Статті

«

«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Чергові податкові нововведення: чого очікувати від Закону № 3603?

(коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» від 23.02.2024 № 3603-ІХ (далі — Закон № 3603))

Нещодавно можновладці ухвалили Закон № 3603 (законопроєкт від 30.08.2023 № 9662), що його коментуємо в цьому матеріалі.

Цим Законом, зокрема, внесено зміни до ПКУ, Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VІІІ, Закону України «Про депозитарну систему України» від 06.07.2012 № 5178-VI  (далі — Закон 5178), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі — Закон про місцеве самоврядування).

Як вбачається з тексту розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3603, він набере чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім окремих його положень, які набувають чинності в порядку, визначеному розд. ІІ Закону № 3603.

В цьому матеріалі пропонуємо розпочати розмову про нововведення, що їх запроваджує цей нормативний акт, на підставі тексту, підписаного Головою Верховної Ради. Зауважимо, що на момент підготовки матеріалу Президент підписав Закон № 3603, але остаточний його текст ще не опублікований.

Оскільки найбільше змін перепало на долю ПКУ, саме на них і зосередимося.

Адміністрування податків

Місцеві пільги Органи місцевого самоврядування або військові адміністрації чи військово-цивільні адміністрації (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) законотворці зобов’язали ухвалювати рішення про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб в межах територій, щодо яких відповідний орган ухвалив рішення про обов’язкову евакуацію населення. Зокрема, нова редакція п. 12.3 ПКУ передбачає, що ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового запровадження ОМС 1, військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією податкових пільг на таких територіях з визначених вище місцевих податків.

Орган місцевого самоврядування.

ДО ВІДОМА. Відповідно до ст. 33 Кодексу цивільного захисту 2евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктному рівні, відповідні рішення ухвалюють Кабмін (на державному рівні), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (на регіональному рівні); районні, районні у містах Києві чи Севастополі держадміністрації, відповідні ОМС (на місцевому рівні); керівники суб’єктів господарювання (на об’єктному рівні).

Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону про місцеве самоврядування Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізнішого строку введення цих актів у дію. Водночас норми п.п. 4.1.9 та п. 4.5 ПКУ вимагають застосування нових правил справляння податків і зборів та їх ставок, а також установлення або розширення податкових пільг з наступного бюджетного року. Крім того, положення п.п. 12.3.3, 12.3,4, 12.3.7 та 12.4.3 ПКУ зобов’язують ОМС у 10-денний строк із дня ухвалення відповідних рішень, але не пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, подавати інформацію щодо ставок та податкових пільг до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, а також оприлюднювати цю інформацію не пізніше 25 липня поточного року.

Проте законодавці в оновленому п. 12.3 ПКУ передбачили, що до рішень ОМС (ВА, ВЦА 3) щодо встановлення пільг із земельного податку та податку на нерухомість на територіях, де було ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію населення, норми вищевказаних положень ПКУ щодо строків запровадження пільг та оприлюднення інформації щодо відповідних рішень не застосовуються. Тож рішення про такі пільги набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення або з іншої дати, прямо передбаченої у відповідному рішенні.

Військова адміністрація, військово-цивільна адміністрація.

Щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу ОМС, ВА та ВЦА зобов’язані подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ухвалених рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб станом на перше число відповідного кварталу.

Порядок взаємодії платників з контролюючими органами Можна сказати, що в цьому питанні відбулося офіційне визнання сучасного виду взаємодії між платниками та контролюючими органами — за допомогою режиму відеоконференції. Зокрема, завдяки новому п.п. 17.1.18 ПКУ, платники отримають право для надання усних пояснень, у випадках передбачених ПКУ, взаємодіяти з податковими органами в режимі відеоконференції. Відповідно, новим п.п. 21.1.12 ПКУ податківців також зобов’язали взаємодіяти з платником у режимі відеоконференції. Для реалізації такої можливості оновленою редакцією п. 421.2 ПКУ також розширено функції Електронного кабінету платника, через який платник отримуватиме від контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 ПКУ, інформацію (повідомлення) про взаємодію в режимі відеоконференції з контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ.

Зокрема, скористатися таким режимом взаємодії платник зможе під час розгляду скарги на рішення територіальних органів, поданої відповідно до вимог п. 56.3 ПКУ. Для цього платник має вказати у тексті відповідної скарги про своє бажання щодо присутності під час розгляду скарги із застосуванням режиму відеоконференції. Своєю чергою, податківці мають повідомити такого платника через Електронний кабінет про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 5 к. дн. до дати розгляду такої скарги. Проте слід враховувати, що, як і раніше, відсутність представника платника, якого повідомили про місце /спосіб розгляду скарги (у тому числі в режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Присутність платника у режимі відеоконференції також передбачили у п.п. 86.7.2, 86.7.3 ПКУ під час розгляду заперечень до акта перевірки. Відповідно, заявити про своє бажання платник має в тексті таких заперечень. Інформацію (повідомлення) про дату, час, місце / спосіб розгляду заперечень податківці мають надіслати в Електронний кабінет такого платника протягом 2 р. дн. із дня отримання заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за 4 р. дн. до дня їх розгляду.

Можливість присутності платника податків під час розгляду скарги (зокрема й в режимі відеоконференції) в разі виявлення такого бажання під час подання скарги законотворці надали й у разі оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН у порядку, передбаченому п. 56.23 ПКУ. У зв’язку з цим також уточнено строки розгляду податківцями таких скарг, а саме (п.п. 56.23.3 ПКУ):

  • протягом 10 к. дн., наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник, який подав таку скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
  • протягом 30 к. дн., наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Повідомити платника про час та спосіб розгляду скарги податківці також мають не пізніше ніж за 5 к. дн. до дати розгляду такої скарги (п.п. 56.23.2 ПКУ).

ДО ВІДОМА. Платникам ПДВ — нерезидентам, які оскаржують податкове повідомлення нерезиденту в порядку, передбаченому п. 56.24 ПКУ, та виявили у відповідній скарзі бажання бути присутніми під час її розгляду, контролюючий орган зобов’язаний повідомити про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 10 к. дн. до дати розгляду такої скарги, надіславши відповідний документ в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, та на електронну адресу (адреси) особи-нерезидента (абз. 1 п.п. 56.24.1 ПКУ).

Зауважимо, що вищевказані положення ПКУ наберуть чинності через три місяці з дня опублікування Закону № 3603.

Строки проведення перевірок Тут є добрі новини в частині скорочення строку проведення камеральних та документальних перевірок заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ.

Зокрема, відповідно до нової редакції пп. 76.3, 200.10 ПКУ камеральна перевірка заявленого бюджетного відшкодування проводитиметься протягом 20 к. дн. 4, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше — за днем їх фактичного подання.

Поточна редакція п. 76.3 ПКУ встановлює загальний строк проведення камеральних перевірок — протягом 30 к. дн., що настають за останнім днем граничного строку подання декларації / уточнюючого розрахунку (або за днем їх фактичного подання).

Крім того, документальну позапланову перевірку з підстав, зазначених у п.п. 78.1.8 ПКУ (зокрема щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ), згідно з оновленим п. 200.11 ПКУ податківці матимуть право провести протягом 40 к. дн. 5, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо таку податкову декларацію подали після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання.

У поточній редакції п. 200.11 ПКУ — 60 к. дн.

Також оновлений п. 82.4 ПКУ передбачає, що загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ПКУ, з урахуванням строків їх зупинення не може перевищувати 40 к. дн. 6. Ймовірно внесені зміни мають на меті скорочення терміну отримання платником узгодженого бюджетного відшкодування. Проте запрацюють такі скорочені строки проведення перевірок з першого числа четвертого місяця, наступного за місяцем, в якому буде опублікований Закон № 3603, адже саме такий порядок набрання чинності цими нормами передбачено у п. 1 розд. ІІ Закону № 3603.

У поточній редакції п. 82.4 ПКУ — 60 к. дн.

Вибір системи оподаткування та ПДВ-статусу через ЄДР Завдяки змінам, внесеним Законом № 3603 до п. 183.7 ПКУ, платники отримали можливість заявити про своє бажання добровільно зареєструватися платниками ПДВ не тільки під час держреєстрації створення юрособи або реєстрації ФОП, як це визначено поточною редакцією цього пункту, а й під час реєстрації змін до відомостей про юрособу або ФОП, які містяться в ЄДР. Для цього достатньо зробити відповідну позначку в заяві 7, яку подають відповідно до вимог Закону № 755 8. Відповідні відомості держреєстратор має передати контролюючому органу в порядку, встановленому Законом № 755.

Форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань затверджено наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Це стосується також обрання спрощеної системи оподаткування. Зокрема, відповідно до оновленої редакції п.п. 298.1.1 ПКУ суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час держреєстрації створення юрособи або держреєстрації ФОП, а також під час реєстрації змін до відомостей про юрособу або про ФОП, що містяться в ЄДР. Причому в п. 299.4 ПКУ уточнено, що в разі відсутності підстав для відмови контролюючий орган здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника ЄП з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 ПКУ, протягом двох робочих днів із дати отримання відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом № 755.

Варто зазначити, що формально цими положеннями норми ПКУ узгодили з відповідними нормами п. 1 ч. 1, п. 1. ч. 4 ст. 17 Закону № 755 (щодо юросіб) та п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону № 755 (щодо ФОП), якими визначено, що в заяві про держреєстрацію або заяві про держреєстрацію змін до відомостей, які містяться в ЄДР, особа може зазначити прохання про реєстрацію такої особи платником ПДВ та/або про обрання спрощеної системи оподаткування.

Схожі уточнення внесено в п.п. 133.4.1 ПКУ щодо подання організаціями документів для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, що також узгоджується з нормами п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 17 Закону № 755.

Ці «реєстраційні» нововведення набудуть чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 3603.

Звільнення від штрафів за сплату податку на інший бюджетний рахунок Нарешті законодавці вирішили піти назустріч платникам, які схибили під час сплати податку та відправили гроші на інший бюджетний рахунок. Зокрема, перелік обставин, що визначені п. 112.8 ПКУ та звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, поповниться новим п.п. 112.8.81 ПКУ. Відповідно до цього підпункту в разі помилкової сплати платником, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на іншій бюджетний рахунок такий платник звільняється від фінансової відповідальності, але за певних умов:

  1. платіж був здійснений без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми до бюджету;
  2. платник вчинив дії, передбачені ст. 43 ПКУ щодо повернення сплачених грошових зобов’язань.

Також відповідні зміни внесено в п. 129.9 ПКУ в частині ненарахування пені (та анулювання нарахованої пені) в разі помилкової сплати податку на інший бюджетний рахунок — додано новий п.п. 129.9.8 ПКУ. Зауважимо, що тут також має значення виконання вимог щодо своєчасної сплати податку та вчинення певних дій щодо повернення таких помилкових грошових зобов’язань.

НАГАДАЄМО. Відповідно до п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податку відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності податкового боргу такого платника. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ПКУ). Згідно з п. 43.4 ПКУ платник має подати заяву у довільній формі, в якій слід зазначити напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету тощо.

Ймовірно, йдеться про те, що, аби не потрапити під штрафні санкції, платник має подати заяву на повернення коштів, відправлених на помилковий рахунок. Проте, залишається питання, який напрям перерахування помилкових коштів має бути вказаний у такій заяві, адже формально механізму «перекидання» коштів із помилкового бюджетного рахунку на «правильний» бюджетний рахунок ст. 43 ПКУ не визначає. Тож щодо цього питання доведеться дочекатися офіційних роз’яснень.

Податок на прибуток підприємств

Тут зміни стосуються виключно правил застосування «збільшуваної» податкової різниці, передбаченої п.п. 140.5.9 ПКУ. Нагадаємо, що в загальних випадках платник податку на прибуток має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму коштів або вартості товарів, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передання товарів, робіт, послуг, у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Законом № 3603 п.п. 140.5.9 ПКУ доповнено новим абзацом, яким передбачено, що ця «збільшувальна» різниця не застосовується в разі безоплатного постачання (передання) суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які:

  • створені, модернізовані та/або придбані за кошти державного бюджету в рамках виконання проєктів інформатизації та/або програм електронного урядування;
  • отримані за результатами реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги.

ПДВ

Крім змін, внесених до пп. 200.10, 200.11 ПКУ в частині скорочення строків проведення перевірок заявленого бюджетного відшкодування, про які ми вже згадували вище, законодавці доповнили перелік операцій, визначених у п.п. «в» п. 193.1 ПКУ, під час здійснення яких застосовують ставку ПДВ 7 % від бази оподаткування. А саме за такою ставкою оподатковуватимуться також операції:

  • ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі — програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених МОЗ 9, у порядку та на умовах, визначених Законом про лікарські засоби 10;
  • подальшого безоплатного постачання таких ввезених незареєстрованих лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу.
Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР
Міністерство охорони здоров’я.

ПДФО

Законом № 3603 розширено перелік осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу яких не включається сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої), зокрема, благодійниками — фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI. Відповідно до нового абзацу п.п. 165.1.54 ПКУ до таких осіб також віднесено:

  • військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, в разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів;
  • члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтв.

Також уточнено, що для цілей п.п. 165.1.54 ПКУ до членів сімей учасників бойових дій, працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, військовослужбовців (резервістів) та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать:

  • батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);
  • дід та баба (якщо батьки померли);
  • інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);
  • малолітні та/або неповнолітні діти;
  • повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;
  • повнолітні діти, які не мають своїх сімей;
  • повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
  • утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Крім того, згідно з новим п.п. 165.1.67 ПКУ не оподатковуватиметься вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, за переліком та в обсягах, визначених МОЗ, у порядку та на умовах, визначених Законом про лікарські засоби.

Також законодавці уточнили положення п.п. 170.14.6 ПКУ, якими, зокрема, надано право фізособам — власникам, орендарям, користувачам на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, у разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням 11та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні (далі — ППР) сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО звернутися до контролюючого органу в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО. Причому поточна редакція цього підпункту передбачає, що звернутися до податкового органу з метою проведення звірки даних фізособа може протягом 30 днів із дня вручення ППР. А отже, завдяки внесеним змінам, узгодити з податківцями дані, визначені в ППР, можна буде без обмеження строку для такого звернення.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку — фізосіб регламентовано п. 170.14 ПКУ.

НАГАДАЄМО. Визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізособам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. ППР разом із детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з ПДФО на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь, надсилають (вручають) платнику податку до 1 липня року, наступного за звітним, у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п.п. 170.14.3 ПКУ).

Зверніть увагу, що незмінною залишилась вимога щодо подання разом зі зверненням на звірку підтвердних документів, зокрема, щодо:

  • земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
  • суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
  • суми сплачених податків, зборів, платежів.

До технічних уточнень розділу IV ПКУ можна віднести викладений у новій редакції п. 179.11 ПКУ, яким визначено, що фізособи, які подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VIII подають податкову декларацію виключно у випадках, передбачених ПКУ.

Спрощена система оподаткування

В цьому розділі ПКУ, на щастя, обійшлося без суттєвих змін. Окрім оновлених правил обрання ЄП під час держреєстрації, зокрема держреєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, які ми розглянули вище в розділі «Адміністрування податків» цього матеріалу, Закон № 3603 виключає п.п. 293.9.7 ПКУ, яким встановлено ставку ЄП для платників ЄП групи 4 у розмірі 50 % для сільгоспугідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 12, або для сільгоспугідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держкомстандартизації, метрології та сертифікаціі від 17.08.2000 № 507. Скасований з 01.01.2024 відповідно до наказу Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573.

Плата за землю

Тимчасові пільги на період воєнного стану щодо сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), як ви напевно знаєте, встановлено п.п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. На додаток до чинних пільг Законом № 3603 запроваджено тимчасове звільнення від нарахування та сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр майна), в межах в межах площ (земельних ділянок), визначених новим п.п. 69.141 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:

  • для фізичних осіб — власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
    • у селах — не більш як 0,25 гектара,
    • у селищах — не більш як 0,15 гектара,
    • у містах — не більш як 0,1 гектара;
  • для фізичних та юридичних осіб — власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юросіб — власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
    • 100 % площі земельної ділянки — в разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
    • 50 % площі земельної ділянки — в разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Причому це пільгове звільнення на визначені земділянки діятиме з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому:

  • або зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
  • або припинено / скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01.01.2026.

Ті платники, які встигли задекларувати податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені п.п. 69.141 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, до набрання чинності Законом № 3603, зможуть відкоригувати податкові зобов’язання (шляхом подання уточнюючих податкових декларацій) за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата знищення майна згідно з Реєстром майна.

Також підлягають скасуванню (відкликанню) ППР про сплату плати за землю за такі земельні ділянки, а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом щодо плати за землю, — анулюванню.

Зауважте, що надміру сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) ППР, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:

  • якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю — надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;
  • якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених ст. 120 Земельного кодексу 13щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, — сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.
Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.

Податок на нерухомість

На жаль, будь яких нових преференцій щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Законі № 3603 не передбачено. Законотворці лише «осучаснили» класифікацію об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. «є» та «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ. Тобто замінили у тексті Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000  чинним Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 14, а саме:

 
Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затверджений наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573.
  • будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B–F КВЕД-2010 (ДК 009:2010), та не здаються їхніми власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ);
  • будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ).

Інші зміни та нововведення

Продаж заставного майна Деякі зміни внесли законодавці й у порядок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, на публічних торгах. Зокрема, оновлена редакція п.п. 95.7.1 ПКУ визначає, що майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону. Пропозиція щодо кожного продажу заставного майна надсилається до усіх бірж, які мають ліцензію на право здійснення діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах. Причому контролюючий орган укладає відповідний договір з біржею, яка запропонувала найнижчу вартість послуг за реалізацію заставного майна.

Також відповідно до п. 95.13 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладатиме відповідний договір не з брокером або брокерською конторою, як передбачала попередня редакція цього пункту, а з членом товарної біржі, яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Обмін інформацією про рахунки ескроу По-перше, Законом № 3603 у новій редакції викладено ст. 68 ПКУ, якою визначено порядок обміну інформацією щодо суб’єктів підприємницької діяльності між органами держреєстрації та контролюючими органами. А саме, серед нововведень у п. 68.2 ПКУ законодавці зобов’язали Центральний депозитарій цінних паперів, який веде облікову систему часток ТОВ 15та ТДВ 16(далі — облікова система часток товариств), у день початку обліку часток таких товариств, внесення змін до облікової системи часток товариств щодо власників часток товариства або розміру часток власників товариства безоплатно в електронному вигляді передати до інформаційних систем ДПС України відомості (інформацію) про ТОВ або ТДВ. Такі відомості, зокрема, мають містити інформацію щодо всіх власників часток такого ТОВ або ТДВ, розмір часток відповідних власників, а в разі якщо відповідна частка товариств є об’єктом державної чи комунальної власності — про суб’єкта управління об’єктами державної або комунальної власності, який виконує функції з управління відповідною часткою товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю.
Товариство з додатковою відповідальністю.

Порядок обміну інформацією між Центральним депозитарієм та ДПС України має визначити Мінфін за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

НАГАДАЄМО. Відповідно до ст. 272 Закону № 5178 17, облік часток ТОВ та ТДВ здійснюється Центральним депозитарієм у порядку, встановленому законодавством, після ухвалення засновниками або учасниками товариства відповідного рішення в порядку, встановленому Законом № 2275 18. Центральний депозитарій може відкривати рахунок умовного зберігання (ескроу) часток товариства (далі — рахунок ескроу), які обліковуються в обліковій системі часток, на підставі договору рахунку ескроу (ч. 1 ст. 273 Закону № 5178). Своєю чергою, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону № 2275 відомості про облік часток ТОВ або ТДВ в обліковій системі часток товариства мають міститься у статуті такого товариства..

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

По-друге, відповідно до нового п. 69.21 ПКУ Центральний депозитарій має направляти до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку ескроу власнику часток товариства в обліковій системі часток товариств або закриття такого рахунку в день укладення / припинення (розірвання) такого договору або закриття будь-якого з рахунків, що обслуговувалися відповідно до цього договору.

По-третє, пірозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнено підпунктом 69.321, яким визначено, що Центральний депозитарій цінних паперів зобов’язаний передати в електронному вигляді до інформаційних систем ДПС України не пізніше 31.08.2024:

  • відомості (інформацію), передбачені (передбачену) п. 68.2 ПКУ, щодо товариств, власників часток цих товариств та розмір часток цих власників, що станом на 01.08.2024 знаходяться в обліковій системі часток товариств;
  • повідомлення про відкриття / закриття рахунків власників часток товариств, рахунків ескроу, передбачене п. 69.21 ПКУ, що станом на 01.08.2024 відкриті в обліковій системі часток товариств, а якщо станом на 01.08.2024 рахунок буде закрито, достатнім є направлення повідомлення про закриття рахунку.

На цьому поки що пропонуємо зупинитися. Варто зазначити, що дісталося від законодавців також виробникам акцизної продукції, зокрема в частині оновлення правил нормування обліку втрат та відходів сировини, яка використовується у виробництві алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час її/їх зберігання, транспортування і використання у виробництві. Розбір цих змін вартий окремого матеріалу, а отже, далі буде…

Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку