Статті

«

«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Облік лабораторного посуду

Багато закладів охорони здоров’я має лабораторію, діяльність якої пов’язана з використанням лабораторного посуду. Цей посуд може бути різноманітним, і від цього залежатиме його облік. У статті ми детально розглянемо особливості обліку лабораторного посуду.

11 червня, 2024

Сутність і види

Лабораторний посуд включає різноманітний набір ємностей, потрібних для функціонування медичної лабораторії. Такий посуд може відрізнятися за призначенням (загального призначення, спеціального призначення, мірний), за матеріалом, з якого його виготовили (скляний, пластиковий, порцеляновий, керамічний, металевий, змішаний), за формами, розміром (пробірки, циліндри, склянки, чашки, чаші, лійки, колби, піпетки, мензурки, контейнери тощо).

За своєю сутністю лабораторний посуд відносять до медичних виробів.

ЦИТАТА. «Медичний виріб — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти».

(п. 2 Технічного регламенту)

Виділяють окрему групу медичних виробів, призначених для клінічних досліджень, до яких відносять медичні вироби (крім медичних виробів для діагностики in vitro), призначені для використання медичним працівником, який має відповідну кваліфікацію, під час проведення клінічних досліджень.

Медичні вироби можуть бути також одноразового використання, тобто призначені для застосування тільки один раз тільки для одного пацієнта.

Тож різноманіття лабораторного посуду означає, що в різних видів посуду може бути різний спосіб і строк корисного використання — саме це визначатиме особливості його обліку.

Зазначимо, що кожен ЗОЗ самостійно визначає порядок прийманнязберіганнявідпуску (переміщення), списання використаних лікарських засобів та медичних виробів з урахуванням особливостей своєї діяльності, технології опрацювання облікових даних і норм законодавства.

Лабораторний посуд — запаси

Враховуючи систематичність використання лабораторного посуду та недовговічність матеріалів, з яких його виготовляють, переважну його більшість обліковують у складі запасів. Облік таких активів регулюють НП(С)БО 9 «Запаси»Методрекомендації № 635Методрекомендації № 2.

Є різні шляхи надходження лабораторного посуду на підприємство:

  • придбання за власні грошові кошти;
  • придбання за кошти цільового фінансування;
  • безоплатне отримання.

Під час надходження запасів їх оцінюють за первісною вартістю, яку визначають залежно від способу такого надходження.

Так, первісною вартістю запасівщо придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

  • суми, що сплачують згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
  • транспортно-заготівельні витрати;
  • інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою (п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»).

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно, визнають їхню справедливу вартість з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, якщо вони виникають.

МШП Якщо лабораторний посуд використовують багаторазово, але строк його служби становить менше ніж один рік, то його слід обліковувати у складі МШП.

Згідно з Інструкцією № 291 для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП призначено рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Аналітичний облік МШП здійснюють матеріально відповідальні особи за найменуваннями предметів та кількістю. Аналітичний облік МШП, як і всіх інших запасів, ведуть за джерелами їх надходження.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключають зі складу активів (списують із балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідними особами протягом строку їх фактичного використання (п. 23 НП(С)БО 9 «Запаси»).

А ось щодо організації оперативного обліку МШП чинна нормативка рекомендацій не містить, тож у розпорядчому документі про облікову політику підприємства слід прописати порядок здійснення оперативного обліку МШП.

Надходження на підприємство лабораторного посуду, що обліковується у складі МШП, розглянемо на прикладі.

Приклад 1. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) для власної лабораторії придбав за власні кошти скляний посуд лабораторного призначення (МШП) у кількості 6 паковань по 100 шт./пак на суму 4 824,00 грн, у т. ч. ПДВ — 804,00 грн, на умовах наступної оплати. ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

Для використання в лабораторію КНП передали посуд на суму 2 435,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1. Бухоблік придбання лабораторного посуду — МШП за власні кошти КНП

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Оприбутковано лабораторний посуд (без ПДВ)

22

631

4 020,00

2. Відображено податковий кредит із ПДВ (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН)

641

631

804,00

3. Перераховано заборгованість постачальнику

631

311

4 824,00

4. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ

22

641

804,00

5. Передано у використання лабораторний посуд:

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

22

2 435,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

809

22

91

809

Якщо придбавати лабораторний посуд будуть за кошти бюджетного фінансування, то спочатку треба буде відобразити отримання таких коштів: Дт 31 — Кт 482, а після того, як оприбуткований посуд передадуть у використання й визнають витрати, на цю ж суму треба буде відобразити дохід від безоплатно одержаних активів: Дт 482 — Кт 718. Решта господарських операцій буде аналогічною наведеним у табл. 1.

Якщо ЗОЗ-КНП отримує лабораторний посуд безоплатно від благодійників — як фізичних, так і юридичних осіб, а також шляхом централізованого постачання, то слід відобразити збільшення цільового фінансування (рахунок 48). Розглянемо безоплатне отримання лабораторного посуду на наступному прикладі.

Приклад 2. ЗОЗ-КНП отримав як гуманітарну допомогу лабораторний посуд (МШП) на суму 5 350,00 грн. У лабораторію ЗОЗ передали для використання лабораторний посуд на суму 1 150,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік безоплатного отримання лабораторного посуду — МШП

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Отримано лабораторний посуд

22

483

5 350,00

2. Передано у використання лабораторний посуд:

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

22

1 150,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

809

22

91

809

3. Визнано дохід від безоплатно одержаних активів у сумі визнаних витрат

483

718

1 150,00

Після відображення господарських операцій на субрахунку 483 є залишок у сумі 4 200,00 грн. Цю суму можна буде визнати доходом тоді, коли решта лабораторного посуду буде передана у використання або іншим чином його вартість буде визнана витратами.

Виробничі запаси Для обліку одноразового лабораторного посуду використовують рахунок 20 «Виробничі запаси». Який саме субрахунок обрати — вирішує підприємство. Це може бути 201 «Сировина й матеріали» або 209 «Інші матеріали».

Аналітичний облік запасів ведуть у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів у грошовому та натуральному вимірниках (із зазначенням кількості запасів (ваги, міри тощо)).

Вибуття одноразового лабораторного посуду відображають у момент його використання під час проведення відповідних робіт. Під час використання відповідно до п. 16 НП(С)БО 9 «Запаси» оцінюють їх за одним із таких методів:

  • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
  • середньозваженої собівартості;
  • собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
  • нормативних затрат;
  • ціни продажу.

Який саме із цих методів підприємство застосовує для оцінки вибуття лабораторного посуду, має бути зазначено в наказі про облікову політику КНП.

Як в обліку відобразити отримання та використання одноразового лабораторного посуду, розглянемо на наступних прикладах.

Приклад 3. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) на умовах попередньої оплати придбав за бюджетні кошти одноразовий лабораторний посуд на суму 7 800,00 грн, у т. ч. ПДВ — 1 300,00 грн. Використали посуду на суму 620,00 грн.

ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

Відображення в обліку придбання лабораторного посуду за умови передоплати наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Придбання лабораторного посуду — виробничих запасів за бюджетні кошти

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Отримано кошти з бюджету

31

482

7 800,00

2. Перераховано попередню оплату постачальнику

371

311

7 800,00

3. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми попередньої оплати

641

644

1 300,00

4. Отримано лабораторний посуд від постачальника (без ПДВ)

209

631

6 500,00

5. Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

1 300,00

6. Здійснено залік заборгованостей

631

371

7 800,00

7. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ

209

641

1 300,00

8. Використано лабораторний посуд:

  • якщо КНП для обліку витрат використовує лише рахунки класу 9

91

209

620,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно використовує рахунки класу 8 та класу 9

809

209

91

809

9. Відображено дохід від цільового фінансування в сумі здійснених витрат

482

718

620,00

Якщо придбання здійснюватимуть за власні кошти КНП, тоді перша й дев’ята операції будуть зайвими, решта залишиться без змін.

Відображення в обліку централізованого отримання одноразового лабораторного посуду розглянемо на наступному прикладі.

Приклад 4. ЗОЗ-КНП отримав шляхом централізованого розподілення одноразовий лабораторний посуд на суму 8 150,00 грн. Для власного використання призначено посуд на суму 5 840,00 грн, а решту (на суму 2 310,00 грн) — для передання іншому ЗОЗ.

У власній лабораторії використали лабораторний посуд на суму 1 315,00 грн, іншому ЗОЗ передали посуд на суму 2 310,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 4.

Таблиця 4. Бухоблік безоплатного отримання одноразового лабораторного посуду

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Отримано одноразовий лабораторний посуд для власного використання

209

482

5 840,00

2. Відображено отримання лабораторного посуду для передання іншому ЗОЗ

023

2 310,00

3. Передано у використання лабораторний посуд:

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

209

1 315,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

809

209

91

809

4. Визнано дохід від безоплатно одержаних активів у сумі визнаних витрат

482

718

1 315,00

5. Передано лабораторний посуд іншому ЗОЗ

023

2 310,00

Лабораторний посуд, який обліковують як у складі МШП, так і у складі виробничих запасів, на дату балансу відображають у бухобліку та звітності за найменшою з двох оцінок: за первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. За чистою вартістю реалізації посуд відображають лише у випадку, коли на дату балансу його ціна знизилась, він зіпсувався, застарів або іншим чином утратив первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 НП(С)БО 9 «Запаси»). При цьому різницю між первісною вартістю та чистою вартістю реалізації або вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) запасів списують на витрати звітного періоду. Для цього складають кореспонденцію рахунків Дт 946  Кт 20, 22 (якщо КНП для обліку витрат застосовують лише рахунки класу 9) або Дт 84  Кт 20, 22 і Дт 946  Кт 84 (якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовують рахунки класу 8 та класу 9).

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації в межах величини попереднього зменшення (уцінки) визнають доходом з одночасним збільшенням вартості цих МШП: Дт 22  Кт 719.

Документальне оформлення Усі операції, пов’язані з отриманням, використанням і списанням лабораторного посуду, мають бути задокументовані. Оскільки ці активи належать до складу медичних виробів, то під час документування їх руху доцільно дотримуватись Методрекомендацій № 635. Однак якщо КНП вирішить розробити власні форми документів, то це не заборонено. Головне — дотримуватись вимог ст. 9 Закону про бухоблік та гл. 2 Положення № 88.

Приймає та зберігає лабораторний посуд матеріально відповідальна особа КНП, з якою обов’язково укладають договір про повну матеріальну відповідальність. Як правило, такою особою є головна медична сестра.

Матеріально відповідальна особа оприбутковує лабораторний посуд на склад на підставі прибуткової накладної, яку складають у трьох примірниках. Перший примірник накладної передають до бухгалтерії КНП, другий — залишається в матеріально відповідальної особи, третій примірник повертають постачальнику.

Аналітичний облік лабораторного посуду матеріально відповідальна особа веде в Книзі складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, форма якої наведена в додатку 1 до Методрекомендацій № 635.

Особливості складського обліку медичних виробів наведено в розд. ІІІ Методрекомендацій № 635. Облік медичних виробів на складі здійснюють за найменуваннями за кожним медичним виробом окремо із зазначенням його назви, дозування, форми випуску, інформації про упаковку, назви виробника, кількості, ціни та суми (п. 1 розд. ІІІ Методрекомендацій № 635).

Видають лабораторний посуд зі складу в лабораторію згідно з накладною (вимогою) за формою, наведеною в додатку 2 до Методрекомендацій № 635. Матеріально відповідальна особа здійснює відпуск зазначених медичних виробів і проставляє фактичну кількість відпущених медичних виробів за кожним найменуванням, ціну та суму, загальний підсумок за цим обліковим документом. Один примірник повністю заповненої накладної (вимоги) залишається в старшої медсестри, другий — у матеріально відповідальної особи лабораторії. Після цього матеріально відповідальна особа заносить інформацію з накладної до реєстру виданих накладних (вимог) і підшиває до нього саму накладну.

Таким чином, матеріально відповідальна особа фіксує всю інформацію з прибуткових накладних у реєстрі отриманих прибуткових накладних, форма якого наведена в додатку 3 до Методрекомендацій № 635, а видаткових накладних (вимог) у реєстрі виданих накладних (вимог), форма якого наведена в додатку 4 до Методрекомендацій № 635.

Ці реєстри складають у двох примірниках і подають до бухгалтерської служби не пізніше першого числа місяцянаступного за звітним. Один примірник реєстру з підшитими накладними залишається в бухгалтерії КНП, а другий — з відміткою бухгалтера про приймання повертають матеріально відповідальній особі складу.

Не пізніше другого числа місяця, наступного за звітним, матеріально відповідальна особа складає та подає до бухгалтерії ЗОЗ Звіт про надходження і відпуск (використаннялікарських засобів та медичних виробів, форма якого наведена в додатку 6 до Методрекомендацій № 635.

Коли медикаменти надходять у лабораторію КНП, то їх облік стає обов’язком матеріально відповідальної особи лабораторії, яка обліковує медичні вироби в кількісному вимірі за їхніми найменуваннями.

Матеріально відповідальна особа лабораторії повинна дотримуватись вимог щодо:

  • умов зберігання медичних виробів;
  • своєчасного їх оприбуткування в разі отримання зі складу та відображення видачі у використання;
  • дотримання термінів складання звітів про отримання медичних виробів від складу та використання;
  • своєчасного подання відділеннями звітів до бухгалтерської служби ЗОЗ (п. 2 розд. IV Методрекомендацій № 635).

Надходження та використання медичних виробів у відділеннях ЗОЗ-КНП відображають у Журналі обліку відділеннями отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів, форма якого наведена в додатку 5 до Методрекомендацій № 635.

Лабораторний посуд — МНМА

Серед переліку лабораторного посуду трапляється такий, строк корисного використання якого перевищує один рік, тож його слід обліковувати у складі необоротних активів. Враховуючи незначну вартість лабораторного посуду порівняно з вартісним критерієм поділу основних засобів та МНМА, розуміємо, що саме у складі МНМА буде обліковуватись такий посуд.

Облік лабораторного посуду у складі МНМА регламентують НП(С)БО 7 «Основні засоби» та Методрекомендації № 561. Первісна вартість такого посуду також залежатиме від способу його надходження на підприємство, а способи надходження такі самі, як і для запасів, що розглянуто раніше. Вартість придбаного лабораторного посуду буде складатись із:

  • сум, що сплачують постачальникам і підрядникам за активи (без непрямих податків);
  • реєстраційних зборів, державного мита й аналогічних платежів, що їх здійснюють у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт МНМА;
  • сум ввізного мита;
  • сум непрямих податків у зв’язку з придбанням МНМА (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
  • витрат зі страхування ризиків доставки МНМА;
  • витрат на транспортування;
  • інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням МНМА до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю безоплатно отриманого лабораторного посуду є його справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби».

Після первісного визнання об’єкта МНМА як активу його облік ведуть за первісною вартістю.

Один важливий нюанс, який стосується МНМА! Вони не підлягають переоцінці.

Під час оприбуткування МНМА присвоюють інвентарний номер, який закріплюють за об’єктом на весь час його розміщення на підприємстві. Інвентарні номери об’єктів, що вибули, не присвоюють іншим об’єктам, які надійшли на підприємство, протягом періоду, який забезпечує виключення ідентифікування нових об’єктів з тими, що вибули (наприклад, протягом строків зберігання документів) (абз. 3 п. 8 Методрекомендацій № 561).

Для обліку МНМА План рахунків № 291 передбачає субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Витрати підприємства, пов’язані з придбанням лабораторного посуду, що обліковують у складі МНМА, включають до їхньої первісної вартості з відображенням в обліку капітальних інвестицій. Обліковують капінвестиції в МНМА на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів».

Амортизацію об’єктів МНМА можна нараховувати двома методами (п. 27 НП(С)БО 7 «Основні засоби»):

1) 50 % первісної вартості нараховують у місяці передання у використання, а решту 50 % — у місяці списання з балансу активу;

2) 100 % вартості МНМА нараховують у першому місяці використання об’єкта.

Підприємство має самостійно обрати один із методів нарахування амортизації та затвердити його в розпорядчому документі про облікову політику підприємства.

Зауважимо, що в цій нормі йдеться саме про первісну вартість. Із цього можемо зробити висновок, що стандарт не передбачає встановлення ліквідаційної вартості для таких активів. Хоча якщо є впевненість у можливій реалізації активу або його решток після закінчення експлуатації, на нашу думку, відобразити ліквідаційну вартість не буде помилкою.

Субрахунок для обліку зносу МНМА — 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

На наступних прикладах розглянемо отримання й використання лабораторного посуду — МНМА.

Приклад 5. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) за власні кошти придбав у постачальника контейнер металевий для лабораторії вартістю 4 170,00 грн, у т. ч. ПДВ — 695,00 грн. Кошти постачальнику перерахували з поточного рахунку. На КНП застосовують метод нарахування амортизації 50/50 %. ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

В обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією субрахунків, наведеною в табл. 5.

Таблиця 5. Придбання лабораторного посуду — МНМА за власні кошти

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Придбано контейнер (вартість без ПДВ)

153

631

3 475,00

2. Відображено податковий кредит із ПДВ (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН)

641

631

695,00

3. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ

153

641

695,00

4. Перераховано постачальнику кошти

631

311

4 170,00

5. Введено контейнер в експлуатацію (3 475,00 + 695,00 = 4 170,00 грн)

112

153

4 170,00

6. Нараховано амортизацію контейнера (50 % первісної вартості):

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

132

2 085,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

832

132

91

832

Якби контейнер купували за кошти цільового фінансування (бюджетне фінансування, благодійні кошти), то до наведених у табл. 5 кореспонденцій рахунків треба було б додати ще такі:

  • Дт 31 — Кт 48 на суму отриманого цільового фінансування;
  • Дт 48 — Кт 69 на суму використаних коштів цільового фінансування;
  • Дт 69 — Кт 745 на суму нарахованої амортизації МНМА.

Приклад 6. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) отримав безоплатно від благодійної організації ексикатор лабораторний. Його справедлива вартість, визначена комісією КНП, становить 2 530,00 грн. Ексикатор уведено в експлуатацію. Згідно з обліковою політикою КНП для МНМА застосовує метод нарахування амортизації 100 % вартості активу в першому місяці його використання.

У бухгалтерському обліку господарські операції з безоплатного отримання МНМА будуть відображені кореспонденцією субрахунків, наведеною в табл. 6.

Таблиця 6. Отримання лабораторного посуду — МНМА від благодійника

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Відображено вартість отриманого від благодійника ексикатора

112

483

2 530,00

2. Нараховано амортизацію під час уведення ексикатора в експлуатацію (100 % первісної вартості)

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

132

2 530,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

832

132

91

832

3. Цільове фінансування визнано доходом у сумі нарахованої амортизації

483

745

2 530,00

Будь-який лабораторний посуд рано чи пізно вибуває з підприємства. І причиною цього може бути ліквідація, продаж, передання, установлена нестача чи невідповідність критеріям визнання активом.

Для визначення непридатності основних засобів та оформлення відповідних документів з ліквідації керівник підприємства створює комісію, яка:

  • безпосередньо оглядає об’єкт, що підлягає списанню;
  • установлює причини невідповідності критеріям активу;
  • визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття МНМА з експлуатації, подає пропозиції щодо їхньої відповідальності;
  • визначає можливість продати (передати) об’єкт іншим підприємствам, організаціям та установам або використати окремі вузли, деталі, матеріали, що можуть бути одержані під час демонтажу, розбирання (ліквідації) МНМА, установлює їхню кількість і вартість;
  • складає та підписує акти про списання МНМА.

КНП ухвалюють рішення про списання з бухобліку МНМА, які належать до об’єктів комунальної власності, з урахуванням вимог, установлених органами місцевого самоврядування відповідно до Закону про місцеве самоврядування.

Порядок відображення в бухобліку вибуття лабораторного посуду, що обліковується у складі МНМА, розглянемо на наступному прикладі.

Приклад 7. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) вирішив ліквідувати лабораторний посуд після закінчення строку його корисного використання. Первісна вартість цього активу — 3 800,00 грн, сума нарахованого зносу — 1 900,00 грн (для нарахування амортизації КНП застосовує метод 50/50 %).

Господарські операції з ліквідації лабораторного посуду будуть відображені в обліку кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 7.

Таблиця 7. Облік ліквідації лабораторного посуду — МНМА

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Нараховано знос (решту 50 %) у місяці вибуття лабораторного посуду:

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

132

1 900,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

832

132

91

832

2. Списано всю суму нарахованого зносу

132

112

3 800,00

Документування Типові форми первинного обліку МНМА для підприємств не затверджені. Якщо підприємству зручно використовувати бюджетні форми первинного обліку основних засобів, то можна керуватись наказом № 818. Документувати господарські операції також можна з використанням виготовлених самостійно бланків, які мають містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових форм (п. 2.7 розд. 2 Положення № 88).

Підприємство має обов’язково обрати, які саме форми первинних документів для обліку МНМА воно буде застосовувати, і затвердити їх розпорядчим документом про організацію обліку на підприємстві.

Утилізація лабораторного посуду

Непридатний, пошкоджений лабораторний посуд є медичними відходами, які просто так викинути на смітник не можна. Поводитися з ними треба відповідно до вимог Правил і норм № 325.

У цьому документі медичні відходи поділяються на такі категорії:

  • категорія А — побутові відходи (безпечні відходи);
  • категорія В — епідемічно (інфекційно) небезпечні відходи;
  • категорія С — токсикологічно небезпечні відходи;
  • категорія D — радіологічно небезпечні відходи.

Лабораторний посуд залежно від особливостей використання може належати до різних категорій, які мають певні особливості поводження з відходами, — врахуйте це.

Загалом же на КНП має бути призначено відповідальну особу для організації поводження з відходами.

Система поводження з відходами в закладі складається з таких етапів:

1) сортування відходів;

2) нейтралізація або дезактивація відходів (за потреби);

3) збирання відходів;

4) маркування відходів;

5) перенесення відходів у корпусні / міжкорпусні (накопичувальні) місця тимчасового зберігання в межах закладу (за потреби);

6) оброблення або знешкодження відходів (за потреби та в разі наявності ліцензії в закладу);

7) транспортування відходів до об’єктів поводження з відходами, окрім відходів категорії D, поводження з якими регулюється законодавством України щодо поводження з радіоактивними відходами й нормами радіаційної безпеки.

Облік витрат на утилізацію Якщо в КНП виникли небезпечні відходи, ставити їх на облік не потрібно, бо вони не відповідають визначенню активів. Надалі підприємство не зможе отримати економічні вигоди від використання таких предметів, а лише зазнає витрат, пов’язаних з їх утилізацією. Отже, ні на баланс, ні на позабаланс медичні відходи ставити не треба.

Зрозуміло, що безкоштовно відходи ніхто не візьметься утилізувати. Згідно з п. 2.13 Методрекомендацій № 2 витрати на утилізацію відходів включають до інших операційних витрат. В Інструкції № 291 для обліку інших операційних витрат призначено субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності». Якщо ж КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9, то такі витрати спочатку відображають на рахунку 84 «Інші операційні витрати», а вже потім списують на субрахунок 949.

На прикладі розглянемо відображення в бухобліку витрат на утилізацію відходів лабораторного посуду.

Приклад 8. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) має битий скляний лабораторний посуд. Заклад має договір зі спеціалізованою організацією на утилізацію таких відходів. Битий посуд передали на утилізацію, вартість якої становить 1 800,00 грн, у т. ч. ПДВ — 300,00 грн. ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування.

У бухобліку ці господарські операції відображено кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 8.

Таблиця 8. Бухоблік витрат на утилізацію непридатного лабораторного посуду

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Перераховано кошти спеціалізованій організації за утилізацію відходів

371

311

1 800,00

2. Відображено податковий кредит із ПДВ в сумі попередньої оплати (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН)

641

644

300,00

3. Отримано послуги з утилізації відходів:

  • якщо підприємство для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

949

685

1 500,00

  • якщо підприємство для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

84

685

949

84

4. Відображено списання раніше нарахованої суми податкового кредиту з ПДВ

644

685

300,00

5. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ:

  • якщо підприємство для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

949

641

300,00

  • якщо підприємство для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

84

641

949

84

6. Здійснено залік заборгованостей

685

371

1 300,00

Законом про управління відходами передбачено відповідальність за правопорушення у сфері поводження з відходами. Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність. Зокрема, відповідальність настає за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища та завдало економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів тощо (ч. 1 ст. 57 Закону про управління відходами).

Використані документи

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Закон про місцеве самоврядування — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Закон про управління відходами — Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.2007 № 2.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 № 561.

Методрекомендації № 635 — Методичні рекомендації ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я, затверджені наказом МОЗ від 09.09.2014 № 635.

Наказ № 818 — наказ МФУ «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818.

НП(С)БО 7 «Основні засоби» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

НП(С)БО 9 «Запаси» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 № 246.

План рахунків № 291 — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.

Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 № 88.

Правила і норми № 325 — Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами, затверджені наказом МОЗ від 08.06.2015 № 325.

Технічний регламент — Технічний регламент щодо медичних виробів, затверджений постановою КМУ від 02.10.2013 № 753.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку