Статті

«

«НОВИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОБЛІК»:
Облік грошових коштів

Будь-які розрахунки бюджетної установи пов’язані з рухом грошових коштів або безготівково, або з використанням готівки. Використання грошових коштів пов’язане з дотриманням певних вимог чинного законодавства. Як має бути організоване зберігання та використання грошових коштів, які існують законодавчі вимоги — ці питання й розглянемо.

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Які грошові кошти можуть бути на балансі установи?

Як зазначено в п. 2.1 розд. ІІ Порядку № 372, активи установи у формі грошових коштів включають готівку в касі, грошові кошти на рахунках у банках, грошові кошти на рахунках в органах Казначейства, інші кошти, короткострокові векселі одержані.

Згідно з Порядком № 1219 до готівкових коштів та їх еквівалентів належать кошти в готівці (у національній та іноземній валютах), грошові документи (у національній та іноземній валютах), які містяться в касі суб’єкта державного сектору (поштові марки, сплачені проїзні документи, сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках та в інших грошових документах, тощо), та кошти в дорозі.

Здійснюють безготівкові розрахунки установи, використовуючи такі рахунки:

  • поточні рахунки в банку (грошові кошти можна використовувати для поточних операцій);
  • інші поточні рахунки в банку (грошові кошти, призначені для переказів підвідомчим установам, а також інші надходження);
  • реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства (грошові кошти можна використовувати для поточних операцій);
  • інші рахунки в Казначействі (зокрема, грошові кошти для виплати працівникам допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, кошти, виділені з бюджету розпоряднику бюджетних коштів для подальшого їх розподілення та перерахування на реєстраційні рахунки);
  • рахунки для обліку депозитних сум (грошові кошти, які надходять у тимчасове розпорядження розпорядників бюджетних коштів і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням).

Грошові документи — це поштові марки, сплачені проїзні документи, сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках та в інших грошових документах, тощо.

Грошові кошти в дорозі — це кошти, що перераховані в останні дні місяця на реєстраційні поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці.

Використання готівки установою

Зберігання готівки та використання її для здійснення розрахунків в установі відбувається в касі. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України установами визначений у Положенні № 148. Саме в цьому документі наведено визначення терміна «каса». Так, каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.

Касові операції — операції суб’єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (п. 2 розд. І Положення № 148).

Керівник установи повинен забезпечити облаштування каси та зберігання готівки в ній, адже саме він в установленому законодавством України порядку відповідальний за нестворення умов для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання та транспортування (п. 38 розд. IV Положення № 148).

Касир Обліковує готівку в касі та здійснює готівкові розрахунки касир установи. Під час прийняття на роботу касира з ним укладають договір про повну матеріальну відповідальність. Також необхідно під підпис ознайомити його з вимогами Положення № 148. Якщо ж у штатному розписі установи не передбачено посади касира, то виконання його обов’язків може бути покладено на бухгалтера чи іншого працівника, з яким також має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Керівник установи для здійснення функцій касира може ухвалити рішення про залучення працівника іншої установи на підставі укладеної угоди про надання послуги, у якій обов’язково зазначають вимогу про повну матеріальну відповідальність такого працівника.

Вимоги до готівкових розрахунків Готівкові розрахунки можна здійснювати і коштами, які надійшли як готівкова виручка, і коштами, одержаними з банків. Стосовно розрахунків готівкою Положення № 148 містить такі обмеження:

  • розрахунки готівкою з іншими суб’єктами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами не можуть перевищувати 10 000 грн;
  • розрахунки готівкою з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами не можуть перевищувати 50 000 грн (п. 6 розд. ІІ Положення № 148).

Якщо все ж таки виникла потреба розрахуватися в сумі, що перевищує встановлені обмеження, то такий розрахунок слід здійснити через банк або небанківську фінансову установу. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими проводять готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження не стосуються: розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами; добровільних пожертвувань і благодійної допомоги; використання готівки, виданої на відрядження; виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Готівка, яка надходить до каси, має бути оприбуткована в той же день. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Законодавством передбачено різні варіанти оприбуткування готівки, тому установі слід розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи, так і її відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).

Ліміт каси У п. 15 розд. ІІ Положення № 148 зазначено, що установи мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують самостійно встановлений ліміт каси. Готівку, яка перевищує такий ліміт, необхідно здати до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Порядок визначення ліміту каси наведено в розд. V Положення № 148. Розпорядники та отримувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах ДКСУ, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси. Строки здавання готівки з кас ДКСУ й розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в органах ДКСУ, установлюють відповідно до вимог п. 48 розд. V Положення № 148.

Отже, на підставі Положення № 148 установа зобов’язана розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи. Ліміт каси встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника.

Зверніть увагу: якщо установа не здійснювала раніше готівкових розрахунків, і тому не має змоги обчислити суму ліміту середньоденними надходженнями чи витрачанням готівки, то ліміт розраховують на підставі прогнозних розрахунків. А вже у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців роботи установи ліміт переглядають за фактичними показниками діяльності.

Якщо ж ліміт каси не було встановлено взагалі, то його вважають нульовим.

Установи можуть використовувати готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків із бюджетами та державними цільовими фондами за податками та зборами, а от накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт для здійснення витрат до настання строків цих виплат заборонено. Однак готівку не вважають понадлімітною в день її надходження, якщо її здано в сумі, що перевищує ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видано для використання установою відповідно до законодавства наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи.

Пам’ятайте, що установа має право зберігати у своїй касі готівкуодержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Первинні документи Касові операції, як і всі інші господарські операції, мають бути належним чином оформлені відповідними первинними документами. Такими документами є: касові ордери, видаткові відомості, розрахункові документи, документи із застосуванням електронних платіжних засобів та інші касові документи, які згідно із законодавством України підтверджували би факт надання послуг чи отримання готівки (п. 23 розд. ІІІ Положення № 148). Касові документи можуть бути паперовими або електронними.

Приймання готівки в касу оформлюють прибутковим касовим ордером (далі — ПКО). Його має підписати головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником установи. До ПКО можна додавати документи, які є підставою для його складання. Підтверджує приймання установою готівки квитанція, яка є відривною частиною ПКО та яку видають особі, що внесла платіж до каси. Квитанцію має підписати головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником, і вона може бути (але не обов’язково) засвідчена печаткою установи.

Видачу готівки з каси оформлюють видатковим касовим ордером (далі — ВКО) або видатковою відомістю. Їх підписують керівник і головний бухгалтер. Підпис керівника на ВКО не обов’язковий, якщо на доданих документах, заявах, розрахунках є його дозвільний підпис. До ВКО додають заяви на видачу готівки, розрахунки. На видаткових документах обов’язково мають бути підписи одержувачів. Видають готівку лише особі, зазначеній у видатковому документі, або за довіреністю.

Здавання виручки до банку підтверджують квитанцією до прибуткового документа банку на внесення готівки, квитанцією / чеком банкомата чи програмно-технічного комплексу, примірником «Копії супровідної відомості до сумки з готівкою», чеком платіжного термінала.

Форми первинних касових документів наведено в додатках до Положення № 148, а правила складання та опрацювання — у пп. 32–37 розд. ІІІ цього ж Положення.

Касова книга Усі господарські операції з надходження та витрачання готівки з каси установи мають бути відображені в касовій книзі. Установа може мати лише одну касову книгу. Однак якщо установа має відокремлені підрозділи й вони також здійснюють розрахунки готівкою, то вони також повинні вести окрему касову книгу. Якщо відокремлені підрозділи здійснюють розрахунки, застосовуючи РРО або РК, але не проводять операцій із приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, то касової книги не ведуть. Вимоги до заповнення касової книги викладено в пп. 39, 40 розд. IV Положення № 148.

Багато бюджетних установ застосовує автоматизовану систему обліку. І касову книгу також можна вести в електронній формі. Однак програмне забезпечення має забезпечувати візуальне відображення та роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою та змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника установи, якого уповноважив на це керівник.

Бухоблік операції з використанням готівки

Для обліку готівки План рахунків № 1203 передбачає субрахунки:

  • 2211 «Готівка у національній валюті»;
  • 2212 «Готівка в іноземній валюті».

За дебетом цих субрахунків відображають надходження готівкових коштів, а за кредитом — виплату готівкових коштів із каси або списання нестач готівкових коштів на рахунок винних осіб.

На прикладах розглянемо, як в обліку відображають готівкові розрахунки в бюджетних установах.

Приклад 1. Бюджетна установа (неплатник ПДВ) надає в оренду приватному підприємцю частину приміщення. Сума орендної плати становить 4 800,00 грн. Орендар сплатив цю суму в поточному місяці готівкою до каси установи.

У бухгалтерському обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1. Бухоблік отримання готівки як оплати від орендаря

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1. Відображено нарахування орендної плати

2117

7411

4 800,00

№ 4 та № 14

2. Відображено надходження готівки від орендаря

2211

2117

4 800,00

№ 1 та № 4

Приклад 2. До каси бюджетної установи отримано кошти з реєстраційного рахунку для виплати заробітної плати в сумі 120 000,00 грн. Працівникам виплатили 105 000,00 грн, а решту суми депонували та внесли на реєстраційний рахунок установи.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік отримання готівки для виплати зарплати

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1. Відображено отримання готівки в касу

2211

2313

120 000,00

№ 1 та № 2

2. Виплачено зарплату працівникам установи

6511

2211

105 000,00

№ 1 та № 5

3. Депоновано неотриману зарплату

6511

6412

15 000,00

№ 5

4. Внесено кошти з каси на реєстраційний рахунок

2313

2211

15 000,00

№ 1 та № 2

Приклад 3. У бюджетній установі з каси видали готівку підзвітній особі для придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі — МШП) у сумі 210,00 грн. Підзвітна особа витратила 198,00 грн і надала Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, на цю суму. Решту підзвітна особа внесла в касу установи.

У бухгалтерському обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 3.

Таблиця 3. Бухоблік розрахунків з підзвітною особою

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1. Видано з каси готівку підзвітній особі

2116

2211

210,00

№ 1 та № 8

2. Підзвітна особа придбала МШП та відзвітувала про витрачені кошти

1822

2116

198,00

№ 8

3. Підзвітна особа повернула невитрачені кошти в касу установи

2211

2116

12,00

№ 1 та № 8

Бухоблік грошових документів на прикладі поштових марок

Серед грошових документів у бюджетних установ найбільш поширеними є поштові марки та сплачені проїзні документи, тож розглянемо особливості обліку грошових документів саме на прикладі поштових марок. У Положенні № 388 зазначено, що поштова марка — це державний знак, виготовлений в установленому законодавством порядку із зазначенням номінальної вартості та держави, який є засобом оплати послуг поштового зв’язку, що їх надає національний оператор. Поштові марки можуть бути придбані у формі поштового блоку, тож блок поштовий — це спеціальна форма видання поштових марок. У ньому міститься одна або декілька поштових марок художніх, надрукованих одним або декількома рядами на окремому аркуші з полями, зайнятими текстом або малюнками, які відповідають тематиці марки. А ще поштові марки можуть бути придбані у формі маркованого конверта або маркованої картки, тобто це поштовий конверт, бланк поштової картки, виготовлені за встановленим стандартом із надрукованою на них поштовою маркою.

Тож далі, розглядаючи особливості обліку поштових марок, будемо розуміти під цим поняттям не лише безпосередньо поштові марки, а й блоки поштові, марковані конверти та марковані картки.

Придбати поштові марки можна в національного оператора за номінальною вартістю, яка зазначена безпосередньо на марці. Про це зазначено в п. 23 Положення № 388. А тому оприбутковувати їх також потрібно за номінальною вартістю.

ЦИТАТА. «Номінальна вартість поштової марки — вартість послуги поштового зв’язку, що зазначається на поштовій марці арабськими цифрами або латинськими літерами».

(абз. 6 п. 3 Положення № 388)

Придбання Одразу зазначимо, що планувати придбання марок слід за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, устаткування, обладнання та інвентар». Установа може придбати поштові марки лише в національного оператора поштового зв’язку, виконання функцій якого покладено на Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (п. 2 Положення № 388). Установа має право придбати поштові марки як готівковим (через підзвітну особу), так і безготівковим розрахунком.

Зберігання та використання Оскільки поштові марки є складовими грошових документів установи, зберігати їх слід у касі. На це прямо вказує п. 2.6 Порядку № 372. А тому матеріально відповідальною особою за збереження поштових марок є касир. Якщо ж посади касира в установі не передбачено, то керівник установи своїм наказом повинен призначити матеріально відповідальну особу за збереження, облік і списання поштових марок. Це може бути бухгалтер, секретар, працівник відділу кадрів або інший працівник установи. У цьому випадку поштові марки мають зберігатись у сейфі.

За потреби марки видають працівнику, який відправляє кореспонденцію, у необхідній кількості під звіт. Однак залишок марок має бути в матеріально відповідальної особи.

Документальне оформлення Будь-який рух поштових марок в установі має бути оформлений документально. Й оскільки операції з грошовими документами (у тому числі з поштовими марками) прирівнюють до касових операцій, то для їх оформлення застосовують відповідні документи, форми яких затверджені в установленому законодавством порядку (п. 2.2 Порядку № 372). Зокрема, порядок ведення касових операцій у національній валюті України визначений Положенням № 148. Типові форми первинних документів, призначених для обліку касових операцій, наведені в додатках до зазначеного Положення.

Так, надходження поштових марок в установу оформлюють прибутковим касовим ордером (типова форма № КО-1), видання у використання — видатковим касовим ордером (типова форма № КО-2). Ці ордери реєструють у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів (типова форма № КО-3а), який заводять окремо для обліку поштових марок.

Підзвітна особа, яка отримала поштові марки, використовує їх для вихідної кореспонденції та фіксує це в Журналі реєстрації вихідних документів, форма якого наведена в додатку 6 до Правил № 1000.

Якщо підзвітна особа використала не всі поштові марки протягом місяця, то їх найкраще повернути в касу установи. Повернення марок також буде зафіксовано в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

У кінці звітного періоду підзвітна особа повинна скласти звіт про використання поштових марок. Затвердженої форми такого звіту не існує, тож радимо в установі розробити його форму, урахувавши вимоги Положення № 88, та затвердити розпорядчим документом про організацію бухгалтерського обліку в установі. Особливо радимо це зробити, якщо поштові марки постійно використовують в установі.

І, нарешті, на підставі цього звіту комісія зі списання товарно-матеріальних цінностей, створена за наказом керівника установи, складає акт на списання, який і буде підставою для відображення в бухобліку фактичних видатків.

Бухоблік Для обліку грошових документів План рахунків № 1203 передбачає субрахунки 2213 «Грошові документи у національній валюті» та 2214 «Грошові документи в іноземній валюті».

Далі на прикладі розглянемо, як відображати в бухобліку придбання та використання поштових марок.

Приклад 4. Бюджетній установі (неплатник ПДВ) необхідні поштові марки для надсилання службової кореспонденції. Для їх придбання було видано з каси кошти підзвітній особі в сумі 240,00 грн. Підзвітна особа придбала 20 поштових марок і передала їх касиру, який є матеріально відповідальною особою за їх збереження.

У поточному місяці секретарю установи видали 12 марок на суму 144,00 грн, однак він використав лише 9 марок на суму 108,00 грн, про що було складено акт. Невикористані 3 марки на суму 36,00 грн секретар повернув у касу.

У бухгалтерському обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 4.

Таблиця 4. Бухоблік придбання та використання поштових марок

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1. Видано з каси кошти підзвітній особі на придбання поштових марок

2116

2211

240,00

№ 1 та № 8

2. Оприбутковано поштові марки, які придбала підзвітна особа

2213

2116

240,00

№ 8

3. Видано поштові марки у використання

2116

2213

144,00

№ 8

4. Списано використані поштові марки

8013

2116

108,00

№ 8

5. Повернено невикористані поштові марки

2213

2116

36,00

№ 8

Грошові кошти в дорозі

Кошти в дорозі, поряд із грошовими документами, належать до інших коштів установи, а механізм їх обліку визначено Порядком № 372. На жаль, у Типовій кореспонденції немає жодної проводки для відображення операцій з коштами в дорозі, та все ж Порядком № 1219 визначено загальний принцип руху коштів: зарахування (надходження) відображають за дебетом, а списання (зарахування на відповідні рахунки) — за кредитом субрахунку.

ЦИТАТА. «Кошти в дорозі — кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні, спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, але будуть зараховані на ці рахунки в наступному місяці».

(абз. 9 п. 1.2 Порядку № 372)

Іншими словами, це кошти, які вже належать суб’єкту державного сектору, але ще не надійшли в його розпорядження, тобто «зависли» в Казначействі. А ось щодо господарських операцій, пов’язаних із «подорожжю» грошових коштів, розглянемо наступний приклад.

Приклад 5. Бухгалтер бюджетної установи в останній день місяця вніс до каси банку готівку з каси установи в сумі 17 350,00 грн. Ці кошти буде зараховано на реєстраційний рахунок установи в наступному місяці.

У бухгалтерському обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 5.

Таблиця 5. Бухоблік коштів у дорозі

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1. Внесено в поточному місяці готівку до каси банку

2215

2221

17 350,00

№ 1

2. Зараховано кошти на рахунок установи

2313

2215

17 350,00

№ 2

Аналітичний облік операцій ведуть за кожною сумою в дорозі в розрізі видів коштів та кодів бюджетної класифікації. Записи проводять у міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня (п. 2.6 Порядку № 372).

Бухоблік безготівкових коштів

Порядок здійснення безготівкових розрахунків урегульовано Інструкцією № 22. Їхньою особливістю є те, що проводять їх за участі банку (Казначейства) на підставі розрахункових документів. Тобто місце для безготівкових коштів — певний рахунок. Залежно від призначення розрізняють поточні рахунки в банку, реєстраційні рахунки в органах Казначейства та субрахунок для обліку депозитів. У бухгалтерському обліку безготівкові кошти знайшли своє місце на рахунку 23 Плану рахунків № 1203, що поданий декількома субрахунками. Найбільш уживаним серед них є субрахунок 2313 «Реєстраційні рахунки», де ведуть облік грошових коштів, які можуть бути використані для поточних потреб бюджетної установи, окрім виплат працівникам допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та коштів, виділених із бюджету розпоряднику бюджетних коштів для подальшого їх розподілення та перерахування на реєстраційні рахунки: для таких потреб — субрахунок 2314 «Інші рахунки в Казначействі» (Порядок № 1219).

Поточні рахунки в банку (субрахунки 2311 «Поточні рахунки в банку» та 2312 «Інші поточні рахунки в банку») суб’єкти державного сектору використовують досить рідко, адже БКУ заборонено створювати позабюджетні рахунки для розміщення бюджетних коштів. Винятками є лише випадки, передбачені п. 9 ст. 13 БКУ, зокрема це розміщення на поточних рахунках у банках державного сектору власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, які вони надають згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти. А ось деяким бюджетним установам пощастило більше, ніж решті, а саме: місцевим бюджетам; вищим та професійно-технічним навчальним закладам, яким дозволено розміщувати на депозитних рахунках тимчасово вільні бюджетні кошти від надання платних послуг.

Синтетичний облік грошових коштів у безготівковій формі ведуть у таких меморіальних ордерах:

  • № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)»;
  • № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)».

За кожним окремим відкритим у банку (Казначействі) рахунком ведуть окремий меморіальний ордер із відповідним найменуванням (№ 2-1, № 2-2, № 3-1, № 3-2 тощо). Меморіальний ордер № 2 призначений для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок суб’єкта державного сектору асигнувань і здійснення касових видатків загального фонду, а меморіальний ордер № 3 — спеціального фонду. З меморіальних ордерів далі інформація потрапляє до книги «Журнал-головна».

Для аналітичного обліку безготівкових коштів бюджетні установи використовують картки аналітичного обліку, форми яких затверджені наказом № 604, а саме:

  • картку аналітичного обліку відкритих (виділених) асигнувань;
  • картку аналітичного обліку касових видатків;
  • картку аналітичного обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);
  • картку аналітичного обліку фінансових доходів (відсотків, роялті, дивідендів);
  • книгу аналітичного обліку відкритих асигнувань (перерахованих коштів) суб’єктам державного сектору нижчого рівня (за загальним та спеціальним фондами окремо).

Для заповнення таких карток аналітичного обліку використовують дані казначейських виписок за відповідними рахунками, що надалі буде основою для складання бюджетної звітності установи. Порядок заповнення карток затверджений наказом № 604. Для складання річного звіту про рух грошових коштів використовують дані з карток, але з поділом надходжень і витрат на види діяльності: операційну, інвестиційну та фінансову.

Щодня, окрім перенесення даних із казначейських виписок до зазначених карток аналітичного обліку, їх одночасно відображають і в меморіальних ордерах, а потім заносять ще й до картки аналітичного обліку фактичних видатків. До виписок додають підтвердні документи (платіжні доручення тощо).

Кореспонденцію рахунків з руху безготівкових коштів установи наведено в табл. 6.

Таблиця 6. Типова кореспонденція субрахунків для відображення безготівкових коштів

Номер пункту

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

5.1

Отримано асигнування на виконання суб’єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством

2311, 2313

70, 54

5.2

Списано з рахунків залишки коштів, виділених асигнувань, не витрачених у звітному році

70, 54

2311, 2313

5.3

Надійшли кошти місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів

2311, 2313

7512

5.6

Надійшли на рахунки суб’єктів державного сектору кошти від реалізації продукції (робіт, послуг), кошти від продажу

2311, 2313

2111, 2117, 6212, 6414

5.7

Отримано спонсорські, благодійні внески та іншу грошову допомогу

2311, 2313

7511, 7523

5.8

Витрачено спонсорські та благодійні внески

2117, 6415, 6211, 2113

2311, 2313

5.9

Перераховано суми постачальникам згідно з пред’явленими рахунками за матеріальні цінності та отримані послуги, за електричну енергію та комунальні послуги, за замовлення транспорту на доставку матеріалів і продуктів харчування тощо:

як попередню оплату у випадках, передбачених законодавством

2113, 2117

2311, 2313

після надходження матеріальних цінностей, отримання послуг

6211, 6415

2311, 2313

5.14

Відображено надходження в касу готівки з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунків

2211, 2212

2311, 2312, 2313, 2314, 2315

5.21

Відображено надходження на поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки на погашення нестач, завданих збитків тощо

2311, 2313

2115

5.22

Відображено зарахування сум на поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки та інші рахунки коштів, які надійшли в касу

2311, 2312, 2313, 2314, 2315

2211, 2212

Грошові кошти в іноземній валюті

Як показує практика діяльності бюджетних установ, вони можуть отримувати іноземну валюту як, наприклад, гранти міжнародних організацій чи оплату нерезидентами виконаних робіт і наданих послуг. А витрачати іноземну валюту можуть на здійснення розрахунків за зобов’язаннями, пов’язаними з міжнародною діяльністю, чи розрахунків з нерезидентами за товарно-матеріальні цінності, на оплату витрат, пов’язаних із закордонним відрядженням працівників установи, тощо.

Тож, якщо установа планує здійснювати такі господарські операції, вона має відкрити валютний рахунок в установі банку згідно з вимогами нормативних актів НБУ. Це пов’язано з тим, що в органах Казначейства установи відкривають реєстраційні рахунки (за коштами загального фонду) та спеціальні реєстраційні рахунки (за коштами спеціального фонду) лише в національній валюті.

В абз. 2 п. 13.1 гл. XIII Порядку № 1407 зазначено, що для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів НБУ.

Однак не кожна установа має право відкрити валютний рахунок у банку. Чіткого переліку таких установ законодавство не містить, а тому до того, як ухвалити рішення про відкриття валютного рахунку, слід переглянути нормативно-правові акти, згідно з якими установа створена, на предмет можливості відкрити валютний рахунок.

Іноземна валюта Іноземна валюта в установі може бути у формі різних активів:

  • грошових знаків грошових одиниць іноземних держав у формі банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;
  • коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражених у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема, у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;
  • електронних грошей, номінованих у грошових одиницях іноземних держав та/або банківських металах.

Здійснюючи операції в іноземній валюті, обов’язково проводять перерахунок суми у валюту звітності — гривню, адже ведення бухобліку, власне, як і складання фінансової звітності, передбачає відображення інформації виключно у грошовій одиниці України, хоча на вимогу користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована в іноземну валюту (ст. 5 Закону про бухоблік).

Рахунки обліку У Плані рахунків № 1203 для обліку готівкових коштів призначений рахунок 22 «Готівкові кошти та їх еквіваленти», який передбачає відображення інформації про готівку в іноземній валюті. Для цього передбачені субрахунки:

  • 2212 «Готівка в іноземній валюті» — призначений для обліку готівки в іноземній валюті за кожним видом валюти окремо, що містяться в касі суб’єкта державного сектору;
  • 2214 «Грошові документи в іноземній валюті» — призначений для обліку грошових документів в іноземній валюті;
  • 2216 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» — призначений для обліку коштів в іноземній валюті, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні / поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці.

Обов’язковим є ведення аналітичного обліку за кожним грошовим документом і сумою в дорозі в розрізі кожного найменування та коду бюджетної класифікації (п. 2.6 розд. II Порядку № 372).

Безготівкові розрахунки в іноземній валюті відображають на субрахунку 2311 «Поточні рахунки в банку». Бюджетні асигнування та благодійні кошти в іноземній валюті, також плата за придбані товари, надані послуги та виконані роботи й куплена іноземна валюта потрапляють на поточний валютний рахунок, відкритий у банку. Ці надходження відображають за дебетом субрахунку, а за кредитом — використання коштів в іноземній валюті.

Типова кореспонденція містить господарські операції з придбання іноземної валюти (табл. 7).

Таблиця 7. Типова кореспонденція субрахунків для відображення придбання іноземної валюти

Номер пункту

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

5.17

Перераховано кошти установі банку для придбання іноземної валюти

2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»

2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки»

5.18

Проведено розрахунки з установою банку з придбання іноземної валюти

  • зараховано іноземну валюту

2311 «Поточні рахунки в банку»

2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»

  • списано вартість послуги за придбання валюти

8013 «Матеріальні витрати», 8411 «Інші витрати за обмінними операціями»

2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»

5.19

Установа банку повернула невикористаний залишок коштів, перерахованих для придбання іноземної валюти

2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки»

2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість»

Більш детально про облік операцій, пов’язаних із використанням іноземної валюти для розрахунків у бюджетній установі, читайте в газеті «Новий бюджетний облік», № 11/2020, с. 5.

Грошові кошти у фінансовій звітності

Головною формою фінансової звітності, що розкаже все про рух грошових коштів у бюджетній установі, є форма № 3-дс «Звіт про рух грошових коштів». Саме в ній наводять інформацію про рух грошових коштів установи за видами діяльності: операційна, інвестиційна та фінансова. Це вимагає виокремлення сум за певним видом діяльності, навіть якщо рух грошових коштів відбувався в результаті однієї операції.

Усі види надходжень і витрат за видами діяльності наводять розгорнуто. У звіті про рух грошових коштів знаходять своє відображення лише грошові операції (незалежно від того, проведені вони в готівковій формі чи в безготівковій), а негрошові — не відображають.

Таблична частина звіту про рух грошових коштів складається з трьох розділів:

  • І. «Рух коштів у результаті операційної діяльності»;
  • ІІ. «Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності»;
  • ІІІ. «Рух коштів у результаті фінансової діяльності».

У кожному із зазначених розділів наводять надходження коштів, їх витрачання та розраховують чистий рух коштів за видами діяльності. Складністю під час заповнення цієї форми звітності є те, що інформацію для заповнення відповідних рядків потрібно згрупувати за певними ознаками, а не перенести з певного субрахунку. Щоб накопичити необхідну інформацію для заповнення відповідних рядків звіту про рух грошових коштів, ведуть картки аналітичного обліку до рахунків 22 «Грошові кошти та їх еквіваленти» та 23 «Грошові кошти на рахунках».

Проте інформацію про залишки грошових коштів установи на звітну дату наводять ще у формі № 1-дс «Баланс»: відповідну інформацію містять його рядочки 1160–1165. Ця ж інформація деталізується в розділі VIII «Грошові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів» форми № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності».

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку