Щодо введення Єдиної звітності з ЄСВ і ПДФО (законопроекти)

03.09.2019

Тема: Налог на доход физических лиц Единый взнос на социальное страхование и расчеты с фондами социального страхования Единый налог для физлиц Налог на доходы и военный сбор Отчетность по единому взносу Налоговая отчетность Налог на доходы физических лиц, военный сбор Единый взнос

У першій день роботи Верховної Ради України було зареєстровано два законопроекти (№ 1057 та № 1072), якими пропонують внести зміни до Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон про ЄСВ) та Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо введення єдиної звітності з ЄСВ і ПДФО.

Як зазначено в пояснювальних записках до закопроектів, в більшості випадків база нарахування ЄСВ співпадає з базою нарахування ПДФО у вигляді заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вказане, об’єднання звітності з ЄСВ зі звітністю з ПДФО дозволить скоротити кількість звітів для платників податків – страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб).

Так, Законопроектами передбачено:

Платники податків, у т.ч. і податкові агенти, платники ЄСВ, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового (звітного) місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається

ФОП на загальній системі оподаткування, подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону про ЄСВ (п. 177.11.ПКУ).
Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюють самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону про ЄСВ. (п. 178.7.ПКУ)..
Платники ЄП першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника ЄП у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників

Така податкова декларація подається, якщо платник ЄП не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату ЄП за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи. (п. 296.2 ПКУ)

Платники ЄП третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника ЄП у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники ЄП третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника ЄП за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (п. 296.3 ПКУ).

За неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – ФО, суми утриманого з них податку, суми нарахованого ЄСВ, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, зменшення та/або збільшення сум єдиного внеску, та/або до зміни платника податку (застрахованої особи) —тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. (п. 119.2 ПКУ)..

Передбачені п.119.2 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – ФО, суми утриманого з них податку, суми нарахованого ЄСВ, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п 169.4 ст.169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст.50 ПКУ.