Статті

Н

Нацбанк роз'яснює касові премудрощі для фізосіб-підприємців (коментар до листа НБУ від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464)

Питання готівкового обігу виникають як у фізосіб-підприємців (далі — ФОП), так і у їх контрагентів із завидною постійністю. І не в останню чергу тому, що в Положенні № 637, що регулює порядок ведення касових операцій, не достатньо чітко прописано чимало з них. Серед найбільш важливих виділимо три такі.

1. Чи зобов'язані ФОП застосовувати касові документи?
2. Чи відповідає чинному законодавству практика, що склалася, коли деякі ФОП для оформлення своїх готівкових операцій застосовують діючі форми прибуткового та видаткового касових ордерів?
3. Чи є у ФОП каса в розумінні Положення № 637?
Відповіді на них надані в листі Національного банку України, що коментується сьогодні, — автора згаданого Положення. Здавалося б, кому як не йому, краще за всіх відчувати дух і знати букву головного «касового» документа країни, об який вітчизняний бізнес ламає зуби вже не перший рік…

Отже, подивимося, що ж сказав НБУ.

Питання готівкового обігу виникають як у фізосіб-підприємців (далі — ФОП), так і у їх контрагентів із завидною постійністю. І не в останню чергу тому, що в Положенні № 637, що регулює порядок ведення касових операцій, не достатньо чітко прописано чимало з них. Серед найбільш важливих виділимо три такі.
1. Чи зобов'язані ФОП застосовувати касові документи?
2. Чи відповідає чинному законодавству практика, що склалася, коли деякі ФОП для оформлення своїх готівкових операцій застосовують діючі форми прибуткового та видаткового касових ордерів?
3. Чи є у ФОП каса в розумінні Положення № 637?
Відповіді на них надані в листі Національного банку України, що коментується сьогодні, — автора згаданого Положення. Здавалося б, кому як не йому, краще за всіх відчувати дух і знати букву головного «касового» документа країни, об який вітчизняний бізнес ламає зуби вже не перший рік…
Отже, подивимося, що ж сказав НБУ.

Касові документи (запитання 1-2)

Погодьтеся, перше і друге запитання, поставлені перед Нацбанком, у певному сенсі пов'язані між собою.

Так, якщо щодо першого з них сказати, що касові документи ФОП оформляти зобов'язані, то друге питання відпадає саме по собі. Адже тоді виходить, що альтернативи виписці прибуткових (ПКО) і видаткових (ВКО) касових ордерів з використанням типових форм № КО-1 і КО-2 (див. додатки 2 і 3 до Положення № 637 відповідно) у ФОП немає. Тож не повинно бути місця і тій самодіяльності деяких з них, коли ними на практиці застосовуються дещо підкориговані типові форми ПКО і ВКО.

Якщо ж на перше запитання відповісти негативно («ні, не зобов'язані»), тоді щодо другого запитання слід би сказати, чи заборонені в принципі ПКО і ВКО для ФОП. Якщо правильна відповідь — «ні, не заборонені» — отже, далі має працювати загальновідоме правило «що не заборонено, то дозволено». За такого підходу не може бути жодних перешкод використанню касових ордерів — ані в їх «чистому», ані в підкоригованому вигляді (коли, приміром, у ПКО реквізит «Головний бухгалтер» змінюють на власне «ФОП», а у ВКО взагалі скасовують такий реквізит або сам ФОП розписується і за головбуха, і за керівника).

І нарешті, повна заборона на ПКО і ВКО для підприємців означала б необхідність застосування підприємцями абсолютно інших документів для оформлення ними касових операцій. Тоді НБУ слід було б у відповіді сказати, яких саме...

Загалом, авторам листа було, де розгулятися, але саме цього вони робити і не стали. Навпаки, втиснули відповіді на обидва запитання в одну. Головний висновок НБУ в цій частині такий: до підприємців Положення № 637 не висуває вимог щодо оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Що ж, відповідь Нацбанку якщо не розгорнута, то хоча б послідовна. У тій чи іншій формі та з різними варіаціями використаних аргументів цей же висновок звучав і в попередніх роз'ясненнях НБУ (див. листи від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 та від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507). У листі, що коментується, простежується такий логічний ланцюжок.

Незважаючи на те що Положення № 637 поширюється і на підприємства і на ФОП (це випливає з преамбули зазначеного Положення), ті й інші враховують операції з готівкою в різних книгах обліку (п. 2.2 Положення № 637).

Для підприємств це буде касова книга, яку вони ведуть на підставі оформлених ПКО і ВКО відповідно до глави 4 Положення № 637Підприємці ж касову книгу не ведуть (п. 4.2 Положення № 637). Вони оприбутковують готівку залежно від виду і специфіки своєї діяльності.

Для тих ФОП, які виконують розрахунки з покупцями із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або розрахункових книжок (РК), оприбуткуванням готівки буде здійснення обліку готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У свою чергу, дані КОРО мають бути перенесені до Книги обліку доходів і витрат (Книги ОДВ).

Нагадаємо, що допоки обов'язок застосовувати РРО покладено тільки на ФОП-загальносистемників. Але з 01.07.2015 р./01.01.2016 р. застосовувати їх будуть зобов'язані і більшість ФОП-єдиноподатників третьої/другої груп відповідно (крім тих, що торгують на ринках та в дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної торгівлі). Детальніше про це ви можете прочитати в статті «Дозвольте відрекомендуватися! РРО — супутник ФОП-єдиноподатника».

Для ФОП, який має право здійснювати готівкові розрахунки без застосування РРО і РК, оприбуткуванням готівкових грошових коштів, що надійшли, вважатиметься їх відображення в Книзі обліку доходів або Книзі обліку доходів і витрат (Книги ОД/ОДВ). Форми та порядки ведення відповідних Книг для різних категорій ФОП затверджені наказом МФУ від 15.12.2011 р. № 1637 і наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Як бачимо, за такого правового регулювання питання оформлення/неоформлення касових ордерів для ФОП стає вторинним щодо питання своєчасного оприбуткування готівки.

Тож неважливо, який документ буде оформлено підприємцем на підтвердження своїх касових операцій? Ні, це не зовсім так, і ось чому.

Річ у тім, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі із застосуванням РРО, на підтвердження отримання грошей від покупця зобов'язані видавати йому розрахунковий документ встановленої форми на повну суму здійсненої операції  (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).

Інакше кажучи, у цьому випадку особливо не розгуляєшся. Зазначеним Законом чітко врегульовано, що при застосуванні РРО або РК такими розрахунковими документами є фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція, спрощена розрахункова квитанція. А їх форми, яких слід неухильно дотримуватися, наведені в додатках до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Підприємців, які не застосовують РРО, видавати розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, із зазначенням дати продажу зобов'язує ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Крім того, п. 15 ст. 3 Закону про РРО також пропонує суб'єктам господарювання надавати покупцеві товарів (послуг) на його вимогу чек, накладну чи інший письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на них від продавця до покупця, з метою дотримання законодавства про захист прав споживачів.

При цьому для таких ФОП форма та зміст документа, що їм надається, законодавчо не встановлені. Тому документом, що підтверджує отримання «безРРОшним» підприємцем готівкових грошових коштів, може бути квитанція довільної форми. Також розрахунковим документом може слугувати товарний чек із зазначенням у ньому суми отриманої готівки. Про те, як податківці уявляють собі, що таке товарний чек і які обов'язкові реквізити він повинен містити, розповідається в консультації в категорії 109.10 ЗІР.

Проте, на нашу думку, саме такі «безРРОшні» ФОП як розрахунковий документ запросто можуть видати покупцю квитанцію ПКО. Адже, як ми зрозуміли з листа НБУ, що коментується сьогодні, Положення № 637 не зобов'язує підприємців застосовувати касові ордери, але водночас і не забороняє цього. А якщо так, то самодіяльність ФОП у цьому сенсі нічим обмежуватися не повинна — якщо їм зручніше творчо доопрацювати форму ПКО і користуватися саме нею, то чом би, власне, і ні?

І останній штрих на завершення цієї частини коментаря. У п. 4.8 Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом ДПАУ від 23.04.2009 р. № 210, зазначено: незважаючи на те що касову книгу підприємці не ведуть, прибуткові та видаткові касові ордери вони оформляти зобов'язані.

Водночас, у категорії 109.15 ЗІР наведено консультацію, в якій фіскали негативно висловлюються щодо оформлення касових операцій ФОП-єдиноподатниками. Щоправда, чому дискримінується саме ця категорія підприємців, вони не пояснюють.

Такий неоднозначний підхід податківців до цього питання не дозволяє однозначно рекомендувати ФОП використання ПКО і ВКО в усіх випадках без винятку. Краще сім разів відміряйте, перш ніж один раз відрізати.

А юрособам — контрагентам фізосіб-підприємців ми б порадили заздалегідь уточнювати, який документ ФОП планує видати на підтвердження витрачених підприємством готівкових коштів на придбання в нього товарів/послуг.

Щоправда, наразі витрати підприємства — платника податку на прибуток можна підтвердити будь-яким первинним документом, який містить реквізити, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, а саме:

  • назву документа (форми);
  • дату і місце складання;
  • назву підприємства (ФОП), від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації та правильність її оформлення;
  • особистий підпис чи інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Утім, проблем буде значно менше, якщо таким документом буде не ПКО, виписаний ФОП, а один із тих, які ми перелічили вище для «РРОшних» і «безРРОшних» підприємців.

Але вже якщо так сталося, що, крім ПКО, нічого іншого домогтися від ФОП не вдається, обстоюйте правомірність видачі/отримання цього документа за допомогою наведених вище аргументів. І не забувайте при цьому вказати перевіряючим на п.п. 4.1.4 і п. 56.21 Податкового кодексу України, які презюмують правомірність рішень платника податків при неоднозначному тлумаченні однієї і тієї ж норми та зобов'язують контролюючий орган прийняти рішення в такому разі на вашу користь.

Чи є каса у ФОП (запитання 3)

Відповідь на третє запитання, при всій лаконічності, продемонстрованій Нацбанком, теж досить важлива для підприємців. Є в них каса в розумінні Положення № 637 чи ні, може мати значення, зокрема, для цілей застосування до ФОП штрафів за неоприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівки.

Так, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) в касі готівки передбачено штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої (несвоєчасно оприбуткованої) суми (ст. 1 Указу № 436).

При цьому в загальному випадку касою вважається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів (п. 1.2 Положення № 637). Але ось особливі вимоги щодо належного облаштування каси та надійного зберігання готівкових коштів у ній висуваються п. 4.1 Положення № 637 тільки до підприємств. На підприємців зазначена норма не поширюється. І про це вірно цілком правильно зазначив Нацбанк у листі, що коментується сьогодні.

Таким чином, касою ФОП може вважатися не лише окреме приміщення. Його як такого в підприємця може й не бути. Наприклад, при здійсненні дрібнороздрібної торгівлі засобами пересувної торгової мережі. В цьому випадку каса такого ФОП теж буде пересувна.

Але навіть якщо підприємець працює стаціонарно, але з об'єктивних причин не має можливості відокремити приміщення каси, нею вважатиметься місце, де він:

  • проводить готівкові розрахунки: приймає гроші від покупців з використанням РРО або РК чи без них, виплачує зарплату, виплати на відрядження, видає гроші під звіт тощо;
  • зберігає готівкові грошові кошти, КОРО, Книги ОД/ОДВ.

Таким чином, штрафи згідно зі ст. 1 Указу № 436 застосовуються до ФОП не за неоприбуткування готівки в касі (якої, повторимо, у вигляді окремого приміщення в нього може й не бути), а насамперед за порушення визначеної процедури оприбуткування готівкових грошових коштів.

Таку процедуру ми описали вище в коментарі до відповіді 1–2. Тут лише стисло повторимо, що оприбуткування готівки — це сукупність дій з фіксації повної суми готівки в чеках РРО і КОРО з відображенням у Книзі ОДВ (для «РРОшних» ФОП) або в Книзі ОД/ОДВ (для «безРРОшних» ФОП).

Якщо в цій частині ви все зробили правильно, то наявність/відсутність у вас відокремленої каси до штрафів за ст. 1 Указу № 436 не призведуть. Можете спати спокійно.

Олена Лозова, консультант

Календар бухгал­тера
30.09.19

Звіт про контрольовані операції за 2018 рік

Плату за землю за серпень 2019 року

Акцизний податок за серпень 2019 року

Рентну плату за користування радіочастотним ресурсом за серпень 2019 року

Рентну плату за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за серпень 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку