Спилюємо дерева: як залучити фізособу і чи можна розраховуватися дровами?

Версія для друку

18 березня, 2019

Тема: Інші об’єкти обліку, загальні питання бухобліку

Як то кажуть, весна — пора змін. Тож з цих або більш об’єктивних підстав з настанням відлиги стартують традиційні господарські роботи: прибирання, обрізка дерев, озеленення, відновлення елементів, пошкоджених зимовою негодою. А за потреби вдаються до кардинальних змін — вирубки дерев. Тому на прохання читача розглянемо це питання детальніше.

Умови видалення дерев Почнемо з того, що одного бажання хазяйновитого працівника для видалення насаджень на території установи замало. Нагадаємо умови, за яких можна спилювати дерева.

По-перше, балансоутримання. Бюджетні установи можуть здійснювати ліквідацію лише тих зелених насаджень, які знаходяться у них на балансі.

По-друге, підстава. Спилювати дерева п. 2 Порядку № 10451 дозволяє тільки у таких випадках:

• будівництво об’єкта архітектури;
• знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см;
• ліквідація аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
• відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
• проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
• досягнення деревом вікової межі;
• господарська діяльність на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
• ліквідація наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Обійтись без дозволу установа може лише у виняткових ситуаціях, наведених у пп. 7–9 Порядку № 1045:

• будівництво об’єктів архітектури (до їх прийняття в експлуатацію);
• наявність аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою;
• ліквідація наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації;
• видалення насаджень на території меморіального комплексу чи кладовища.

Детальніше про отримання ордера див. у матеріалі «Зелені насадження: оформлення ліквідації та облік» // «Бухгалтерія: бюджет», № 17–18/2017, с. 11.

Якщо ж всі умови виконуються, можна переходити до реалізації намірів.

Чи можливий ЦПД? Роботи з видалення дерев бюджетні установи можуть виконати самостійно, якщо в штаті є відповідні працівники та обладнання. В інших випадках слід залучити сторонніх фахівців.

БКУ3 не містить заборони на співпрацю бюджетних установ з фізичними особами на підставі цивільно-правових договорів (далі — ЦПД). Тому якщо установа не справляється власними силами, для виконання разових робіт зі спиляння дерев залучають:

• фізичних осіб (не підприємців);
• фізичних осіб — підприємців;
• юридичних осіб.

Але при цьому є кілька важливих нюансів. По-перше, ЦПД, укладений з фізичною особою, не має містити ознак трудового договору (детальніше про відмінності ЦПД і трудових договорів див. у матеріалі «Цивільно-правові VS трудові договори» // «Зарплата та кадрова справа», № 17/2017, с. 46). По-друге, ЦПД, однією зі сторін якого є установа, повинен узгоджуватися з вимогами бюджетного законодавства. Про підводні камені, які виникають у зв’язку з тим, що замовником є бюджетна установа, поговоримо далі.

Розрахунок дровами Якщо довелось звертатися за ордером на видалення, то питання з дровами не виникне: місцева рада або уповноважений нею орган обов’язково зазначить в ордері напрямки подальшого використання отриманої деревини.

Якщо ж самостійно розглянути можливість розрахуватися за роботи натурою (дровами), то отримаємо такі висновки.

Договір, в якому передбачено обмін майна на роботи (послуги), обмін одного товару на інший товар, є договором міни (бартеру) відповідно до ст. 715 ЦКУ4.

Стаття 78 «Виконання місцевих бюджетів», як й інші положення БКУ, безпосередньо для місцевих бюджетів окремої такої заборони не містить. Попри це на практиці контролери можуть читати ч. 6 ст. 45 БКУ «творчо»: оскільки безпосередньо зазначено «бюджетів», а не «державного бюджету», то її вимоги поширюються, зокрема, і на місцеві бюджети. Одразу скажемо, що з таким підходом до трактування БКУ можна сперечатися.

Але перед тим переконайтесь, що місцева рада не ввела жодних заборон на бартерні операції рішеннями локального характеру. Адже для комунальних установ норми права встановлюють не тільки загальнодержавні акти, а й місцеві.

Отже, якщо ви — державна установа, то однозначно забувайте про договори міни (бартеру). Якщо ви — комунальна установа, то перш за все перегляньте рішення місцевої ради — чи не встановлено заборону проводити операції з виконання бюджету вашої громади у негрошовій формі. У разі відсутності заборони і готовності відстоювати свою правоту можете провести розрахунок у такий спосіб. Проте ми б радили піти більш безпечним шляхом:

крок 1 — провести розрахунок за виконані роботи у грошовій формі;

крок 2 — оприбуткувати дрова на баланс установи за справедливою вартістю;

крок 3 — реалізувати дрова фізичній особі.

Детальніше про облік деревини, отриманої після ліквідації зелених насаджень, див. у матеріалі «Зелені насадження: оформлення ліквідації та облік» // «Бухгалтерія: бюджет» № 17–18/2017, с. 11.

ПДФО і ВЗ Сума коштів, яку установа виплатить фізичній особі за виконані роботи, включається до її загального оподатковуваного доходу відповідно до п.п. 164.2.2 ПКУ5. При цьому база оподаткування визначається як нарахована сума винагороди за договором (п. 164.6 ПКУ). Утримувати ПДФО зобов’язаний податковий агент — юрособа, яка виплачує дохід (п. 168.1 ПКУ)6. Одночасно з цим на підставі п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ з винагороди за ЦПД необхідно стягнути військовий збір (далі — ВЗ). Отже, під час виплати винагороди за ЦПД установа має утримати ПДФО у розмірі 18 % і ВЗ в розмірі 1,5 %.

Попередня оплата Рішення про оплату установи зазвичай приймають після отримання товарів, робіт і послуг з огляду на настанову, зазначену в ч. 1 ст. 49 БКУ. Але зазначеною нормою також встановлено, що постановою КМУ можуть бути передбачені винятки з цього правила.

Детальніше про це див. у матеріалі «Попередня оплата: дозвіл, оформлення, практичні ситуації» // «Бухгалтерія: бюджет» № 40/2017, с. 13.

Так, відповідно до абз. 14 п.п. 1 п. 1 постанови № 1177 за наявності дозволу головного розпорядника коштів в межах одного бюджетного періоду можна передбачити попередню оплату робіт з видалення насаджень у сумі, що не перевищує 30 % вартості робіт, на строк не більше одного місяця.

КЕКВ Брати зобов’язання і проводити платежі установа може лише, якщо має потрібну суму асигнувань за КЕКВ, який відповідає сутності операції. Так, видатки на оплату робіт з видалення дерев варто проводити за такими КЕКВ:

• 2111 «Заробітна плата» — якщо роботи виконувала фізична особа (не підприємець) (п.п. 4 п.п. 2.1.1.1 Інструкції № 3338;
• 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» — якщо роботи виконувала фізична особа — підприємець або юрособа (п.п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).

Детальніше див. у матеріалі «“Працеоплатні” КЕКВ: вивчаємо усі нюанси» // «Бухгалтерія: бюджет» № 38/2017, с. 21.

Приклад. Установа уклала ЦПД з фізичною особою про спиляння дерев, які ростуть на території установи. Згідно з договором вартість робіт становить 1000,00 грн. Дерева, які видаляли, обліковувались на балансі за ліквідаційною вартістю 500,00 грн (первісна вартість — 6100,00 грн, амортизація нарахована повністю). В результаті робіт установа отримала деревину, яку комісія установи оцінила в сумі 800,00 грн. Було прийнято рішення реалізувати отриману деревину.

Оскільки отриману деревину передбачали реалізовувати, то оприбутковувати її доречно на субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі та продажу». До останнього робочого дня місяця, в якому установа оприбуткувала деревину, необхідно подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі.

Дерева — як плодоносні, так і декоративні — обліковують на субрахунку 1017 «Тварини та багаторічні насадження». У разі їх спиляння необхідно в обліку відображати вибуття активу.

Облік видалення дерев та реалізації деревини