Допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України

Одним із основних напрямків, на які спрямовуються кошти Фонду соціального страхування України та його робочих органів, є надання застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання, крім поховання пенсіонерів, безробітних.

Слід зазначити, що витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї, займають основну частину в структурі витрат на всі види матеріального забезпечення, а саме від 75% до 80%.

За результатами проведеного аналізу даних заяв-розрахунків, які були подані страхувальниками до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у 2018 році, витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності склали 567,98 млн.грн., що більше суми витрат 2017 року на 41,4 %. Кількість оплачених днів тимчасової непрацездатності за 2018 рік у порівнянні з 2017 роком збільшилась на 208 874 днів (або 8,3%) і склала 2 722 347 днів. Кількість листків непрацездатності і кількість застрахованих осіб, яким вони були видані, збільшились у 2018 році проти показників 2017 року на 10,9 % та 7,8% відповідно.

При цьому право на отримання матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності від Фонду має кожна застрахована особа у разі настання страхового випадку в період роботи, здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

• тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
• необхідності догляду за хворою дитиною;
• необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
• догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
• карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
• тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;
• протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
• перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Зазначимо, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від тривалості страхового стажу та складає 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років).

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається у розмірі 100% середньої заробітної плати особам, що мають страховий стаж понад 8 років або за наявності пільг незалежно від тривалості страхового стажу.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, який видається на підставі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок оформлення листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406.

Середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат за рахунок коштів Фонду, у тому числі допомоги по тимчасовій непрацездатності, згідно із статтею 33 Закону України № 1105-ХІV обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266.

В той же час повідомляємо, що відповідно до статті 30 Закону України № 1105-ХІV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 № 13, комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Крім того, комісія (уповноважений) згідно вимог Положення:

• вживає заходів щодо своєчасного надання на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
• здійснює контроль за своєчасним направленням до робочих органів відділень Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення;
• розглядає скарги працівників підприємства на рішення комісії із соціального страхування підприємства по наданню матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, здійснює заходи із розв'язання викладених у них питань;
• веде облік осіб, які часто та довго хворіють, а також осіб, які отримали листки непрацездатності у зв'язку із невиробничими травмами, аналізує, інформує та вносить пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб;
• має право перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності, тощо.