«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Підкориговано порядок списання майна: воєнні реалії + інші цікавинки

Версія для друку

28 лютого, 2025

Тема: Облік необоротних активів

Альона Кісєльова, консультант газети «Бухгалтерія: бюджет»

Передмова Коментованою постановою внесено зміни до Порядку № 13141 — одного з основних нормативних актів, що регулює списання об’єктів державної власності. Тож установам, які фінансуються з держбюджету, слід застосовувати зміни з дати набрання ними чинності, тобто з 22.02.2025.

Що стосується комунального майна, то суб’єктами управління об’єктами комунальної власності є органи місцевого самоврядування (далі — ОМС). Саме ОМС затверджують Порядки списання комунального майна для комунальних установ, які перебувають в їх управлінні. Норми таких документів можуть бути аналогічними наведеним у Порядку № 1314, а можуть і містити власні, особливі нюанси. Отже, у зв’язку зі змінами, внесеними до Порядку № 1314, ОМС мають право:

• відкоригувати місцевий Порядок списання майна відповідно до змінених норм Порядку № 1314;
• незважаючи на зміну норм Порядку № 1314, залишити місцевий Порядок списання майна незмінним.

У будь-якому разі комунальні установи при списанні майна мають керуватися чинною редакцією місцевого Порядку списання майна.

Що змінилося в Порядку № 1314? В загальному випадку вводяться нові терміни і додаються пункти, які враховують воєнні реалії, коли майно суб’єктів господарювання руйнується рф, перебуваючи під постійними обстрілами. Втім, більшість змін, що вносяться коментованою постановою, стосуються списання майна об’єктів енергетичної інфраструктури, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок війни. Зокрема, доповнено п. 19 Порядку № 1314 і додано новий п. 211 Порядку № 1314, якими власне врегульовано списання енергетичних об’єктів, зруйнованих рф. Оскільки особи, які мають на балансі такі об’єкти, не є нашою цільовою аудиторією, детально на них зупинятися не будемо.

А далі розглянемо інші зміни, які стосуються суб’єктів держсектору.

Термінологія По-перше, термін «основні фонди (засоби)» замінено на термін «основні засоби». Термін «основні фонди» застарілий, він ніколи не вживався в обліковій нормативці бюджетних установ і вже давно не вживається у госпрозрахункових установах (а на певні з них поширюється дія Порядку № 1314). Таким чином, приведено у відповідність термінологію Порядку № 1314 до чинних бухоблікових нацстандартів.

По-друге, раніше абз. 4 п. 1 Порядку № 1314 визначав, що терміни, які використовуються в цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна й питання управління майном, його оцінки й бухобліку. Коментованими змінами конкретизовано, що такими законодавчими актами є Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V та інші законодавчі акти, що регулюють такі питання.

Підстави для списання Раніше абз. 1 п. 4 Порядку № 1314 передбачав, що списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям і щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним).

Тепер перелік суб’єктів господарювання, яким безоплатно може бути передане непотрібне майно, конкретизовано із вказівкою на перелік таких суб’єктів, зазначених в абз. 3 п. 1 Порядку № 1314, зокрема це казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об’єднання), заклади, установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук.

Також раніше п.п. 2 п. 4 Порядку № 1314 передбачав, що може бути списане майно, пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення його є економічно недоцільним). Наразі цю підставу конкретизовано: може бути списане майно, яке зруйноване (пошкоджене/знищене), відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, або знищене/зруйноване внаслідок аварії чи стихійного лиха, пожежі, воєнних дій або терористичних актів.

Часткове списання Вводиться новий для Порядку № 1314 термін «часткове списання майна». Зокрема, з метою отримання згоди на списання подають техніко-економічне обґрунтування необхідності списання / часткового списання майна.

На нашу думку, це те саме, що й «часткова ліквідація» — термін, який вживається в МР з обліку ОЗ2.

Так, якщо складова основного засобу вийшла з ладу (ремонту не підлягає) і потребує саме заміни (наприклад, розбився монітор, а на заміну йому придбали новий), вдаються до процедури часткової ліквідації. Заміна або повна ліквідація частини об’єкта основного засобу (ідеться про відокремлені об’єкти) впливають на первісну вартість активу. А відповідно до норм п. 16 розд. ІІІ МР з обліку ОЗ однією з підстав для зменшення первісної вартості об’єкта основного засобу є його часткова ліквідація.

І хоча раніше в Порядку № 1314 про часткове списання прямо не згадувалося, але по суті списання частини комплектного основного засобу не відрізняється від списання його повністю, і документувати процес потрібно відповідно до вимог Порядку № 1314 (порядку списання коммайна). Тепер маємо підтвердження цього.

Втім, у цьому процесі завжди було проблематично визначити, на яку суму зменшувати первісну вартість об’єкта основних засобів і на яку суму зменшувати знос. Чи вирішилася вона в Порядку № 1314?

Коментованими змінами п. 4 Порядку № 1314 доповнено новим абзацом такого змісту:

ЦИТАТА. «У разі часткового списання майна визначається первісна (переоцінена) вартість та знос частини майна, яка підлягає списанню. У разі відсутності даних щодо вартості ідентифікованої частини майна, яка підлягає списанню, вартість такої частини визначається на пропорційній основі з використанням лише таких натуральних параметрів, як площа, довжина, висота, об’єм, обсяг тощо».

(новий абз. 6 п. 2 Порядку № 1314)

Отже, Порядок 1314 тільки констатує, що при частковому списанні майна визначається первісна (переоцінена) вартість і знос частини майна, яка підлягає списанню. Воно-то правильно, адже загалом, конкретний порядок їх визначення мають регулювати саме нормативно-правові документи з питань бухобліку, але річ тому, що такі документи щодо цього питання не містять рекомендацій. Нагадаємо, що це питання ми розглядали в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 45/2024, с. 11.

Зокрема, суму, на яку слід зменшувати первісну вартість об’єкта основних засобів, у загальному випадку можна визначити за первинними документами про придбання або за інвентарною карткою. Прикладом може бути специфікація до договору, у якій зазначаються технічні характеристики й параметри кожної складової комплексу (комплекту).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо установа не володіє такою інформацією, то можна аналізувати ринкові ціни на подібні предмети в періоді введення в експлуатацію комплексу. Оцінку може провести комісія установи. Або можна оцінити вартість заміненої частини у сумі витрат на заміну (див. п. 46 розд. 8 МР № 5613).

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 № 561.

Тому досить дивним виглядає друге речення абз. 6 п. 2 Порядку № 1314, де сказано: в разі відсутності даних щодо вартості ідентифікованої частини майна, яка підлягає списанню, вартість такої частини визначається на пропорційній основі з використанням лише таких натуральних параметрів, як площа, довжина, висота, об’єм, обсяг тощо.

Залишається загадкою, як скористатися цією нормою, якщо відбувається, наприклад, часткове списання складових комп’ютера або насосу у складі паливного комплексу тощо, де не можливо застосувати зазначені натуральні параметри. Можна лише припустити, що в таких випадках, коли немає можливості визначити вартість непридатної частини (наприклад, усі первинні документи щодо такого об’єкта основних засобів втрачено/пошкоджено тощо) із зіставленням її площі, довжини, висоти, об’єму, обсягу тощо, все ж таки можна орієнтуватися на ринкові ціни на подібні предмети. Але сподіваємося, що з часом Мінфін надасть додаткові роз’яснення щодо цього питання.

Отримання згоди Оновленим п.п. 1 п. 6 Порядку № 1314 визначено, що для отримання згоди на списання/часткове списання майна суб’єкт господарювання подає суб’єкту управління майном техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, підписане керівником суб’єкта господарювання або затверджене колегіальним виконавчим органом, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання. Те саме стосується акта технічного стану майна (п.п. 4 п. 6 Порядку № 1314).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ці зміни не стосуються бюджетних установ, адже колегіальні виконавчі органи мають акціонерні товариства (ст. 160 ЦКУ4).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV

Тож, як і раніше, в бюджетних установах при списанні майна всі документи підписує керівник. Відповідно, не стосуються бюджетних установ і інші зміни щодо повноважень колегіального виконавчого органу, внесені коментованою постановою.

Також п.п. 6 п. 6 Порядку № 1314 уточнено, що при поданні відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, в разі наявності надаються копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастрового плану або договору оренди землі.

Вилучення дорогоцінних металів Раніше п. 25 Порядку № 1314 містив вимогу здавати вилучені в результаті демонтажу і розбирання майна вузли, деталі, матеріали й агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, суб’єктам господарювання, які провадять діяльність зі збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Тепер законотворці узагальнили цю вимогу словами, що вилучені дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння «підлягають реалізації згідно із законодавством», тобто без зазначення конкретних норм.

Річ у тому, що Закон про ліцензування5 вже давно не містить вимоги про те, що діяльність зі збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння підлягає ліцензуванню.

Інша річ, що самостійно вилучити «коштовності» установа не може. Тому п. 5.4 МР № 7806 передбачено, що брухт і відходи із вмістом дорогоцінних металів передаються до переробних підприємств на підставі договорів купівлі-продажу (реалізації) або на умовах давальницької сировини для виконання послуги переробки, укладених у письмовій формі.

Протокол Раніше абз. 7 п. 14 Порядку № 1314 встановлював, що протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. Наразі маємо таке уточнення: протокол засідання комісії підписують усі члени комісії особисто або накладається їх кваліфікований електронний підпис.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Також п. 14 Порядку № 1314 доповнено новими вимогами до складу документів, які додаються до протоколу засідання комісії, якщо майно зруйноване (пошкоджене/знищене) внаслідок збройної агресії рф проти України.

Так, згідно з новим абз. 11 п. 14 Порядку № 1314 в разі списання майна, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок збройної агресії рф проти України, відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, до акта на його списання (який додається до протоколу) додаються засвідчені копії:

• акта обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації;
• звіту про оцінку збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок знищення або пошкодження такого майна, а також рецензії, відповідно до якої такий звіт про оцінку збитків класифіковано за ознаками, передбаченими абз. 2 або 3 п. 67 НС № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»7.

При цьому винятків для майна, яке перебуває в зоні можливих або активних бойових дій, не зроблено.