«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Дистанційні працівники: куди роботодавцю сплачувати ПДФО?
Наше підприємство у зв’язку з воєнним станом перевело працівників за їхніми заявами на дистанційну форму роботи.
Працівники здійснюватимуть роботу в різних регіонах України за місцем їх фактичного проживання.
До якого бюджету підприємство має сплачувати ПДФО із заробітної плати дистанційних працівників — до регіонального, де знаходяться працівники, чи за юридичною адресою підприємства?
Версія для друку
Дистанційна форма роботи Насамперед стисло нагадаємо, що передбачає дистанційна форма роботи, умови організації якої визначає ст. 602 КЗпП. Зокрема, дистанційна форма організації праці передбачає виконання роботи працівником поза приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Дистанційний працівник на власний розсуд розподіляє свій робочий час і на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.
Водночас за погодженням між працівником і роботодавцем працівник може поєднувати виконання роботи дистанційно та на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця (наприклад, у визначені дні). Зауважимо, що нюанси такої організації праці бажано передбачити в наказі (розпорядженні) про запровадження дистанційної роботи.
У трудовому договорі про дистанційну роботу мають бути визначені:
- порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами;
- порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу;
- розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів;
- порядок відшкодування інших пов’язаних із виконанням дистанційної роботи витрат.
ДО ВІДОМА. Типову форму трудового договору про дистанційну роботу затверджено наказом Мінекономіки від 05.05.2021 № 913-21.
Підсумуємо: дистанційний працівник визначає своє робоче місце самостійно і може вирішувати, де, коли і як йому виконувати завдання роботодавця. Зауважимо, що, на відміну від надомного працівника, дистанційний працівник не має фіксованого робочого місця та не прив’язаний зобов’язаннями перед роботодавцем виконувати свою роботу за місцем свого проживання або в інших визначених трудовим договором приміщеннях (якщо інше не передбачено трудовим договором). Водночас працівник за погодженням із роботодавцям може поєднувати виконання роботи дистанційно та на робочому місці в приміщенні роботодавця.
Щодо сплати (перерахування) ПДФО Згідно з п.п. 14.1.180 ПКУ юрособа, її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи є податковими агентами щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО до бюджету від імені та за кошти фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, зокрема у вигляді заробітної плати.
Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету визначає п. 168.1 ПКУ. Відповідно до п.п. 168.4.1 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з БКУ 1. Причому такий порядок застосовують усі юрособи, зокрема й ті, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юрособа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.
Своєю чергою, згідно з ч. 2 ст. 64 БКУ ПДФО сплачується (перераховується) до відповідних бюджетів:
- податковими агентами — юрособами (їхніми філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) чи представництвом нерезидента — юридичної особи — за їх місцезнаходженням (розташуванням);
- податковими агентами — фізособами — за місцем реєстрації таких фізичних осіб у податкових органах;
- фізособою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, — за податковою адресою такої фізособи.
Водночас окремий порядок сплати (перерахування) ПДФО передбачено нормами ПКУ та БКУ для відокремлених підрозділів юрособи. Так, згідно з п. 168.4.3 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізосіб, мають перераховуватися до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. А в разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юрособа.
Зауважимо, що такий порядок сплати ПДФО відокремленим підрозділом узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 64 БКУ, що їх наведено вище.
Причому згідно з п. 14.1.30 ПКУ для цілей оподаткування ПДФО (розд. IV ПКУ) термін «відокремлений підрозділ» вживається у значенні, визначеному ГКУ. Своєю чергою, ст. 64 ГКУ передбачено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо), функції, права та обов’язки яких затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Підсумуємо: за загальними правилами, визначеними ПКУ та БКУ, юрособа-роботодавець як податковий агент щодо своїх працівників має утримувати та сплачувати ПДФО з нарахованих доходів таких працівників, зокрема у вигляді заробітної плати, до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (розташуванням). А в разі відокремлення (утворення) підрозділу — за місцезнаходженням такого підрозділу.
Оскільки в разі переведення працівників на дистанційну роботу підприємство не створює жодних відокремлених підрозділів на території іншої територіальної громади, то, на думку авторки, за працівників, які працюють дистанційно в різних регіонах, ПДФО слід перераховувати до місцевого бюджету тієї територіальної громади, де роботодавець зареєстрований.
Схожу думку поділяють і податківці. Зокрема, в ІПК ДПС України від 22.06.2023 № 1468/ІПК/99-00-24-03-03-06 контролери зазначили таке:
ЦИТАТА. «<…> оскільки дистанційна робота є лише формою організації праці фізичних осіб (працівників) і не визначає для них нового робочого місця, тобто робоче місце працівників залишається за адресою юридичної особи (роботодавця), то перерахування податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати зазначених працівників здійснюється юридичною особою до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (розташуванням) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби».
(витяг з ІПК ДПС України від 22.06.2023 № 1468/ІПК/99-00-24-03-03-06)
Тут можна погодитися з податківцями, що дійсно для дистанційних працівників нових робочих місць підприємство не створює. Проте дивує визначення податківцями робочого місця дистанційного працівника як такого, що «залишається за адресою роботодавця», адже, як ми з’ясували вище, робоче місце дистанційний працівник визначає самостійно і знаходитися воно може будь-де на його розсуд (звісно, якщо трудовим договором не передбачено нічого іншого).
Авторці більш імпонує позиція регіональних контролерів, яка міститься в ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 08.07.2021 № 2688/ІПК/20-40-24-04-10. Так, зокрема, податківці зазначили, що в разі коли у товариства немає в інших регіонах відокремлених підрозділів та/або власного чи орендованого майна, об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), ПДФО із заробітної плати найманих працівників, які здійснюють трудові обов’язки за місцем свого проживання, яке не збігається з місцезнаходженням юридичної особи, таке підприємство (податковий агент) сплачує до місцевого бюджету за його місцезнаходженням незалежно від місця проживання таких працівників.
Схожого висновку дійшли й фахівці ГУ ДПС у Львівській області в роз’ясненні, розміщеному на офіційному сайті (lv.tax.gov.ua → «Прес-центр» → «Новини»), в якому щодо перерахування ПДФО в разі дистанційної роботи працівників контролери наголосили, що юрособа як податковий агент, що здійснює нарахування (виплату) доходів працівникам, які проживають не за місцезнаходженням юридичної особи, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням.
Тож будемо сподіватися, що й надалі позиція податкового органу щодо дистанційних працівників не зміниться.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зовсім інша річ, якщо дистанційні працівники поєднують виконання роботи дистанційно та на робочому місці у приміщенні роботодавця, яке розташоване в іншому регіоні, ніж зареєстроване підприємство. Тут, найімовірніше, податківці наполягатимуть, що ПДФО за таких працівників слід сплачувати до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів. І, на жаль, подібна позиція податківців є непохитною багато років 2(див., наприклад, категорію 103.07 ЗІР, ІПК ДПС України від 23.01.2023 № 153/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 11.11.2022 № 1958/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 23.01.2019 № 250/ІПК/26-15-13-06-12).
Насамкінець нагадаємо, що нараховані суми ВЗ за «себе» та за свої неуповноважені відокремлені підрозділи юрособа має перераховувати до бюджету за своїм місцезнаходженням (місцем реєстрації). Суми ВЗ, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, такий підрозділ має перераховувати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (місцем реєстрації) такого відокремленого підрозділу (див. категорію 126.05 ЗІР).
Євгенія Поставна, консультантка
