Статті

«

«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Облік основних засобів: що приніс 2023 рік?

(коментар до наказів МФУ «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби"» від 03.10.2022 р. № 312 та «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 03 жовтня 2022 року № 312» від 21.10.2022 р. № 341)

Любов Крута, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Наприкінці року Мінфін підготував невеличку порцію оновлень, які стосуються обліку основних засобів (далі — ОЗ). Йдеться про коментовані накази, які набрали чинності 01.01.2023 р. і внесли зміни до НС 1211.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202.

Як і обіцяли, сьогодні детально розглянемо ці зміни.

Субрахунок 1013 Коментовані накази вочевидь стали ще одним кроком назустріч міжнародним стандартам бухобліку в держсекторі. Свідченням цього є, зокрема, те, що в групу ОЗ «Будинки, споруди та передавальні пристрої» додали категорію «активи інфраструктури» (п.п. 3.1.3 розд. ІІ НС 121).

Чіткого нормативного визначення цій категорії немає ані в національному законодавстві, ані в МСБОДС2. Але відповідно до параграфа 21 МСБОДС 17 «Основні засоби» зазвичай ці активи мають такі характеристики:

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі (International public sector accounting standards).
  • це частина системи або мережі;
  • вони мають спеціалізований характер і не мають альтернативного використання;
  • вони нерухомі;
  • щодо них можуть бути вимоги з утилізації.

Як приклади активів інфраструктури в МСБОДС 17 «Основні засоби» наводяться дороги, системи каналізації, системи водопостачання та електропостачання, мережі зв’язку.

Нагадаємо: відповідно до п.п. 1.1 МР з обліку ОЗ3 у підгрупі 4 групи «Будинки, споруди та передавальні пристрої» обліковували і раніше лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача, кабельні та повітряні лінії зв’язку тощо. Тож, на нашу думку, революційних зміни тут нема, принципово нових активів на однойменному субрахунку 1013 з’явитися не повинно. Але оскільки введено незвичне для багатьох поняття, що могло стати приводом для сумнівів, ми повинні були проінформувати про це.

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 11.

Обмін активів Коментовані накази трохи відкоригували порядок обліку ОЗ, отриманих у результаті обміну на інший актив. Зокрема, тепер слід оприбутковувати новий об’єкт ОЗ, отриманий у результаті обміну, за справедливою вартістю (абз. 6 п. 4, п. 10 розд. ІІ НС 121). Нагадаємо, що раніше ця норма передбачала визнавати такі активи за залишковою вартістю переданого об’єкта. Але є одне але.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 БКУ4 заборонено проводити розрахунки з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Таким чином, зараз важко навести приклад, коли бюджетна установа може отримати об’єкт ОЗ у результаті обміну на інший актив. Але якщо у вас трапляється якась виняткова ситуація, що передбачає можливість отримати новий об’єкт ОЗ за обміном на інший, знайте, що з 01.01.2023 р. первісна вартість таких об’єктів визначається на рівні їх справедливої вартості на момент оприбуткування. І тільки якщо справедливу вартість таким активам встановити неможливо, то тоді можна оприбуткувати за залишковою вартістю (тобто вартістю, що дорівнює: первісна (переоцінена) вартість переданого активу мінус знос).

Переоцінка Переоцінка ОЗ у бюджетних установах проводиться завжди індексним методом. Так, відповідно до п. 5 розд. ІІІ НС 121, щоб привести залишкову вартість об’єкта ОЗ до рівня його справедливої вартості, первісну вартість та суму зносу об’єкта множать на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Детальніше про переоцінку ОЗ див. у матеріалі «Переоцінка основних засобів: коли і як?» // «Бухгалтерія: бюджет», № 10/2021, с. 10.

При цьому в абз. 2 п. 5 розд. ІІІ НС 121 був передбачений виняток щодо проведення переоцінки для об’єктів, в яких залишкова вартість дорівнює нулю. Це було необхідно тому, що на нуль не ділять, відповідно, неможливо визначити індекс для таких об’єктів.

Зараз такий виняток прибрали з НС 121. Що робити? Найкраще — не допускати ситуацій, коли залишкова вартість дорівнює нулю. Для цього варто:

  • по-перше, регулярно тестувати необхідність проведення переоцінки, поки ще повністю об’єкт не замортизовано. Якщо залишкова вартість відхиляється від справедливої суттєво, об’єкт одразу слід переоцінити і дотягнути його залишкову вартість до рівня справедливої (абз. 2 п. 3 розд. ІІІ НС 121);
  • по-друге, визначати ліквідаційну вартість. Вона не підлягає амортизації, тобто є своєрідним буфером, що не дозволяє залишковій спуститися до нуля.

Як провести переоцінку за НС 121, якщо об’єкт вже оцінюється 0 грн, на жаль, важко відповісти. А МСБОДС 17 «Основні засоби» містить ще один метод амортизації, крім такого індексного. Цей метод передбачає списання нарахованого зносу і доведення залишкової вартості до рівня справедливої. У контексті питання нульових ОЗ це дещо схоже, що було і в абз. 2 п. 5 розд. ІІІ НС 121 раніше, але не таке саме. Що ж, можливо, наступний пакет оновлень НС 121 імплементує цей метод у вітчизняний стандарт.

Амортизація Тут змін декілька. Перелічимо їх.

1. Введено норму, якою передбачено не нараховувати амортизацію на об’єкти, які знаходяться в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану (абз. 1 п. 3 розд. IV НС 121). Тобто тут ідеться не про окуповані території, а про ті, які не захоплені на поточний момент, але належать до «сірої» зони, перебувають під постійними обстрілами, на лінії розмежування — там де ведуться бої. Хоча фактично ця територія вважається підконтрольною, але нормально експлуатувати об’єкти, які там розташовані, неможливо. Зазвичай навіть небезпечно бути в таких районах. Тож так само, як і окуповані ОЗ, ці об’єкти не підлягають амортизації.

Детальніше про нарахування амортизації під час воєнного стану див. у матеріалі «Воєнна амортизація: простій, мобілізація, окупація, нестандартні умови використання» // «Бухгалтерія: бюджет», № 16/2022, с. 21.

2. Абзац 2 п. 3 розд. ІV НС 121 виключено. У ньому говорилось, що після визнання втрат від зменшення корисності об’єкта ОЗ нарахування амортизації здійснюється виходячи з переглянутого строку його корисного використання (експлуатації).

3. Уточнено порядок відображення амортизації на рахунках бухобліку (п. 9 розд. ІV НС 121). Втім, у більшості випадків все як було, так і залишається. Нарахована амортизація відображається збільшенням суми зносу ОЗ та витрат. Але передбачили один виняток: коли об’єкт ОЗ використовується для створення нового активу, то витрати відображати не треба. Натомість сума нарахованої амортизації включається до собівартості/балансової вартості такого нового активу. Цей підхід цілком узгоджується з правилами формування первісної вартості активу, створеного своїми силами, які передбачені НС 121, НС 1225, НС 1236Нагадаємо: первісною вартістю активу, створеного своїми силами, є сума всіх понесених витрат, що були безпосередньо пов’язані з його створенням. Наприклад, якщо установа готує страви для надання послуг харчування або для продажу у власній кухні та використовує для цього певну техніку (плита, холодильник, кухонний комбайн тощо), то амортизація цієї техніки і приміщення кухні є витратами, які були необхідні для отримання відповідної продукції. Тож такі витрати слід враховувати під час оцінки собівартості готової продукції.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202.

Строк корисного використання Коментованими наказами також визначена необхідність перегляду на кінець звітного року в разі зміни очікуваних економічних вигід від використання об’єкта ОЗ таких бухоцінок:

  • строк корисного використання;
  • ліквідаційна вартість.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується з урахуванням нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.

Зміна строку корисного використання та зміна ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до НС 1257.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку у державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок і виправлення помилок», затверджене наказом МФУ від 24.12.2010 р. № 1629.

Не можемо назвати це абсолютною новацією, адже ці параметри завжди визнавалися обліковими оцінками. А відповідно до п. 1 розд. ІІ НС 125 вже довгий час діє правило: облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація, чи настала певна подія.

Тож ця правка тільки наголошує на необхідності такого перегляду, але назвати це новацією не можемо. Фахівці виконували регулярний перегляд цих оцінок і раніше.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку