо «підв’язати» до біткоїна. Так, за ст. 139 ГКУ майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Аналізуючи нечисленну судову практику з приводу криптовалют, не можна пройти повз неоднозначне, на наш погляд, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.05.2018 р. у справі № 523/15452/17. Предметом спору було повернення грошових коштів, які були передані за розпискою з метою обміну на криптовалюту. Цікавою тут є аргументація суду, який поклав в основу рішення ст. 1212 ЦКУ, яка передбачає обов’язок повернення безпідставно набутого майна. Задовольняючи позов, суд зазначив, що відповідач зобов’язання щодо повернення коштів (криптовалюти) належним чином не виконав. Тобто, як вбачається із аргументації суду, він фактично прирівнює криптовалюту до майна.

На цьому ходіння по муках закінчується. У кінцевому підсумку дозволено усе, що не заборонено. А криптовалюти, як бачите, наразі знаходяться практично поза межами українського законодавства. Це призводить до певних складнощів:

• з класифікацією такого активу для цілей обліку;
• у випадку непорозумінь з контрагентом буде важко захистити свої права в суді, адже майно це чи ні, суди так і не визначилися;
• оподаткування операцій з криптовалютами не врегульоване, тож навіть за бажання визначити дохід буде нелегко.

Платників ЄП груп 1–3 застерігаємо, що вони можуть забути про розрахунки у біткоїнах, оскільки грошима у розумінні законодавства вони не є. Інші суб’єкти господарювання мають право самостійно вирішувати, чи використовувати біткоїн у своїй діяльності. Проте будьте готові до викликів долі.