Статті

«

«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Розрахунки через системи «WISE» та «Payoneer»: як ФОП-єдиннику визначити дохід?

(коментар до ІПК ДПС України від 30.05.2024 № 2985/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (далі — ІПК № 2985))

08 червня, 2024

Наразі значно збільшилася чисельність українських підприємців, які співпрацюють з нерезидентами та для розрахунків за надані роботи / послуги використовують міжнародні платіжні системи, зокрема такі системи, як «WISE» та «Payoneer». Зазвичай це значно спрощує процес виплати замовником-нерезидентом винагороди ФОП-виконавцю, проте викликає чимало запитань, зокрема у контексті українського податкового законодавства.

Річ у тому, що за певний період часу сформувалася усталена практика податкових роз’яснень, в яких податківці відмовлялися визнавати кошти, отримані на рахунок, відкритий у таких платіжних системах, підприємницьким доходом, та вимагали оподатковувати такий дохід як особисті іноземні доходи фізособи. Простіше кажучи, з таких іноземних доходів, на переконання податківців, слід сплатити ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %) та, відповідно, задекларувати такі отримані доходи в річній Податковій декларації про майновий стан та доходи 1. Таку позицію контролерів, зокрема, містило роз’яснення в категорії 107.01.03 ЗІР, яке діяло до 11.01.2024 та «переведено до нечинних у зв’язку з розміщенням уточненої редакції відповіді», а також численні консультації, надані платникам — див., наприклад, ІПК ДПС України від 04.12.2023 № 4490/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 24.10.2023 № 3723/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 09.08.2023 № 2359/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 28.06.2023 № 1508/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 29.11.2023 № 4417/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (щодо розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, через рахунок, відкритий у системі «Deel») тощо.

Форма Податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення, затверджені наказом МФУ від 02.10.2015 № 859.

Схоже на те, що нарешті напрям думок податківців дещо змінився, про що, зокрема, свідчать відповіді, надані податковим органом на запит платника в ІПК № 2985, що її коментуємо.

Суть запиту ФОП повідомив, що є платником ЄП за ставкою ЄП 5 % та планує розширити обсяг своєї діяльності за рахунок приймання коштів від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системі «Payoneer», у зв’язку з чим просить роз’яснити, зокрема, такі питання:

  1. Яку дату вважати датою отримання доходу: дату, на яку зарахувалися кошти на рахунок, відкритий у системі «Payoneer», або дату, на яку зараховуються зазначені кошти на рахунок, відкритий у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності?
  2. На яку дату потрібно перерахувати дохід, виражений в іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом, встановленим НБУ: на дату надходження коштів на рахунок, відкритий у системі «Payoneer», або на дату надходження зазначених коштів на рахунок, відкритий у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності?

Відповідь податкового органу Як оподатковувати дохід, отриманий від здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рахунок у платіжних системах «Payoneer» та «Wise», на думку контролерів, прямо залежить від того, будуть кошти з цього рахунку надалі переведені на підприємницький рахунок ФОП у банку України чи ні. А саме, контролери визначили:

  • у разі якщо в майбутньому кошти, зараховані на рахунок, відкритий у системах «Payoneer» та «Wise», перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу ФОП — платника ЄП та оподатковуються у порядку, визначеному гл. 1 розд. XIV ПКУ;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Датою отримання доходу ФОП-єдинником податківці вважають дату надходження коштів на рахунки, відкриті у системах «Payoneer» та «Wise». А оскільки ФОП має усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображати у національній валюті України, то показники, виражені в іноземній валюті, ФОП має перерахувати за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату отримання коштів на рахунок у системах «Payoneer» та «Wise».

  • у разі якщо кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системах «Payoneer» та «Wise», тобто не зараховуються на підприємницький рахунок, відкритий у банківській установі України, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий фізособою для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб.

Думка редакції У висновках податкового органу, що їх наведено в ІПК № 2985, на нашу думку, є декілька позитивних моментів для ФОП.

► По-перше, податківці, хоч і не прямо, але готові погодитися, що такий спосіб розрахунків з нерезидентом не порушує правил валютного законодавства, щоправда, за умови, що експортна виручка буде зарахована на підприємницький рахунок ФОП в українському банку.

Зокрема, податківці наголошують, що принципи валютного регулювання, визначені у ст. 2 Закону про валюту 2, зокрема, передбачають, що резиденти (фізособи та юрособи) мають право укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами і виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, в національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Також відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону про валюту резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Своєю чергою, порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Нацбанком (ч. 4 ст. 5 Закону про валюту). Зокрема, відповідно до п. 16 розд. І Положення № 5 3розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. Крім того, п. 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

ДО ВІДОМА. Під поняття «експорт товару» також підпадають послуги, надані нерезиденту резидентом України, адже в розумінні ст. 1 Закону про ЗЕД 4товаром є будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII.

Водночас контролери підкреслюють, що Payoneer — це міжнародна платіжна система, а Wise є міжнародною системою грошових переказів, а отже, рахунки, відкриті у вказаних системах, не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах. А звідси й випливає вимога щодо обов’язкового перерахування валютної виручки на рахунок ФОП у банку України. Тут ми готові погодитися з тим, що платіжні системи, такі як «Payoneer», «Wise», «Revolut» тощо, не є банками у розумінні українського законодавства, адже згідно з п. 2 розд. І Положення № 5 термін «банк» вживається у значенні, визначеному ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, відповідно до якої, банк — це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Також свого часу Нацбанк у листі «Про використання рахунків за межами України» від 27.07.2023 № 40-009/54663, зокрема, визначав, що, згідно з ч. 8 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX філія іноземної платіжної установи має право надавати всі або окремі платіжні послуги за умови акредитації в порядку, визначеному цим законом та нормативно-правовими актами НБУ. Водночас до Нацбанку «не подавалися документи у порядку, визначеному законодавством України, від юридичних осіб з найменуванням «Wise», «Payoneer» та «Revolut» або їх уповноваженими особами для проведення ліцензійних та реєстраційних дій».

Водночас, враховуючи сталу практику податкових роз’яснень, сперечатися з вимогою щодо зарахування коштів від нерезидента на рахунок резидента в українському банку, найімовірніше, також було би справою безнадійною. Хоча формально норми п. 23 розд. ІІ Положення № 5, якими, зокрема, керуються податківці у своїй відповіді, на наш погляд, стосуються не всіх операцій з експорту / імпорту (далі — ЗЕД-операції), а лише тих, щодо яких НБУ встановлено граничні строки розрахунків. Таке припущення можна зробити з огляду на те, що зазначена вимога міститься у розд. ІІ Положення № 5, який, власне, визначає встановлення граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями. Це також стосується і спеціальної норми п. 144 постанови № 18 5щодо граничних строків розрахунків, встановлених на період воєнного стану.

Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

НАГАДАЄМО. Граничні строки не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361 6(меншою за 400 тис. грн), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (п.п. 1 п. 22 розд. ІІ Положення № 5, п.п. 1 п. 143 постанови № 18).

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

Ба більше, тут також можна згадати, що відповідно до п.п. 5 п. 1 постанови № 67 7граничні строки розрахунків не поширюються на експорт послуг та робіт (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), а також права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються. Втім, імовірно, податківці вирішили використати ці спеціальні норми, які мали б діяти на ЗЕД-операції, які підпадають під валютний нагляд, та узагальнити їх для будь-яких ЗЕД-операцій. Враховуючи те, що Нацбанк не поспішає спростовувати це упередження податківців, ймовірно, щодо цього питання безпечніше буде покладатися на думку податкового органу.

Постанова Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67.

► По-друге, нарешті податківці погодилися з тим, що дохід, отриманий через платіжні системи, за певних умов, може бути визнаний доходом, отриманим в межах підприємницької діяльності ФОП-єдинника. Водночас нагадаємо, що податківці висунули обов’язкові умови для того, щоб такий дохід вважався підприємницьким, а саме:

  1. кошти, отримані на рахунок у платіжній системі мають бути перераховані на валютний підприємницький рахунок ФОП у банку України;
  2. перерахунок коштів має відбутися в межах звітного податкового періоду (але не пізніше річного податкового (звітного) періоду).

Тут слід зважати на такий важливий момент, який серед іншого підкреслюють податківці у коментованій консультації. Кошти з рахунку у платіжній системі мають потрапити саме на рахунок, відкритий у банку для здійснення підприємницької діяльності, а не на особистий рахунок фізособи, відкритий для власних потреб. Зрозуміло, що в цьому питанні опосередковано податківці відсилають платників до положень пп. 10 та 24 Інструкції № 162 8, які, зокрема, передбачають, що фізособа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької незалежної професійної діяльності, для власних потреб, та забороняють «особисті» рахунки фізосіб використовувати для здійснення ними підприємницької діяльності. Тож, якщо ФОП раптом проігнорує цю вимогу, доведеться оподатковувати іноземний дохід за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізосіб. А це означає, що із суми доходу доведеться сплатити ПДФО (18 %) та ВЗ (1,5 %).

Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 162.

А тепер до головного: коли та в якій сумі ФОП-єдинник має визначити підприємницький дохід? Спочатку пропонуємо згадати загальні правила, встановлені ПКУ для визначення доходу єдинниками:

  • доходом для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ);
  • дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ);
  • датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ);
  • податковим (звітним) періодом для ФОП — єдинника групи 3 є календарний квартал (абз. 2 п. 294.1 ПКУ).

На наш погляд, цілком логічним є висновок податківців, що датою отримання доходу єдинником у ситуації, що розглядається, є дата отримання коштів на рахунок, відкритий у платіжних системах «Payoneer» та «Wise», адже п. 292.6 ПКУ прямо не пов’язує дату отримання доходу з датою надходження коштів на підприємницький рахунок ФОП в Україні. А отже, ФОП слід отриману валютну виручку перерахувати у гривню за курсом, встановленим НБУ саме на цю дату. Втім тут слід бути дуже обережним і краще заручитися власною ІПК щодо цього питання, адже думка податківців нерідко буває дуже мінливою.

Припускаємо, те, що податківці в коментованій консультації висунули додаткову вимогу щодо дотримання строків «виведення» коштів з рахунку у платіжній системі на підприємницький рахунок ФОП в межах звітного податкового періоду, пов’язано з бажанням якось узгодити строки надходження виручки на підприємницький рахунок зі строками декларування єдинником отриманого доходу. На нашу думку, безпечніше не заволікати з переказом коштів, хоча й доволі привабливим виглядає дозвіл податківців на здійснення переказів «впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду». Цілком імовірно, що за орієнтир податківці взяли п. 21 Положення № 5, який встановлює загальні строки розрахунків за ЗЕД-операціями у 365 к. дн. Водночас, якщо вже керуватися в цьому питанні валютним законодавством, то, як ми визначали вище, граничні строки розрахунків встановлено для ЗЕД-операцій на значну суму (400 тис. грн та більше), а на операції, зокрема, експорту послуг такі строки не поширюються. Також слід зважати на те, що п. 142 постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів скорочено до 180 к. дн. (застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022).

Насамкінець зауважимо, що ІПК № 2985 не є унікальною за своїми висновками. Схожу думку містить оновлене роз’яснення в категорії 107.01.03 ЗІР. Також подібну позицію контролери тиражують і в індивідуальних консультаціях, наданих останнім часом на звернення платників (див., наприклад, ІПК ДПС України від 27.05.2024 № 2937/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 24.05.2024 № 2890/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 22.01.2024 № 355/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Сподіваємося, найближчим часом позиція податкового органу залишиться незмінною. Втім, як ми вже визначали вище, зацікавленим платникам радимо все ж таки заручатися власними ІПК.

Євгенія Поставна, консультантка

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку