На рахунки для виплати зарплати виконавчою службою арешт не накладається
ВС/КАС: Рахунки для виплати зарплати є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається, а їх видокремлення належить до повноважень виконавчої служби (ВС/КАС, № 340/1018/19, 17.01.2020)
Фабула судового акта: У зв’язку з наявним виконавчим провадженням Державним виконавцем обласного управління державної виконавчої служби було винесено постанову про арешт коштів боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в області (позивач). Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення арешту на кошти, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу; скасувати відповідну постанову про арешт коштів боржника.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що через рахунок у бінківській установі здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків і зборів позивача. Оскільки своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги були задоволені, постановою ж апеляційного адміністративного суду це рішення змінено в його мотивувальній частині, а в іншій частині рішення залишено без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваною постановою накладено арешт на кошти позивача без визначення розміру суми стягнення, чи в розмірі 14 892 грн, чи в розмірі 628 739,80 грн, що суперічить вимогам ч. 3 ст. 56 Закону «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Крім того, відповідачем накладено арешт не тільки на визначений в постанові рахунок, а й на всі рахунки позивача без визначення їх номерів та банківських установ, де вони відкриті. При наявності заборгованості по виконавчому збору у виконавчому провадженні в розмірі 14 892 грн відповідачем в оскаржуваній постанові не було наведене обгрунтування необхідності накладенні арешту на всі рахунки боржника.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з наведеними судовими рішеннями погодився і підтвердив правовий висновок, відповідно до якого виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства; накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Верховний Суд нагадав, що заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами ч.ч. 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
