Податок на виведений капітал: новий законопроект

Класична модель оподаткування прибутку підприємств є неефективною в сьогоднішніх економічних умовах

Так, податок на прибуток має низку інших недоліків, серед яких:

• складні правила розрахунку об'єкта оподаткування (фінансовий результат як базовий показник для розрахунку об'єкта оподаткування з подальшим коригуванням на різниці – це постійний ризик претензій з боку контролюючих органів);
• необхідність ведення окремого обліку податкової амортизації;
• проблеми з накопиченням збитків;
• агресивні схеми податкового планування, які використовуються окремими компаніями з метою уникнення оподаткування, що призводить до надмірного податкового тиску на сумлінних платників податку.

Отже, запровадження нових правил оподаткування прибутку підприємств дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов'язку та втілити на практиці десять кроків Плану дій BEPS.

Так, у Верховній Раді зареєстровано проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон" (законопроект № 1185).

Зокрема, законопроектом передбачається прозоре регулювання оподаткування іноземних компаній та введення низки ефективних антиофшорних заходів (Крок 3 Плану дій BEPS). Класичні схеми виводу капіталу (проценти, роялті, інвестиції за кордон) стають прямими об’єктами оподаткування, що унеможливлює розмивання податкової бази та виведенню коштів з-під оподаткування в Україні (Кроки 4, 5 Плану дій BEPS). Законопроект забезпечує ефективну протидію зловживанням положеннями податкових конвенцій, оскільки податок на виведений капітал не є податком на репатриацію та, відповідно, не є предметом податкових конвенцій (Крок 6 Плану дій BEPS).

Крім того, законопроектом також створюються умови для запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва (Крок 7 Плану дій BEPS) та удосконалюється контроль за трансфертним ціноутворенням (Кроки 8-10 Плану дій BEPS). Законопроектом також ставиться за мету перехід до міжнародних стандартів фінансової звітності оптимізує вимоги щодо документації трансфертного ціноутворення та звітності у розрізі країн (Крок 13 Плану дій BEPS).

Впровадження ефективних механізмів адміністрування податку контролюючими органами із застосуванням автоматизованого аналізу податкової інформації та інтелектуальної перевірки з використанням інформаційних технологій запобігатиме заниженню бази оподаткування та ухиленню від оподаткування в Україні (Крок 11 Плану дій BEPS) та, як наслідок, забезпечить підвищення рівня капіталізації підприємств і підприємницької активності, створення потужного стимулу для залучення інвестицій в економіку України та економічного зростання.

Отже, законопроект передбачає заміну з 1 січня 2021 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Також законопроектом передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2020 рік, не оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

Об'єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу належатимуть виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:

• проценти, сплачені нерезидентам – пов'язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
• виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);
• фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов'язаній особі, або надана непов'язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);
• виплата (переказ), що здійснюється у зв'язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов'язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;
• господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", в частині донарахованих сум;
• операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);
• виплати, що здійснюються у зв'язку із вкладенням в об'єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
• кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;
• кошти та/або вартість майна, виплачені у зв'язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов'язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;
• виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Операції, які звичайно використовуються для розмивання податкової бази в Україні (виплата процентів за кредитами компаніям в «низькоподаткових» юрисдикціях, виплата дивідендів нерезидентам, інвестиції закордон) стають прямим об’єктом податку на виведений капітал.

Законопроект унеможливлює зловживання положеннями податкових конвенцій шляхом застосування занижених чи нульових ставок податку для окремих видів доходів нерезидентів, оскільки податок на виведений капітал сплачується виключно платниками такого податку (тобто в принципі відсутнє утримання податку з будь-яких доходів нерезидентів, що є предметом податкових конвенцій).

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб'єктів господарювання – ЮО, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

• 15% – до операцій з виведення капіталу;
• 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);
• 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Передбачено створення Реєстру платників податку на виведений капітал, дані якого оприлюднюватимуться на веб-сайті Державної податкової служби України. На початковому етапі (до 31 грудня 2020 року) Реєстр буде сформовано ДПС України шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2020 року.

Крім того, з метою забезпечення прозорості адміністрування податку передбачається запровадження автоматизованого аналізу податкової інформації, що є вирішенням одного з кроків Плану дії BEPS стосовно збору та аналізу інформації про розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування. Для цього під час здійснення з неплатником податку операцій, які є об'єктом оподаткування, в розрахункових документах платником податку зазначатиметься у встановленому НБУ порядку код операції. Групована за кодами операцій інформація про кошти, перераховані платником податку неплатнику податку (без ідентифікації особи – неплатника податку, з яким була здійсненна операція), надаватиметься контролюючим органам для співставлення з податковою звітністю в автоматичному режимі та відображатиметься разом з результатами порівняння в електронному кабінеті платника податку.

Суми переплат з податку на прибуток підприємств, сформовані до 1 січня 2021 року, платники податків зможуть використати в рахунок зменшення грошових зобов'язань з податку на виведений капітал або ці суми будуть повернені платникам в установленому порядку.