«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Порядок списання держмайна зазнав чергових змін: вивчаємо

Альона Кісєльова, консультант газети «Бухгалтерія: бюджет»

Про що йдеться?

КМУ вдруге з початку поточного року ухвалив зміни до Порядку № 1314 1(аналіз попередніх змін див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 9/2025, с. 3). Ще раз нагадаємо, що Порядок № 1314 стосується об’єктів державної власності. Тож установам, які фінансуються з держбюджету, слід застосовувати зміни з дати набрання ними чинності, тобто з 13.06.2025.

Що стосується комунального майна, то у зв’язку зі змінами, внесеними до Порядку № 1314, ОМС мають право:

• відкоригувати місцевий Порядок списання майна відповідно до змінених норм Порядку № 1314;
• незважаючи на зміну норм Порядку № 1314, залишити місцевий Порядок списання майна незмінним.

У будь-якому разі комунальні установи при списанні майна мають керуватися чинною редакцією місцевого Порядку списання майна.

Про що зміни? По-перше, більшість змін стосується списання зруйнованого (пошкодженого/знищеного) майна.

ДО ВІДОМА. Тепер дія Порядку № 1314 поширюється на списання об’єктів державної власності у випадку, якщо майно було зруйноване (пошкоджене/знищене) також унаслідок диверсій, випробувань або навчань, проведення антитерористичної операції або міжнародної операції з підтримання миру і безпеки, погромів, дій незаконних збройних формувань, масових заворушень.

Ці зміни ми розглянемо окремо в наступному розділі.

По-друге, це певні уточнювальні зміни, які загалом не стосується бюджетних установ. Так:

• слова «казенні підприємства, державні комерційні підприємства» замінено словами «державні унітарні підприємства»;
• уточнено, що в разі списання майна у процедурі ліквідації суб’єктів господарювання, зазначених в абз. 1 п. 2 Порядку № 1314 (це майно державних унітарних підприємств (їх об’єднань), господарських товариств, закладів, установ та організацій, у тому числі тих, що перебувають у процедурі ліквідації; підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук; господарських організацій, яке не увійшло до їх статутного капіталу) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора, керуючого з припинення поширюються положення цього Порядку щодо керівника. Інакше кажучи, зазначені особи мають право приймати рішення, затверджувати відповідні документи для оформлення списання майна (новий абз. 2 п. 2 Порядку № 1314);
• уточнено, що рішення щодо списання неповністю замортизованих основних фондів (засобів) державного комерційного підприємства відповідно до закону уповноважені приймати наглядова рада або виконавчий орган такого підприємства (оновлені абз. 1 і 8 п. 5 Порядку № 1314).

Підстави для списання та інформація про майно

Підстави для списання Як зазначалося вище, розширено перелік підстав для списання зруйнованого (пошкодженого/знищеного) майна. Як і раніше, списанню підлягає майно, відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, у тому числі зруйноване (пошкоджене/знищене) внаслідок (п.п. 2 п. 4 Порядку № 1314):

• аварії чи надзвичайної ситуації (до змін — стихійного лиха). Нагадаємо, що згідно з п.п. 24 ст. 2 КЦЗУ2 надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності. Тобто надзвичайна ситуація — поняття значно ширше і включає в себе також стихійне лихо та пожежу, про яку тепер також окремо не згадується як про причину для списання зруйнованого майна;
• воєнних (бойових) дій або терористичних актів;
• диверсії;
• випробувань або навчань;
• проведення антитерористичної операції або міжнародної операції з підтримання миру і безпеки;
• дій незаконних збройних формувань;
• масових заворушень.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Також відповідно до нового п. 41 Порядку № 1314 списанню відповідно до його норм підлягає майно, задіяне під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також під час виконання завдань щодо участі в обороні держави або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, у разі коли воно знищене або пошкоджене (за умови, що його відновлення є економічно недоцільним).

Для списання такого майна застосовують механізм, визначений Порядком № 1314, за винятком того, що для отримання згоди на списання такого майна подають (новий п.п. 61 Порядку № 1314):

1) тільки документи, передбачені п.п. 1–6 і 11 п. 6 цього Порядку. Тобто інші документи, визначені в п. 6 Порядку № 1314, не подають (наприклад, не треба погодження з органом приватизації);

2) витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Подання інформації Як відомо, в абз. 7 п. 4 Порядку № 1314 встановлено, що установи, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис. грн і яке не використовується, у тому числі морально застаріле й фізично зношене, подають суб’єктам управління щомісяця до 10 числа інформацію про таке майно.

ДО ВІДОМА. Як і раніше, п. 2 постанови, якою затверджено Порядок № 1314, передбачає, що на період воєнного стану ця норма не застосовується для об’єктів критичної інфраструктури, крім об’єктів критичної інфраструктури, визначених у п. 9 Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою КМУ від 09.10.2020 № 1109.

Зараз коментованими змінами передбачено, що відповідну інформацію також не подають (із цього переліку майна виключається інформація) щодо об’єктів, які:

• зруйновані (пошкоджені/знищені) і відновлення яких є економічно недоцільним або неможливим (тобто майно, зазначене в п.п. 2 п. 4 Порядку № 1314);
• виявлені в результаті інвентаризації як нестача (тобто майно, зазначене в п.п. 3 п. 4 Порядку № 1314);
• розміщені на територіях, включених до Переліку № 3763 і в місцях, до яких неможливо отримати безпечний та безперешкодний доступ суб’єктам управління.

Рішення про надання згоди на списання

Раніше п. 7 Порядку № 1314 передбачав, що рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб’єктом управління протягом 30 робочих днів із дати надходження документів, зазначених у п. 6 цього Порядку, і після погодження з державними органами приватизації відповідно до абз. 3 п. 5 Порядку № 1314.

Наразі маємо такі зміни.

Календарні дні Тепер оновлений п. 7 Порядку № 1314 передбачає, що рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна орган управління приймає протягом 30 календарних днів із дати надходження документів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Отже, тепер ідеться саме про календарні дні, що зменшує час для прийняття рішення відповідним органом управління.

Погодження з органом приватизації Згідно з абз. 3 п. 5 Порядку № 1314 рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб’єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Тобто й раніше рішення про надання згоди на списання такого майна приймалося тільки після погодження з органом приватизації. Втім, не було чітко визначеної послідовності дій.

Наразі оновлений п. 7 Порядку № 1314 передбачає, що рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна, визначеного в пп. 4 і 41 цього Порядку, приймається відповідним суб’єктом управління після надходження документів, зазначених у пп. 6 і 61 цього Порядку. Тобто про наявність погодження з органом приватизації в цій нормі вже не йдеться. Але! Натомість до переліку документів, зазначених у п. 6 Порядку № 1314, які треба подати органу управління, додано новий п.п. 12.

ЦИТАТА. «12) погодження державного органу приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у разі списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи)».

Також передбачено, що в разі списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи) суб’єкт господарювання для отримання погодження державного органу приватизації подає документи, зазначені в п.п. 1–11 п. 6 Порядку № 1314, відповідному органу приватизації за своїм місцезнаходженням разом із висновком суб’єкта управління або колегіального виконавчого органу (якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання) про відсутність заперечень щодо необхідності списання такого майна, який надається суб’єктом управління у формі листа (протоколу) протягом 30 к. дн. із дати надходження в повному обсязі зазначених документів. Зазначимо, що в абз. 12 п. 6 Порядку № 1314 й раніше йшлося про отримання такого висновку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Йдеться саме про висновок про відсутність заперечень щодо списання. Не плутайте його з рішенням про надання згоди на списання майна, зазначеним у п. 7 Порядку № 1314.

Отже, порядок дій такий:

1) установа спочатку подає суб’єкту управління документи, зазначені в п.п. 1–11 п. 6 Порядку № 1314. Протягом 30 к. дн. із дня їх подання установа повинна отримати від органу управління висновок про відсутність заперечень щодо списання майна (у формі листа чи протоколу);

2) потім подає органу приватизації документи, зазначені в п.п. 1–11 п. 6 Порядку № 1314, і висновок про відсутність заперечень щодо списання майна. На підставі цих документів отримує погодження органу приватизації;

3) надсилає це погодження до органу управління (на додачу до надісланих раніше документів, зазначених у п.п. 1–11 п. 6 Порядку № 1314) і отримує від органу управління рішення про надання згоди на списання майна, яке згідно з п. 7 Порядку № 1314 оформлюється розпорядчим актом (протоколом).

Заходи, що передують списанню зруйнованого/пошкодженого майна

З початком війни ухвалено низку нормативно-правових актів, покликаних урегулювати питання виявлення, обстеження та визначення збитків унаслідок руйнування об’єктів, — див. таблицю. Це питання ми детально розглядали в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 35/2022, с. 17.

Документи, що регулюють питання виявлення, обстеження та визначення збитків унаслідок руйнування об’єктів

Документ	Що визначає
Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 № 473 (далі — Порядок № 473)	Застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією рф, будівель і споруд приватної та комунальної форм власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності. Відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку № 473 організація та координація виконання невідкладних робіт (комплексу першочергових організаційно-технічних робіт і заходів, спрямованих на ліквідацію небезпечних наслідків збройної агресії, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, запобігання загибелі людей, зменшення обсягів можливих матеріальних втрат) здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності — військовими адміністраціями на підставі заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інформації, отриманої із засобів масової інформації, від центральних органів виконавчої влади (ДСНС, Нацполіції), військових формувань тощо
Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою КМУ від 12.04.2017 № 257 (далі — Порядок № 257)	Відповідно до п. 7 Порядку № 473 уповноважений орган самостійно визначає виконавця робіт з технічного обстеження пошкоджених об’єктів і організовує ці роботи. Роботи з технічного обстеження пошкоджених об’єктів виконують відповідно до Порядку № 257 (абз. 1 п. 9 Порядку № 473). У результаті виконавець складає звіт з технічного обстеження відповідно до п. 81 Порядку № 257
Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 326 (далі — Порядок № 326)	У Порядку № 326 визначено основні показники, які оцінюються для визначення втрат житлового фонду та об’єктів благоустрою (п.п. 5 п. 2), об’єктів громадських будівель, до яких належать об’єкти освіти, спорту, соціального захисту, охорони здоров’я, культури, адміністративних будівель тощо (п.п. 51 п. 2), об’єктів житлово-комунального господарства (пп. 52 п. 2). За деякими напрямами відповідними міністерствами вже розроблено й методики визначення збитків. Але механізм відшкодування збитків не відпрацьований. Цьому може передувати розгляд і міжнародними судовими органами, і національними судами. І це тривалий процес. Натомість установи й заклади продовжують свою діяльність, ведуть облік майна, збитків
Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 № 474 (далі — Порядок № 474)	Регулює питання демонтажу об’єктів. Демонтаж об’єктів проводиться виключно після закінчення виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також після проведення обстеження об’єкта на наявність вибухонебезпечних предметів. До початку виконання демонтажних робіт замовник демонтажу забезпечує відключення об’єкта від інженерних мереж. Проведення демонтажу не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт

Зверніть увагу: раніше Порядок № 1314 не містив чітких вказівок щодо необхідності проведення таких заходів. А тепер новими абзацами п. 4 Порядку № 1314 встановлено:

• списання майна, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, здійснюється відповідно до Порядку № 326;
• з метою списання нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій або терористичних актів, проводиться обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва відповідно до Порядку № 257 і виконується демонтаж відповідно до Порядку № 474.

Отже, відтепер ця процедура повністю впорядкована.

ВАЖЛИВО! Лише після проведення всіх зазначених заходів можна переходити безпосередньо до процедури списання зруйнованого (пошкодженого/знищеного) майна за умови, що його відновлення є економічно недоцільним, а саме процесу списання має передувати:

• фіксація пошкоджень відповідно до Порядку № 473. Для комунального майна є обов’язковою, але може застосовуватися і для державного майна;
• обстеження пошкоджених об’єктів відповідно до Порядку № 257. Відповідно до абз. 3 п. 6 Порядку № 473 вид обстеження (комісійне або технічне), а також черговість і строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженим органом під час складання плану робіт (з урахуванням результатів попереднього візуального огляду пошкоджених об’єктів (характеру і ступеня наявних пошкоджень), а також наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження та подальшого відновлення пошкоджених об’єктів);
• демонтаж зруйнованого (пошкодженого/знищеного) об’єкта відповідно до Порядку № 474;
• оцінка завданих збитків відповідно до Порядку № 326.

Зверніть увагу: документи, складання яких передбачено зазначеними вище Порядками, включено до переліку документів, які подаються суб’єкту управляння для отримання згоди на списання майна.

Надання згоди на списання Відповідно до оновленого п. 6 Порядку № 1314 з метою отримання згоди на списання/часткове списання майна суб’єкт господарювання подає суб’єкту управління разом зі зверненням (у вигляді листа) стосовно списання/часткового списання майна такі документи:

1) підписане керівником суб’єкта господарювання або затверджене колегіальним виконавчим органом, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання, техніко-економічне обґрунтування необхідності списання/часткового списання майна, складене за новим додатком 11 до Порядку № 1314;

2) відомості про майно, що його пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1 до Порядку № 1314;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2 до Порядку № 1314;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб’єкта господарювання або рішенням колегіального виконавчого органу, якщо інше не визначено статутом такого суб’єкта господарювання (не подається в разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, і в разі наявності — копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастрового плану або договору оренди землі;

7) відомості про об’єкти незавершеного будівництва, а саме дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проєктування, загальна кошторисна вартість проєктно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проєктно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт);

8) відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління майном, зокрема вивчення попиту щодо його відчуження, оренди, безоплатної передачі іншим суб’єктам господарювання (не подаються в разі списання майна, знищеного та виявленого в результаті інвентаризації як нестача), або відповідне обґрунтування щодо економічної недоцільності їх застосування;

9) висновок спеціалізованої організації про технічний стан об’єкта нерухомості, що пропонується до списання, із визначенням витрат, необхідних для відновлення такого об’єкта (подається за вимогою суб’єкта управління або державного органу приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання);

10) акт оцінки збитків, аналітичний звіт, звіт про оцінку збитків, звіт про результати обстеження пошкоджених об’єктів, акт про демонтаж (за наявності);

11) погодження державного органу приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Подається в разі списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи).

Новий додаток Порядок № 1314 доповнено новим додатком 11 «Техніко-економічне обґрунтування необхідності списання/часткового списання майна». Це не новий документ, просто раніше його форма не була законодавчо визначена.

Слід зазначити, що техніко-економічне обґрунтування — один із основних документів, необхідний для оформлення списання майна, який містить повну інформацію про об’єкт.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Техніко-економічне обґрунтування необхідності списання/часткового списання майна складається окремо на кожний об’єкт, що пропонується до списання, і підписується керівником установи.

На рис. 1 див. приклад його заповнення відповідно до нижченаведеної ситуації.

Ситуація. Установа отримала дозвіл від органу управління майном на списання персонального комп’ютера (далі — ПК) з такими характеристиками:

• первісна (переоцінена) вартість — 17 500,00 грн;
• знос — 13 840,00 грн;
• ліквідаційна вартість — 200,00 грн;
• залишкова вартість — 3660,00 грн;
• модернізація (заміна жорсткого диску з більшим об’ємом пам’яті) у 2020 році— 3500,00 грн.