ФОП-єдинники: торгівля пивом і столовим вином

Алкоголь і платники ЄП

Що можна продавати Для платників ЄП груп 1 – 3 встановлено низку заборон. Так, вони не можуть займатися виробництвом, експортом, імпортом, продажем підакцизних товарів (п.п. 291.5.1 ПКУ). Проте для роздрібної торгівлі окремими підакцизними товарами ПКУ зроблено виняток, зокрема, ФОП-єдинники можуть продавати уроздріб пиво й столове вино. Юрособи — платники ЄП групи 3 не можуть торгувати алкогольними напоями.

Столові вина, як і в цілому натуральні виноградні вина, класифікують за підакцизним кодом 2204 УКТ ЗЕД (п.п. 215.3.1 ПКУ). Податківці вважають, що визначити належність алкогольного напою до столових вин (а вони бувають сухі, напівсухі та напівсолодкі), тобто відокремити його від іншого алкоголю, можна за назвою на етикетці пляшки або на самій пляшці (іншій тарі) (роз’яснення в категорії 115.05 ЗІР ).

Пиво — це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій зі вмістом спирту етилового від 0,5 % об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (ст. 1 Закону № 481). Пиво стало алкогольним напоєм у розумінні Закону № 481 після змін, що набули чинності з 01.07.2015 р.

Ураховуйте: торгувати іншими видами міцного й не дуже алкоголю, зокрема винами (окрім столових), сидром, перрі, слабоалкогольними, лікеро-горілчаними напоями єдинники не мають права. А от безалкогольне пиво можуть продавати всі єдиноподатники.

Місце торгівлі пивом Місце торгівлі для пива — це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговельному приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування без обмеження площі, обладнане РРО (КОРО). Деякий час тому фіскали наполягали на тому, що продавати пиво, як й інший алкоголь, слід у торговельному залі: покупець повинен зайти до торговельного закладу, вибрати товар (у нашому випадку — пиво) і розрахуватися. Таким чином, із числа місць, придатних для реалізації пива, випадали пункти некапітальної забудови (МАФ) та об’єкти дрібнороздрібної торгівлі: кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів тощо.

Аргументи фіскалів підкріплювало те, що п. 8 Правил № 369 забороняє продаж алкогольних напоїв у дрібнороздрібній торговельній мережі. Крім того, п. 2 Правил № 854 дозволяє роздрібну торгівлю алкогольними напоями тільки через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства. У разі порушення вказаних правил продажу фіскали погрожували штрафом за торгівлю пивом у невизначених для цього місцях у розмірі 6800,00 грн (згідно зі ст. 17 Закону № 481).

Однак через деякий час фіскали надали в категорії 115.06 ЗІР  нове роз’яснення, у якому під забороною опинився продаж пива лише з дрібнороздрібних об’єктів: з лотків, розкладок, стендів, палаток та інших пунктів продажу товарів, розташованих поза торговельними приміщеннями (будівлями). При цьому продавати пиво можна як в стаціонарних пунктах, так і в приміщеннях у вигляді кіосків, павільйонів тощо.

Проте сьогодні актуальним є питання, чи можуть торгувати пивом ФОП — єдинники групи 1. З одного боку, торговельне місце на ринку — це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства (п. 13 Правил торгівлі на ринку). З іншого — податківці можуть не віднести ринкові контейнери та кіоски до самостійних торговельних об’єктів і цим не визнати їх місцем торгівлі пивом та не видати ліцензію (роз’яснення в категорії 115.03 ЗІР ).

Місце торгівлі столовим вином З пивом розібралися, але щодо столових вин виникає запитання про місця торгівлі. Так, для реалізації алкогольних напоїв, окрім пива, у ст. 1 Закону № 481 чітко визначено місце торгівлі. Під ним мається на увазі місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговельному приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО або де є КОРО (незалежно від їх кількості).

Водночас на торгівлю столовими винами норми Закону № 481 поширюються тільки в прямо вказаних у ньому випадках, зокрема, для торгівлі столовими винами не потрібно отримувати ліцензію, для чого довелося б виконати вимоги до місця торгівлі.

Однак торгувати в МАФах (з торговельних місць на ринках) столовим вином ми б не радили. Річ у тім, що в ст. 153 Закону № 481 зазначається таке: продавати алкоголь, у тому числі столові вина, заборонено в невизначених для такої торгівлі місцях. У свою чергу, окремого визначення для місця торгівлі столовими винами в Законі № 481 немає, а в п. 4 Правил № 854 також є загальні вимоги до приміщення для торгівлі алкогольними напоями, зокрема до площі, яка має бути не менше 20 кв. м. Оскільки за порушення ст. 153 Закону № 481 загрожує штраф у розмірі 6800,00 грн (ст. 17 Закону № 481), ризикувати не варто.

Заборони при торгівлі алкоголем

Нагадаємо норми ст. 153 Закону № 481. У ній наведені випадки, коли забороняється продаж алкогольних напоїв, у тому числі пива (крім безалкогольного) та вин столових, а саме:

1) особами, які не досягли 18 років

;

2) особам, що не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) з торгових автоматів;

7) з рук;

8) у невизначених для цього місцях.

Також на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових.

Продавець алкогольних напоїв, у тому числі пива (крім безалкогольного), вин столових зобов’язаний отримати у покупця, який їх купує, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Зауважимо, що, приміром, торгувати «на винос» пивом, розлитим у тару з бочки або іншої тари постачальника, формально не заборонено, тобто це можуть робити пункти продажу без статусу закладу громадського харчування. У такому разі радимо розмістити оголошення, що споживання алкогольних виробів на території магазину заборонене.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть установлювати заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Здійснюючи роздрібну торгівлю алкогольними напоями, окрім Закону № 481, потрібно дотримуватися спеціальних Правил № 854, що розроблені для продавців такої продукції. Тому радимо з ними ретельно ознайомитися та дізнатися, які вимоги висуваються як до суб’єктів, так і до приміщень, де будуть продаватися чи зберігатися напої, а також про інші правила та заборони.

Основні правила торгівлі

Мінімальні ціни Постановою № 957 на більшість алкогольних напоїв установлені МРЦ, нижче за які не можна здійснювати продаж. Вид алкоголю для МРЦ визначається згідно з кодом УКТ ЗЕД напою.

Порадіємо, що пиво до цього переліку не потрапило. А от для вин виноградних натуральних, до яких можна віднести столові (код товарної групи 2204 УКТ ЗЕД), МРЦ встановлено в розмірі 37,00 грн для вина у скляній тарі місткістю 0,7 л і вина в іншій тарі місткістю 1 л. При цьому МРЦ на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 л та більш як 1 л, 1 л у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Наприклад, у разі продажу вина в скляній пляшці місткістю 1,5 л МРЦ складе:

37,00 грн × 1,5 л : 0,7 = 79,29 грн.

ДФСУ в листі від 15.01.2016 р. № 669/6/99-95-42-01-16-01 роз’яснює, що до МРЦ вже включено «роздрібний» акциз.

ВАЖЛИВО! Відповідно до ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів — 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10000,00 грн.

Акцизні марки Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством (ст. 11 Закону № 481). Маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з умістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць.

Місця зберігання Зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі — Реєстр). При цьому не важливо, кому належить таке місце зберігання і за чиєю заявою його включили до Реєстру (ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Реєстру тільки місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

ВАЖЛИВО! Роздрібним торговцям, що зберігають алкогольні напої в підсобних приміщеннях магазинів (за місцем торгівлі), вносити до Реєстру такі місця зберігання не потрібно.

Внесення місця зберігання до Реєстру підтверджує спеціальна довідка, для отримання якої подають заяву до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за місцезнаходженням місця зберігання (ст. 15 Закону № 481). Але сподіваємося, що більшості роздрібних торговців її отримувати не доведеться.

У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Реєстру, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів — 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000,00 грн (ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем

Вартість ліцензії Роздрібну торгівлю алкогольними напоями можна здійснювати за наявності ліцензії, яка видається на один рік (ст. 15 Закону № 481).

Вартість ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (окрім сидру і перрі) становить:

• для місць торгівлі в межах міст, а також розташованих за межами міст обласного значення і м. Києва на відстані до 50 км, що мають торговельні зали площею понад 500 кв. м — 8000,00 грн на кожен окремий РРО (КОРО), розміщений на місці торгівлі;
• для місць торгівлі, розташованих на території сіл і селищ, за винятком тих, які розташовані в межах території міст, — 500,00 грн на кожен окремий РРО (КОРО), що знаходиться на місці торгівлі.

На жаль, окремої зниженої вартості для тих, хто торгує виключно пивом, не встановили, тому доведеться придбати «широку» й досить дорогу алкогольну ліцензію.

Додамо, що вартість ліцензії оплачують щокварталу рівними частками (ч. 17 ст. 15 Закону № 481). Першу частину вартості ліцензії вносять до її отримання. Наступні чергові платежі — до закінчення строку, вказаного на зворотному боці ліцензії у відмітці про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію. Таку відмітку орган, що видав ліцензію (структурний підрозділ ДПІ), проставляє на підставі копії платіжного документа про сплату чергового платежу (п. 3.10 Рекомендацій № 213). Причому фіскали в категорії 115.03 ЗІР  говорять, що, окрім копії платіжного документа, суб’єкт має подати ще й заяву в довільній формі щодо проставлення такої відмітки.

Не потребують ліцензії Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону № 481 столові вина не належать до алкогольних напоїв, роздрібна торгівля якими потребує ліцензії. Це підтверджує й роз’яснення фіскалів в категорії 115.03 ЗІР .

Безалкогольне пиво належить до товарної групи 2202 УКТ ЗЕД і не відповідає визначенню алкогольних напоїв, торгівля якими потребує наявності ліцензії.

ВАЖЛИВО! Отримувати ліцензію на торгівлю столовим вином і безалкогольним пивом не потрібно.

Отримання ліцензії На кожне місце торгівлі достатньо однієї ліцензії незалежно від кількості РРО. Якщо у вас кілька місць торгівлі, то необхідно отримати кілька ліцензій.

Отримати ліцензію можна, звернувшись із заявою до головних управлінь ДФС в областях і м. Києві за місцем здійснення суб’єктом господарювання діяльності (місцем торгівлі) (п. 2.1 Рекомендацій № 213). Як варіант заяву може бути відправлено рекомендованим листом або передано через центри обслуговування платників, створені в ДПІ (окрім створених у ДПІ в м. Києві). Форма заяви може бути довільною (роз’яснення в категорії 115.05 ЗІР ). У ній обов’язково вкажіть такі дані (згідно зі ст. 15 Закону № 481):

• вид господарської діяльності («роздрібна торгівля алкогольними напоями»);
• адресу місця торгівлі;
• перелік РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі, а також інформацію про модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення;
• реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі, і дату початку їх обліку в органах ДФС.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявникові не пізніше 10 к. дн. з дня отримання заяви. У рішенні про відмову у видачі ліцензії має бути вказана підстава для відмови.

ВАЖЛИВО! За торгівлю без ліцензії загрожує штраф у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше за 17000,00 грн (ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

За роздрібну торгівлю алкогольними напоями через РРО (КОРО), не вказаний у ліцензії, «світить» штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої через РРО (КОРО) продукції, але не менше 10000,00 грн (ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Проведення розрахунків

Для ФОП-єдинників ситуація щодо розрахунків складається нерадісна. Спочатку зауважимо: якщо керуватися виключно вимогами Закону про РРО і ПКУ, то єдиноподатники в принципі не повинні застосовувати ні РРО, ні РК з КОРО при торгівлі пивом і столовим вином, оскільки для них діє звільнення.

ЦИТАТА. «Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

<…>

6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій».

(витяг зі ст. 9 Закону про РРО)

ЦИТАТА. «296.10. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту».

(витяг зі ст. 296 ПКУ)

Як бачимо, у наведених нормах немає умови, що в разі продажу підакцизних товарів ФОП-єдиноподатники груп 2 та 3 зобов’язані застосовувати РРО. Такий обов’язок у них виникає тільки при досягненні річного обсягу в 1 млн грн або при торгівлі технічно складними побутовими товарами.

Проте все упирається в отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, яка потрібна для продажу пива. Вище говорилося, що в заяві на отримання ліцензії обов’язково вказують дані РРО (КОРО) (ч. 24 ст. 15 Закону № 481). До 20.12.2017 р. ФОП-єдинники могли при торгівлі пивом у пляшках і бляшанках застосовувати КОРО замість РРО

. Здійснювати в такий спосіб розрахунки (якщо, звичайно, обсяг не досягав 1 млн грн) дозволяли ст. 10 Закону про РРО і п. 1 Переліку № 1336.

З 20.12.2017 р. ситуація докорінно змінилася, про що ми вже повідомляли наших читачів

. Дія Переліку № 1336 з цієї дати не поширюється на суб’єктів, що торгують підакцизними товарами. У зв’язку з цим здійснювати розрахунки із застосуванням РК і КОРО єдинники тепер не можуть, а зобов’язані, на чому наполягають фіскали (консультації в категоріях 109.04 , 115.03 ЗІР ), застосовувати РРО.

Очевидно, що тим, хто торгував виключно пивом і проводив розрахунки без РРО, з цієї дати слід обзавестися касовим апаратом і внести зміни до ліцензії. «Новачкам» для отримання ліцензії на торгівлю пивом РРО слід установити і зареєструвати у фіскальному органі за основним місцем обліку.

Що робити єдинникам, якщо вони отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем до 20.12.2017 р., яка ще продовжує діяти? Безумовно, вони під загрозою застосування штрафних санкцій і потрібно якнайшвидше виправляти ситуацію. Але якщо ви й після 20.12.2017 р. продавали пиво без РРО, а з РК і КОРО, шанси відбитися від штрафів (очевидно, тільки через суд), на наш погляд, у вас є.

Покарати вас за продаж пива без ліцензії у фіскалів немає підстав, оскільки ви маєте на руках діючу ліцензію із внесеними туди відомостями про КОРО, де ви відображаєте обсяг реалізації. Причому на момент видачі ліцензії норми чинного законодавства порушені не були, тобто не можна визнати її недійсною. Зауважимо, що згідно з п. 3.8 Рекомендацій № 213 у разі зміни відомостей, вказаних у виданій ліцензії (за винятком відомостей, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, що видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта протягом 3 р. дн. видає суб’єктові нову ліцензію з урахуванням змін. Але якщо ви продовжували торгувати із застосуванням КОРО, то й змін у вас не сталося. Зміни до ліцензії необхідно внести, коли ви знімете з реєстрації КОРО та зареєструєте РРО. До цього норми Закону № 481, на наш погляд, порушені не будуть, оскільки ліцензію отримано на місце торгівлі, визначення якого для торгівлі пивом ми навели вище.

Застосувати штрафи за неправильне проведення розрахунків, тобто за незастосування РРО, теж буде складно, оскільки ні Закон про РРО, ні ПКУ не зобов’язують єдинників груп 2 та 3 проводити розрахунки при торгівлі пивом (до досягнення обсягу в 1 млн грн) через РРО. Ще раз повторимо: застосовувати РК і КОРО єдинників змушувала виключно необхідність отримання ліцензії. Тож, по суті, вони в добровільно-примусовому порядку проводили розрахунки через РК і КОРО попри те, що спрощена система оподаткування звільняє таких осіб від цього обов’язку.

Застосувати штраф за неоприбуткування готівкової виручки, тобто за порушення вимог Положення № 148, також, на наш погляд, неправомірно, оскільки ФОП відображає оприбуткування готівки в належним чином зареєстрованій у фіскальному органі КОРО.

Але ще раз повторимо, що, найімовірніше, ця аргументація стане вам у пригоді під час судового розгляду, адже фіскали у своїй позиції невблаганні: починаючи з 20.12.2017 р. під час продажу пива розрахунки необхідно проводити тільки через РРО.

Для реалізації столових вин (без пива) не потрібна алколіцензія (категорія 115.03 ЗІР ), тому, на наш погляд, при їх реалізації ФОП-єдинники можуть скористатися звільненням за п. 6 ст. 9 Закону про РРО і не застосовувати ні РРО, ні КОРО з РК (якщо сума доходу не перевищила 1 млн грн). Водночас згідно з ч. 7 ст. 153 Закону № 481 продаж вин столових здійснюється без застосування РРО з використанням КОРО і РК (про наявність РРО або КОРО згадано й у визначенні місця торгівлі). Проте вважаємо, що ця норма не узгоджується з правилами Закону про РРО, які мають пріоритет. Відповідно, якщо ФОП-єдинник не зобов’язаний отримувати алколіцензію й застосовувати РРО (за п. 6 ст. 9 Закону про РРО) і не торгує пивом, то при продажу столових вин РРО або КОРО не потрібні. Непрямо це підтверджує ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 09.10.2017 р. № 2177/ІПК/26-15-13-06-12.

Акцизний податок

При реалізації пива й столових вин єдинники в загальному порядку стають платниками «роздрібного» АП (п.п. 212.3.11 ПКУ). Реєстрація таких платників здійснюється автоматично при поданні декларації з акцизного податку до контролюючих органів за місцем розташування пунктів продажу підакцизних товарів (лист ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17).

База оподаткування акцизним податком — вартість (з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів, ставка — 5 %. Податковий період для сплати акцизного податку становить календарний місяць, декларація з акцизного податку подається щомісяця не пізніше 20-го числа наступного звітного періоду (пп. 223.1 і 223.2 ПКУ). АП сплачують протягом 10 к. дн. після граничного строку подання звітності.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Безалкогольне пиво не належить до алкоголю та не є підакцизним товаром. Отже, розраховувати роздрібний акциз з обсягів продажу такого пива не потрібно (категорія 116.02 ЗІР ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з «роздрібного» АП згідно з п. 216.9 ПКУ для ФОП-єдинників є дата надходження оплати за товар. Ураховуйте: назва, сума і ставка «роздрібного» АП є обов’язковими реквізитами розрахункових документів.

На жаль, сума АП потрапить до доходу єдинника, оскільки в переліку п. 292.11 ПКУ, де наведені суми, на які зменшується дохід, її не вказано. Зауважимо, що ФОП-єдинникам доцільно організувати товарний та сумовий облік реалізації підакцизних товарів будь-яким зручним способом, щоб правильно визначати суми АП і заповнювати декларацію з цього податку. Докладніше про те, як нараховувати та обліковувати роздрібний АП, ви дізнаєтеся в одному з наших наступних номерів.

На завершення узагальнимо усе викладене вище в таблиці на с. 16.

Торгівля пивом і столовим вином ФОП — платниками ЄП

Умови торгівлі	Столове вино	Пиво
		алкогольне	безалкогольне
Хто може реалізувати	ФОП-єдинники, і тільки вроздріб прим. 1		ФОП-єдинники оптом і вроздріб прим. 2
Місце реалізації	Стаціонарні пункти (магазини, заклади ресторанного господарства) з торговельною площею не менше 20 кв. м	Стаціонарні пункти (магазини, заклади ресторанного господарства), окремі пункти некапітальної забудови (кіоски, павільйони)	Немає особливих вимог до місця торгівлі
Ліцензія	Не потрібна	Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями	Не потрібна
Проведення розрахунків	Можна без РРО і без РК з КОРО (п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону про РРО) прим. 3	З 20.12.2017 р. необхідно застосовувати РРО прим. 4	Можна без РРО і без РК з КОРО (п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону про РРО) прим. 3
Сплата «роздрібного» АП	Здійснюється на загальних підставах за ставкою 5 %		Не сплачується прим. 2
МРЦ	Застосовуються	Не застосовуються
Примітка 1 Можливість торгувати пивом у ФОП-єдинників групи 1— під питанням, а столовим вином вони не зможуть торгувати на ринку через вимоги до місця торгівлі алкоголем. Примітка 2 Безалкогольне пиво не є підакцизним товаром (належить до коду 2202 згідно УКТ ЗЕД). Примітка 3 При перевищенні обсягу доходу за календарний рік 1 млн грн застосування РРО є обов’язковим (для груп 2 і 3). Примітка 4 У заяві на отримання ліцензії обов’язково вказують дані РРО або КОРО. Інакше ліцензію не видадуть. До 20.12.2017 р. ФОП могли проводити розрахунки без РРО, але з РК і КОРО, якщо річний обсяг не перевищував 1 млн грн.

Використані документи і скорочення

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Правила № 854 — Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.1996 р. № 854.

Постанова № 957 — постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 р. № 957.

Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Положення № 148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Правила № 369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1996 р. № 369.

Правила торгівлі на ринках — Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС, ДПАУ, Держстандарту від 26.02 2002 р. № 57/188/84/105.

Рекомендації № 213 — Рекомендації щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджені наказом ДФСУ від 24.10.2014 р. № 213.

АП — акцизний податок.

МРЦ — мінімальні роздрібні ціни.

КОРО — Книга обліку розрахункових операцій.

РК — розрахункові книжки.