З позначкою «терміново»: робота за сумісництвом, звіт з ЄСВ, Індексація, оплата праці, бухоблік

Працівник обіймає:

•  0,5 ставки посади лікаря-анестезіолога відділення анестезіології;
• 0,5 ставки лікаря-анестезіолога екстреної цілодобової допомоги.

Це вважається внутрішнім сумісництвом чи основною роботою?

Раніше (до 01.01.2017 р.) така робота могла не вважатися сумісництвом на підставі п. 11 Переліку робіт, які не є сумісництвом (додаток до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та МФУ від 28.06.1993 р. № 43; далі — Перелік № 43).

Відповідно до цього пункту не вважається сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Але! З введенням з 01.01.2017 р. доплати до мінзарплати виняток, наведений в п. 11 Переліку № 43, у більшості випадків не працює. Як підкреслило Мінсоцполітики в листі від 01.02.2018 р. № 175/0/101-18 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 11/2018, с. 19), доплату до мінзарплати слід враховувати у випадку застосування п. 11 Переліку № 43 при визначенні, чи є додаткова робота сумісництвом. Тож, відтоді зарплата за обома місцями роботи у більшості випадків буде перевищувати повний посадовий оклад за основним місцем роботи.

За таких умов п. 11 Переліку № 43 не працює: додаткова робота є сумісництвом.

Тож у вашому випадку слід визначитися, яка робота буде основною, а яка — сумісництвом (вона повинна виконуватися у вільний від основної роботи час).

Чи потрібно заповнювати таблицю 5 форми № Д4 у випадку поновлення працівника на роботі за рішенням суду?

Якщо судом звільнення працівника з роботи було визнано незаконним, установа має поновити його на роботі з дати незаконного звільнення. Як це відобразиться у таблиці 5 форми № Д4? Фактично слід відмінити раніше показане звільнення. А тому потрібно внести зміни в раніше подані відомості про звільнення працівника, які відображені в таблиці 5 форми № Д4 за місяць, у котрому працівника було незаконно звільнено. Для цього необхідно сформувати та подати окремо за такий минулий місяць звіт (окремо від форми № Д4 за поточний місяць), що містить:

• перелік таблиць звіту («скасовуюча»);
• таблицю 5 зі статусом «скасовуюча», де треба повторити рядок на цього працівника зі звіту за минулий місяць (заповнити так, як було заповнено тоді).

А от середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно відобразити в таблицях 1 і 6 форми № Д4 за той місяць, у якому його нараховано.

До спецфонду надійшли кошти від реалізованих комп’ютерів. Чи підлягають такі кошти перерахуванню у бюджет, якщо вони не будуть повністю використані до закінчення бюджетного року?

Використовувати кошти зараз не обов’язково. Залишки коштів, отриманих як власні надходження бюджетної установи, на кінець бюджетного періоду можуть бути залишені на рахунку установи для покриття відповідних видатків в наступному бюджетному періоді:

• для державного бюджету — на підставі ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI;
• для місцевого бюджету — на підставі п. 12 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 23.08.2012 р. № 938.

Як показати в таблиці 5 форми № Д4 прийняття і звільнення працівника в одному місяці, наприклад, працівника прийнято на роботу 8 жовтня, а вже 22 жовтня 2018 року він звільнився?

І прийняття на роботу, і звільнення є підставою заповнити таблицю 5 форми № Д4. Але як заповнити її на працівника, якого спочатку прийняли на роботу (8 жовтня), а потім звільнили у цьому ж місяці (22 жовтня)? У таблиці 5 форми № Д4 за жовтень заповнюйте на нього один рядок. При цьому слід одночасно заповнити в реквізиті 11 і дату прийняття (графа «дата початку») — «8», і дату звільнення (графа «дата закінчення») — 22. Як це виглядає у таблиці 5, показано у прикладі 3 (рис. 3), який опубліковано у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 32/2018, с. 14.

Якщо ж протягом одного місяця працівника було спочатку звільнено, а потім знову прийнято на роботу, необхідно заповнити вже два рядки в таблиці 5. У першому вказують дату припинення трудових відносин (графа «дата закінчення» реквізиту 11), в другому рядку — дату початку трудових відносин (графа «дата початку» реквізиту 11). Як заповнити у цьому випадку таблицю 5, див. приклад 4 (рис. 4), який опубліковано у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 32/2018, с. 15.

Працівниця (2 тарифний розряд за ЄТС) 19.11.2018 р. вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років. На 01.01.2017 р., коли розраховували індексацію у вигляді різниці за 2 тарифним розрядом (2,27 грн), працівниця перебувала в цій відпустці. Чи має вона право при виході з відпустки на індексацію в розмірі 2,27 грн?

«Поточна» індексація Базовим є січень 2018 року — місяць підвищення окладу за посадою, яку обіймає працівниця. В листопаді є право на поточну індексацію в сумі 73,64 грн (за повністю відпрацьований час). Оскільки працівниця вийшла не з початку місяця, то сума індексації за відпрацьований час складе 33,47 грн (73,64 грн : 22 р. дн. × 10 р. дн.).

Зверніть увагу: в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 41/2018, с. 31 при розгляді такого прикладу (див. приклад 6), «закралася» технічна помилка: цифри «91,36» грн слід читати «73,64».

У вигляді різниці Оскільки в січні 2017 року працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною, то при виході з такої відпустки в листопаді 2018 року права на індексацію у вигляді різниці (2,27 грн) вона не має, адже Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, не передбачено встановлення індексації у вигляді різниці, яка виплачується індивідуально за посадою, яку обіймає працівник (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 9/2018, с. 7).

Голові РДА та його заступникам з 04.10.2018 р. підвищено посадові оклади. У інших працівників підвищення окладів не відбулося. Чи слід застосовувати коефіцієнти коригування при обчисленні середнього заробітку (зокрема, відпускних) для голови РДА та заступників, враховуючи роз’яснення, надані в листі Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1 (коли підвищення окладів відбулося лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку не провадиться)?

Всі нюанси, пов’язані з підвищенням в жовтні 2018 року посадових окладів голів місцевих держадміністрацій та їх заступників, ми розглядали в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 39/2018, с. 7. Так, ми, зокрема, підкреслили: для таких працівників середню зарплату слід обчислювати за загальними правилами, враховуючи вимогу п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100), щодо проведення коригування зарплати в розрахунковому періоді на коефіцієнт підвищення окладів. Цим пунктом передбачено: у випадку, коли в установі відповідно до актів законодавства відбулось підвищення посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата (в тому числі надбавка за ранг, премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати) за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення.

Згідно з абз. 3 п. 10 Порядку № 100 коригування не проводиться у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо. Інших винятків немає.

Отже, оскільки посадові оклади головам місцевих держадміністрації та їх заступникам підвищено відповідно до актів законодавства, то застосовувати коефіцієнти коригування потрібнообов’язково.

Роз’яснення, надані в листі Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1, стосуються госпрозрахункових установ. На наш погляд, в них розглянуто ситуацію, коли на госпрозрахунковому підприємстві підвищуються оклади відповідно до рішення власника (колдоговору), а не відповідно до актів законодавства.