ФОП на загальній системі має нараховувати ЄСВ із суми чистого оподатковуваного доходу за кожен календарний місяць та не має обов’язку застосовувати середньомісячний показник
Фізична особа-підприємець на загальній системі має нараховувати єдиний внесок із суми чистого оподатковуваного доходу за кожен календарний місяць та не має обов’язку застосовувати середньомісячний показник (ДААС, № 520/3186/19 від 20.11.2019 р.)
Фабула судового акту: У наведеній справі Головним управлінням ДФС у області фізичній особі-підприємецю на загальній системі оподаткування було винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Судом було встановлено, що Головним управлінням ДФС у області було визначено базу для нарахування єдиного внеску за всі місяці 2017 року на рівні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Визначення бази для нарахування єдиного внеску за всі місяці 2017 року на рівні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску можливо тільки якщо фактичний дохід підприємниця по всім місяцях за 2017 рік перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.
Разом з тим, позивач згідно з Книгою обліку доходів і витрат, Податковою декларацією про майновий стан і доходи не отримував доходу від підприємницької діяльності та отримав збиток у лютому 2017 року, у серпні 2017 року, у листопаді 2017 року, у грудні 2017 року, та згідно з положеннями закону мав право визначити базу нарахування єдиного внеску на рівні розміру мінімального страхового внеску.
Згідно з п.п. 2 п. 5 розділу IV Інструкції при визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.
У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску".
Місячний чистий дохід, це величина, яка, враховуючи положення Закону України «Про збір облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI ), вираховується платником податків самостійно, враховуючи при цьому щомісячні витрати на придбання товару, витрати на здійснення підприємницької діяльності (оренда, податки придбання ТМЦ тощо) та доходів в ході реалізації робіт та послуг у кожному конкретному місяці на підставі первинних документів.
Згідно з п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що платнику єдиного внеску необхідно нараховувати та обчислювати єдиний внесок саме із суми чистого оподатковуваного доходу за кожен календарний місяць.
Отже, механізм нарахування середньомісячного річного оподаткованого доходу та щомісячного чистого доходу із нарахування суми єдиного внеску є різним, а саме розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу розраховується математично, тоді як щомісячний чистий дохід вираховується на підставі бухгалтерських та інших первинних документів.
Крім того, положеннями Закону № 2464-VI не встановлено можливості застосувати середньомісячний показник, оскільки платник може отримувати різний дохід у тому чи іншому місяці, відповідно платнику податків надано право визначати розмір такого доходу самостійно.
Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що базою оподаткування для сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування, є річний оподаткований дохід, який складається з помісячних сум чистого доходу, складеного на підставі первинних документів, тобто за результатами обліку доходів відображених в Книзі доходів та витрат підприємця.
Разом з тим, відповідачем не було розраховано базу для нарахування єдиного внеску на підставі Книги доходів та витрат та в порушення вимог закону розраховано базу для нарахування єдиного внеску за всі місяці 2017 року на рівні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
