Щодо зняття з обліку платника єдиного внеску при припиненні діяльності

Податківці роз’яснюють платникам, яким чином особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, знятись з обліку в контролюючому органі у разі прийняття рішення про припинення діяльності як платника єдиного внеску.

Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464 і розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).

Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 1162 у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ (далі – заява за формою № 7-ЄСВ) згідно з додатком 5 до Порядку № 1162 та копію відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Платник єдиного внеску може не подавати заяву за формою № 7-ЄСВ та документи, визначені п. 1 розд. V Порядку № 1162, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588). У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком № 1588.

У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.

Відповідні органи ПФУ та Фонду протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 6 до Порядку № 1162.

У разі ненадання органами ПФУ та Фонду довідок за формою № 8-СК (додаток 6) у зазначений строк або у разі встановлення заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, контролюючий орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до контролюючого органу, ПФУ та Фондів за формою № 9-ЄСВ згідно з додатком 7 до Порядку № 1162, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника.

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Згідно з п. 6 розд. V Порядку № 1162 після зняття з обліку особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку № 1162.