Виплачуємо допомогу на оздоровлення медикам-бюджетникам: кому, коли та скільки

Алла Головко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

КОМУ ВИПЛАЧУЄМО?

Понад два роки тому уряд зробив подарунок усім медикам і фармацевтам, постановивши: з 2012 року для такої категорії працівників допомога на оздоровлення при виході у щорічну відпустку — виплата обов’язкова (абз. 4 п. 2 постанови № 524). Наказано — значить, треба виконувати, і передусім визначитися, хто саме має на неї право.

Постанова № 524 наказує виплачувати допомогу на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам. Зрозуміло, що це лікарі, медсестри та інші, але що про це говорить законодавство? Воно до останніх зараховує осіб, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам (ст. 74 Закону № 2801), а саме:

1) професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти*;

2) спеціалісти з неповною вищою медичною та фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти*;

3) особи з повною та неповною вищою (немедичною) освітою, допущені до меддіяльності на посадах лікарів та середнього медперсоналу згідно з наказом № 195 (див додаток до консультації на с. 11). Розглянемо приклади.

 Приклад 1. Обіймати посаду лікаря-статистика може фахівець з економічною, економіко-статистичною, статистичною та інженерно-економічною освітою після закінчення ВНЗ (крім педінституту). Тому лікарю-статистику без вищої медичної освіти виплачують допомогу на оздоровлення.

 Приклад 2. Обіймати посаду статистика медичного може спеціаліст з економічною освітою після закінчення середнього спеціального навчального закладу, а також спеціаліст з економічною, економіко-статистичною, інженерно-економічною і статистичною освітою після закінчення ВНЗ (п. 13 розд. ІІІ наказу № 195). Тому статистику медичному, який має, наприклад, економічну освіту, виплачують допомогу на оздоровлення.

Підсумуємо: допомогу на оздоровлення виплачують тим медпрацівникам, які обіймають посади, наведені вДовіднику № 117 у розділі «керівники» «професіонали»** і «спеціалісти», у тому числі особам без медосвіти, допущеним до роботи за наказом № 195.

 ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Абз. 4 п. 2 постанови № 524 наказує сплатити допомогу на оздоровлення медикам і фармацевтам державних та комунальних закладів незалежно від відомчого підпорядкування. Отже, її виплачують незалежно від того, де працюють такі працівники (чи в закладі охорони здоров’я, чи в навчальному закладі, чи закладі соціального захисту населення тощо).

Зі сказаного вище випливає, що допомогу на оздоровлення за постановою № 524 не виплачують працівникам, які обіймають посади:

а) що не потребують медичної освіти (за винятком передбачених наказом № 195), навіть якщо вони її мають. Це технічні службовці (медичні реєстратори, сестра-господарка) і робітники (дезінфектори, молодші медичні сестри тощо);

б) професіоналів з вищою немедичною освітою, допущених до медичної діяльності. Перелік їх спеціальностей затверджено наказом МОЗ від 12.08.2009 р. № 588 (біологи, бактеріологи, хіміки та інші) *.

Разом з тим таким працівникам матдопомогу на оздоровлення можна виплатити на підставі п. 5.11 Умов № 308/519, тобто в межах фонду оплати праці.

Виняток — протитуберкульозні заклади. Із 01.07.2013 р. для працівників таких закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, і працюють з живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, де перебувають такі хворі, допомога на оздоровлення також має обов’язковий характер (крім тих, кому її виплачують за постановою № 524). Підстава —постанова № 174. До такої категорії якраз потрапляють професіонали з вищою немедичною освітою, молодший медичний персонал, прибиральники приміщень, у яких перебувають хворі на туберкульоз.

Ще одна категорія працівників, про яку поговоримо, — сумісники. За загальним правилом працю сумісників оплачують на тих же умовах, що й основ­них працівників, якщо інше не встановлено окремими нормативними актами. У постанові № 524 жодних спеціальних вказівок чи обмежень для сумісників немає. Тому ми не бачимо підстав для відмови в наданні їм допомоги на оздоровлення. Але МОЗ одностайно з профспілкою медиків стверджують: допомогу потрібно платити тільки за основним місцем роботи (див. лист від 23.03.2012 р. № 10.01.67/773, № 03-93). Безумовно, думка профільного міністерства — вагомий аргумент, особливо якщо вона підкріплена офіційним роз’ясненням. Проте все ж вона нічим не обґрунтована. Але поки що. Проектом документа про внесення змін до постанови № 524 передбачається встановити, що допомогу виплачують тільки за основним місцем роботи.

КОЛИ ВИПЛАЧУЄМО?

Допомогу на оздоровлення надають тільки при виході в основну щорічну відпустку. Отримати таку виплату, йдучи в інші відпустки (додаткову щорічну або соціальну відпустку), не можна.

Враховуючи таку «прив’язку» до щорічної основ­ної відпустки, розглянемо окремі питання надання допомоги.

Працівник бере частину відпустки На прохання працівника щорічну відпустку ділять на частини, одна з яких є не меншою за 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки). У такому разі допомогу надають один раз до будь-якої частини відпустки (див. листи Мінпраці від 26.02.2008 р. № 87/13/84-08 і від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10). До якої саме — вирішує працівник.

Працівник бере відпустку за минулий робочий рік Подія, у зв’язку з якою призначається допомога на оздоровлення, — це вихід у щорічну основну відпустку. Тому незалежно від того, за який робочий рік працівнику надають таку відпустку (нехай навіть за період до 2012 року), йому обов’язково виплачують допомогу на оздоровлення.

Інша річ, якщо він має намір піти в поточному році у відпустку вдруге, тобто ще за один робочий рік. Безумовно, допомога на оздоровлення є обов’язковою і кошти на її виплату передбачають у кошторисі закладу охорони здоров’я. Проте при формуванні фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачають одну допомогу. Тому, якщо працівник іде у відпустку вдруге (ще за один робочий рік), виплатити йому допомогу на оздоровлення можна лише за рахунок економії фонду оплати праці без утисків для інших працівників.

Працівник — «новачок» У постанові № 524 немає обмежень щодо виплати допомоги на оздоровлення новоприйнятим працівникам. Тому, за великим рахунком, при виході в щорічну основну відпустку їм належить допомога на оздоровлення незалежно від тривалості роботи в закладі. Проте ми все-таки були б обережнішими. Адже допомога на оздоровлення — одноразова виплата, гарантована медпрацівнику державою до щорічної основної відпустки. Якщо в попереднього роботодавця в поточному році він її вже отримав, то чи може її виплатити новий роботодавець — питання суперечливе (тим більше, якщо він уже виплатив таку допомогу працівнику, який раніше обіймав цю посаду). Ми, звісно, адресуємо таке запитання Мінсоцполітики. А поки що при виплаті допомоги на оздоровлення «новачкові» рекомендуємо запитувати в його попереднього роботодавця інформацію щодо її надання у поточному році.

Дещо іншою є ситуація, якщо працівника прийнято в порядку переведення. На бажання працівника грошовакомпенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток перераховується попереднім роботодавцем на рахунок нового (абз. 3 ст. 24 Закону про відпустки). При виході працівника у щорічну відпустку на новому місці роботи йому оплачують дні відпустки, «зароблені» ним за попереднім місцем роботи за рахунок отриманої суми компенсації. Як бачимо, про перерахування допомоги на оздоровлення не йдеться. Оскільки в попереднього роботодавця працівник таку допомогу не отримав, її повинен виплатити новий роботодавець.

Працівнику винесено догану Як передбачено ст. 151 КЗпП, протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочень* до працівника не застосовують. Проте допомога на оздоровлення не належить до заходів заохочення, тому факт винесення працівнику дисциплінарного стягнення у вигляді догани не може бути підставою для відмови у її наданні.

Працівник звільняється Якщо він бажає перед звільненням використати щорічну основну відпустку (ст. 3 Закону про відпустки), то разом з відпускними йому виплачують допомогу на оздоровлення. Але якщо працівник звільняється і бере компенсацію за невикористану відпустку, то підстав для виплати допомоги на оздоровленнянемає.

Підкреслимо: якщо працівник отримав матдопомогу і незабаром звільнився — підстав для її повернення немає (див. лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 963/13/84-13).

Працівник — «строковик» Працівники, прийняті за строковим трудовим договором, мають ті ж права, що й прийняті на невизначений строк, у тому числі й право на щорічну основну відпустку. Тому «строковикам», які йдуть у таку відпустку, також виплачують допомогу на оздоровлення.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ВИПЛАТИ ДОПОМОГИ НА ОЗДОРОВЛЕННЯ

Зазначимо: положення про те, що при виході у щорічну відпустку медикам і фармацевтам виплачують допомогу в розмірі посадового окладу, має бути внесене до колективного договору закладу.

Разом із заявою про надання щорічної відпустки працівник подає заяву про надання допомоги на оздоровлення. Наявність такої заяви не є обов’язковою. Проте, враховуючи той факт, що при діленні щорічної відпустки на частини допомогу виплачують один раз до будь-якої з частин відпустки на бажання працівника, то своє рішення він має оформити документально.

На підставі заяви працівника керівник установи видає відповідний наказ.

Якщо ж у закладі щорічні основні відпустки пов­ної тривалості надають згідно з графіком відпусток, то в цьому випадку заяви на надання допомоги на оздоровлення надавати не обов’язково.

СКІЛЬКИ ВИПЛАЧУЄМО?

Постанова № 524 наказує сплачувати допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні основної щорічної відпустки. Із цього випливають два висновки:

а) виплатити допомогу в розмірі меншому, ніж посадовий оклад, не можна;

б) враховуючи, що допомога «прив’язана» до щорічної основної відпустки, її розмір визначають на дату виходупрацівника в таку відпустку. Якщо ж до кінця року посадовий оклад зросте, то доплачувати різницю між посадовим окладом до підвищення і новим не потрібно.

 Приклад 3. Медсестра йде у відпустку з 10.02.2014 р. За три дні до відпустки їй виплачено відпускні та допомогу на оздоровлення. Проте з 12.02.2014 р. їй підвищили кваліфікаційну категорію, і відповідно її посадовий оклад збільшився.

Оскільки допомогу надають на дату виходу в щорічну відпустку, то розмір посадового окладу беруть на 10.02.2014 р. Наступні підвищення посадового окладу (у тому числі в місяці виходу у відпустку) не враховують.

 ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу з урахуванням всіх підвищень(12 графа тарифікаційного списку).

А якщо медик (фармацевт) працює на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня (наприклад, на 0,25; 0,5; 0,75 ставки), то в якому розмірі йому сплатити допомогу на оздоровлення? Відповімо: розмір допомоги визначають від фактично оплачуваного посадового (неповного) окладу, тобто пропорційно робочому часу.

Оскільки прямо цей момент не зазначено, то вже згаданим проектом документа про внесення змін допостанови № 524 пропонується доповнити його абз. 4 п. 2 після слів «допомога на оздоровлення» словами «за фактично відпрацьований час».

От і все, що ми хотіли сказати про обов’язкову допомогу на оздоровлення медикам і фармацевтам. Додамо, що Мінсоцполітики та МОЗ вважають, що таким працівникам разом з обов’язковою допомогою можна виплатити матеріальну допомогу згідно з п. 5.11 Умов № 308/519, тобто в межах фонду оплати праці (див. лист МОЗ від 18.10.2012 р. № 10.03.68/2903/15652). Сперечатися не будемо, але зазначимо: якщо кошти на таку виплату є, надавайте її медикам і фармацевтам без утисків інших працівників.

ГОЛОВНІ ТЕЗИ

• Допомогу на оздоровлення виплачують медичним та фармацевтичним працівникам — особам, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам (ст. 74 Закону № 2801).
• Допомогу на оздоровлення надають тільки при виході в основну щорічну відпустку. Отримати таку виплату, йдучи в інші відпустки (додаткову щорічну або соціальну відпустку), не можна.
• Якщо відпустку ділять на частини, то допомогу надають один раз до будь-якої частини відпустки.
• Допомога на оздоровлення при виході у щорічну відпустку — виплата обов’язкова (абз. 4 п. 2 постанови № 524).
• Допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу (не менше!) при наданні основ­ної щорічної відпустки.

* Перелік лікарських, провізорських посад і посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою в закладах охорони здоров’я затвердженонаказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385, а Номенклатуру спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою — наказом МОЗ від 23.11.2007 р. № 742. * * Пам’ятайте: до медичних працівників зараховують керівників-лікарів та їх заступників-лікарів. Тому заступнику головлікаря з медчастини виплачують допомогу на оздоровлення, а от, наприклад, заступнику з економічних чи технічних питань — ні.

* Сподіваємось, що найближчим часом ситуація для таких працівників зміниться. На сьогодні підготовлено проект документа про внесення змін до постанови № 524, якою передбачено внести таких працівників до переліку отримувачів обов’язкової допомоги на оздоровлення.

* Заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюють у колективному договорі, іншому локальному нормативному акті (ст. 143 КЗпП).

ДОДАТОК ДО КОНСУЛЬТАЦІЇ

До медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу допускаються особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які закінчили:

• вищий або середній спеціальний навчальний заклад, здобули вищу або неповну вищу економічну, економіко-статистичну, статистичну та інженерно-економічну освіту, пройшли спеціальну підготовку і мають сертифікат лікаря-спеціаліста, мають право працювати на посадах лікарів-статистиків, у тому числі й керівників відділів обліку та медичної статистики, та на посадах медичних статистиків (п. 8 розд. ІІ та п. 13 розд. ІІІ наказу № 195 тапримітки до цих розділів);
• вищий навчальний заклад за спеціально­стями «Біологія», «Фармація», «Хімія», «Хімія-фармація», «Біохімія», пройшли спеціальну підготовку і отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста, можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідувача лабораторією, за наявності стажу роботи на посаді лікаря-лаборанта не менше 5 років (п. 8 розд. ІІ наказу № 195 та примітка до нього);
• вищий або середній спеціальний навчальні заклади та здобули фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів з лікувальної фізкультури та сестер медичних з масажу (п. 11 розділу ІІІ наказу № 195);
• середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю «Лаборантська справа» (техніки-хіміки) та можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних закладів (пункт 8 розділу ІІІ наказу № 195);
• рентгенівський або медичний електротехнічний технікум за спеціальністю «рентгенотехнік», можуть працювати на посадах рентгенолаборантів (п. 9 розд. ІІІ наказу № 195);
• медико-біологічний факультет вищих навчальних закладів, здобули вищу освіту за спеціальностями «Біофізика», «Кібернетика», «Біохімія» і були зараховані на лікарські посади до закладів охорони здоров’я до 01.04.1995 р. згідно з вимогами наказу № 195 та зберігають право на подальшу роботу на лікарських посадах тих же найменувань.