Т

Торгівля далеко від рідного краю: потрібен облік за неосновним місцем

(коментар до листа ДФСУ від  12.09.2018 р. № 29478/6/99-99-08-02-01-15)

Статтю взято з газети "Платник єдиного податку" №40/2018

Неосновне місце обліку Не секрет, що суб’єкти, які займаються торгівельною діяльністю, прагнуть розвивати свої мережі, відкриваючи нові об’єкти за межами рідних населених пунктів (основного місця обліку) чи просто намагаються брати участь у виїзних виставкових заходах. Найчастіше вони створюють торгові точки, які юридично не матимуть статусу філій або представництв. Причому для розміщення торгових об’єктів, у яких буде проводитися торгівля та розрахунки, зокрема через РРО, перевага надається не придбанню, а оренді будівель, приміщень чи виставкових павільйонів.

Проте з початком використання об’єктів для торгівлі в орендаря виникає запитання: чи ставати на облік за неосновним місцем у фіскальному органі? Більше вагань виникає, звісно, тоді, коли у зв’язку з наявністю об’єкта чи операцій за новим місцем не виникає обов’язку сплачувати податки. Як правильно вчинити, йдеться в коментованому листі

Отже, у п. 63.3 ПКУ сказано, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням1або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування та об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Водночас п. 7.1 Порядку № 15882конкретизує: такий крок потрібний, якщо у платника податків не просто з’явилися об’єкти, а виникли обов’язки зі сплати будь-яких податків (зборів) та подання щодо них звітності в іншій адміністративно-територіальній одиниці. Саме він дає надію, що ставати на облік за неосновним місцем треба не завжди.

Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом МФУ від 09.12.2011 р. № 1588.

На жаль, відповідь в листі, що коментується, не порадує тих, хто мав подібні сподівання. Вона звучить так: незалежно від наявності обов’язків зі сплати податків на території розташування об’єкта оподаткування або здійснення на такому об’єкті господарської діяльності із застосуванням РРО, платники податків повинні стати на облік у відповідних контролюючих органах за неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання повідомлення за ф. № 20–ОПП.

Тобто суб’єкт господарювання зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку — місцем розташування орендованого приміщення (торгової точки, павільйону тощо), в т. ч. у разі проведення в ньому розрахунків із застосуванням РРО. Первинно цей обов’язок виникає, скажімо так, у зв’язку з тим, що платник податків має бізнес у іншій адміністративно-територіальній одиниці, а не у зв'язку з видом розрахунків та застосуванням касового апарата.

Нагадаємо, що для взяття на облік за неосновним місцем до фіскального органу протягом 10 р. дн. з моменту реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна або відкриття об’єкта, через який вестиметься діяльність або який підлягає оподаткуванню чи пов’язаний з оподаткуванням, подають:

  • заяву за ф. № 17-ОПП (до фіскального органу за основним або неосновним місцем обліку);
    або
  • повідомлення за ф. № 20-ОПП (до фіскального органу за основним місцем обліку).

Проте ф. № 20-ОПП все одно необхідно подати в той самий строк у разі відкриття торгової точки, оренди будівлі (приміщення) тощо (п 8.4 Порядку № 1588)3. Тому для того, щоб стати на облік за неосновним місцем, можна обійтися лише повідомленням (з позначкою про взяття на облік за неосновним місцем).

Див. матеріали:

ДО ВІДОМА. В коментованому листі фіскали також нагадали, що при оренді нерухомості орендар подає ф. № 20-ОПП, де у гр. 9 «Стан об’єкта оподаткування» орендар зазначає стан «орендується».

Портативний РРОЩе одне питання, яке було розглянуто податківцями в цьому листі, — адресу якої господарської одиниці (далі — ГО) треба вказувати при реєстрації портативного РРО4? Адже його мобільність передбачає зручне переміщення з одного місця розрахунків на інше, тим паче, якщо суб’єкт має справи з продажами на виставках. Чи можна при його реєстрації просто вказати адресу якогось одного офісу чи магазину, наприклад, розташованих за основним містом обліку?

ФОП-єдинники звільняються від застосування РРО на підставі п. 6 ст. 9 Закону про РРО, якщо відповідають критеріям п. 296.10 ПКУ.

Податківці на це дали таку відповідь. Відповідно до п. 3 розд. III Порядку № 5475РРО може застосовуватись тільки в тій ГО, яка зазначена в реєстраційному посвідченні РРО. А серед документів, що потрібні для реєстрації, зокрема, подається копія документа на право власності або того, що дає право на розміщення ГО, де буде використовуватись РРО.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом МФУ від 14.06. 2016 р. № 547.

ГО — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції (абз. 8 п. 3 розд. І Порядку № 547).

А ось у разі відсутності стаціонарного об’єкта (ГО) — приміщення, в якому здійснюється реалізація товарів (надання послуг), та, відповідно, відсутності документа на право власності/право користування таким приміщенням, зокрема, у випадках доставки товару покупцю, може використовуватися портативний РРО, який реєструється у загальному порядку, та який дає змогу проводити розрахункові операції безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків).

Зауважимо, що податківці уявляють реєстрацію портативного РРО на пересувну ГО — транспортний засіб, що використовується при доставці (роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР). Крім того, у ІПК ГУ ДФС у Київській обл. від 16.05.2017 р. № 209/ІПК/10-36-14-06-22 фіскали говорять про те, що підприємства, які здійснюють виїзну торгівлю на території України із застосуванням РРО, мають можливість зареєструвати його безпосередньо на транспортний засіб. А в ІПК ДФСУ від 09.10.2018 р. № 4367/Я/99-99-08-02-01-14/ІПК сказано, що в заяві про реєстрацію РРО можна вказати «Виїзна торгівля». В інших випадках треба, щоб використовувався РРО (звичайний чи портативний), при реєстрації якого буде вказана стаціонарна ГО (приміщення), де він буде використовуватися. Та навіть у разі реєстрації портативного РРО за адресою стаціонарного пункту, офісу чи магазину такий РРО має використовуватись за цією адресою. Використовувати портативний РРО за адресою іншою, ніж вказано у реєстраційному посвідченні, заборонено. Крім того, розрахунковий документ, що друкує портативний РРО, повинен містити найменування та адресу ГО.

З орендованим приміщенням в цьому разі все зрозуміло, у нього буде адреса. А ось як бути, коли орендується павільйон в виставковому залі? На жаль, податківці обійшли цей нюанс, а з їх роз’яснення виходить, що суб’єкту доведеться визначитися з ГО та мати зареєстроване для використання за нею РРО. Як варіант, при виїзній торгівлі можна використовувати автомобіль або отримати ІПК, в якій дозволять, наприклад, вказати в заяві замість ГО «Виїзна торгівля».

Нагадаємо, що в деяких випадках при виїзній торгівлі суб’єктам, які повинні використовувати РРО, можна обійтися без нього. Про це читайте в статті «Виїзна торгівля: основні правила» // «ПЄП», № 26/2018, с. 22.

В той же час придбання РРО не вимагає від суб’єкта господарювання подання жодних повідомлень до контролюючих органів, що стосується й ф. № 20-ОПП.

Отже, загальний висновок листа такий. У разі відкриття нового об’єкта торгівлі суб’єкт господарювання повинен:

  • перш за все подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП про таку ГО;
  • до початку здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі зареєструвати РРО, що буде використовуватись у такій ГО.

Додамо, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою ГО, де буде використовуватися РРО (п. 8 гл. 2 розд. II Порядку № 547).

Тому, якщо доводиться реєструвати РРО, що буде використовуватися в ГО, розташованій на території не за місцем основного обліку суб’єкта, без постановки на облік за неосновним місцем не обійтися.

Ірина Шевчук, консультант

Календар
19.11.18

ПДВ за IІІ квартал 2018 року

Податок на прибуток підприємства за IІІ квартал 2018 року

Частину чистого прибутку (доходу) за IІІ квартал 2018 року

Екологічний податок за IІІ квартал 2018 року

Рентна плата залежно від наявного об’єкта оподаткування за IІІ квартал 2018 року

Збір за місця для паркування транспортних засобів за IІІ квартал 2018 року

Турзбір за ІІI квартал 2018 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку