ФОП та рахунок в PАУONEER/WISE: ДПС змінила позицію

Раніше ми вже писали про деякі аспекти використання PАУONEER/WISE фізичними особами-підприємцями (далі – ФОП) та ризики, які вбачаємо у цьому. Однак, нещодавно ДПС змінила позицію на більш лояльну.

Враховуючи вищенаведене, оновлені наслідки використання ФОПом 2-ї та 3-ї групи рахунку у системі PАУONEER/WISE ми і розглянемо у сьогоднішній статті. При цьому, будемо виходити із припущення, що використання вказаних рахунків зумовлено співпрацею із закордонними контрагентами (тобто, ФОП здійснює ЗЕД-діяльність)

 

1. Щодо можливості отримання доходу ФОП – платника ЄП на рахунок, відкритий у системах PAYONEER/WISE

Перш за все, зазначимо, що згідно з пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ), платники єдиного податку другої групи – це фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Як бачимо, ПКУ передбачено обмеження на надання послуг ФОПом 2-ї групи певним категоріям осіб: це можуть бути тільки платники єдиного податку або населення. Тобто, надавати послуги нерезидентам ФОП 2-ї групи не має права.

Натомість, товари ж ФОП 2-ї групи може продавати будь-кому: фізичній чи юридичній особі, резиденту чи нерезиденту.

Для ФОП 3-ї групи ПКУ взагалі не встановлює обмежень на співпрацю: продавати товар чи надавати послуги такий ФОП може будь-кому: фізичній чи юридичній особі, нерезиденту чи резиденту.

Підтверджує такі висновки і ДПС у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 107.05), зазначаючи таке: «ФОП – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування».

Що ж до використання системи PAYONEER/WISE ФОПом, зауважимо, що ще донедавна ДПС мала досить фіскальну позицію, таким чином існував ризик, що кошти, отримані на рахунки PAYONEER/WISE можуть розцінюватися, як кошти фізичної особи, а не підприємця (ФОП) із подальшим їх оподаткуванням за правилами, як для фізичних осіб: 18% ПДФО та 5% військового збору.

Але основний ризик полягав в тому, що отримання оплати суб’єктом господарювання від замовників/покупців на електронний гаманець у платіжній системі PAYONEER/WISE могло розглядатися ДПС як не грошова форма розрахунку та могло бути підставою для виключення ДПС такого суб’єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку.

Натомість, протягом останнього року ДПС змінила позицію та наразі зазначає у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 107.01.03) таке:

«Якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах PAYONEER/WISE і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Податкового кодексу України.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах PAYONEER/WISE та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб».

При цьому, за загальними правилами, дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п.292.6 ст.292 ПКУ).

Спираючись на вищенаведене, для цілей обрахунку доходу платником єдиного податку дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату його отримання у системах PAYONEER/WISE (але це стосується виключно коштів, перерахованих на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності ФОПом).

ДПС висловлює аналогічну позицію у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 107.01.03).

Кошти ж, які залишаться на рахунку в системі PAYONEER/WISE станом на кінець звітного податкового періоду, також слід перерахувати у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на вказаний рахунок в системі PAYONEER/WISE, однак оподаткувати їх доведеться як доходи фізичної особи: 18% ПДФО та 5% військового збору.

2. Інші аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОПом

Оскільки ФОП планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (експорт товарів чи послуг), то йому слід враховувати наступне:

• відповідно до п.14-2 постанови НБУ №18 від 24.02.2022р. «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18), граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів становлять 180 календарних днів,
• згідно з п.14 прим.4 Постанови №18, грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні у вищезазначений строк 180 календарних днів. Як бачимо, Постанова №18 в ультимативній формі говорить про рахунок в банку в Україні, а рахунок в системі PAYONEER/WISE таким не є.

Порушення даних граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів (180 к.д.) призводить до нарахування пені у сфері ЗЕД (0,3% від суми операції за кожен день порушення строку, ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VІІІ від 21.06.2018р. (далі – Закон №2473)).

Також, потенційно може виникати питання завершення валютного контролю в цілому, оскільки кошти на рахунок ФОПа будуть надходити з його власного рахунку в системі PAYONEER/WISE, а не безпосередньо від нерезидента, як того вимагає валютне законодавство (навіть якщо раніше такі кошти надійшли в систему PAYONEER/WISE від нерезидента як оплата товарів).

Крім того, відповідно до ст.162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №8073-X від 07.12.1984р. порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-51000 грн.).

Водночас, враховуючи відносно невелику вартість товарів/послуг, які планується експортувати, ФОП має можливість законно уникнути вищеописаних ризиків.

Так, згідно пп.1 п.22 розд.ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Національного Банку України №5 від 02.01.2019р. (далі – Положення №5), граничні строки розрахунків, зазначені в п.21 розд.ІI Положення №5, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (так звана незначна сума, яка на сьогодні складає 400 тис.грн.), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

При цьому, згідно п.16 розд.IV Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Національного Банку України №7 від 02.01.2019р., банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару.

Тобто, враховуючи вищенаведені норми, граничні строки розрахунків не поширюються на кожну експортну операцію, сума якої не перевищує 400 тис.грн.

Відповідно, якщо граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту товарів (тобто, вони відсутні), їх порушення неможливе. Отже, і негативні наслідки використання рахунку в системі PAYONEER/WISE як транзитного перед надходженням коштів на рахунок в банку України з точки зору валютного контролю для ФОП будуть відсутні.

З наданими ФОПом послугами нерезиденту ще простіше: відповідно до пп.5 п.1 Постанови Національного банку України «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №67 від 14.05.2019р., граничні строки розрахунків за операціями з експорту не поширюються на  послуги та роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт).

Отже, висновок буде аналогічний: якщо граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту послуг (тобто, вони відсутні), їх порушення неможливе. Отже, і негативні наслідки використання рахунку в системі PAYONEER/WISE як транзитного перед надходженням коштів на рахунок в банку України з точки зору валютного контролю для ФОП будуть відсутні.

Інших податкових наслідків чи ризиків, окрім вищеописаних, для ФОП 2-ї та 3-ї групи ми не вбачаємо.