Поворотна фінансова допомога: пролонгація та її наслідки. Як уникнути дисконтування?
Потенційна необхідність дисконтування – це актуальне питання для кожного підприємства, яке надає поворотну фінансову допомогу чи позику.
Візьмемо таку умовну ситуацію: ТОВ «А» надає поворотну фінансову допомогу (далі – ПФД) ТОВ «Б» на строк менше 12 місяців (тобто, це короткостроковий договір ПФД).
Дата підписання договору та отримання коштів – 15.01.2025р., передбачений договором ПФД строк повернення коштів – 31.10.2025р.
При цьому, сторони планують укласти додаткову угоду до існуючого договору ПФД, де буде вказаний новий строк повернення ПФД – 20.10.2026р. (тобто, пролонгація менше, ніж на 12 місяців від поточної дати повернення, передбаченої договором ПФД).
При цьому, обидва підприємства (кредитор та боржник) перебувають на загальній системі оподаткування.
Отож, розглянемо детальніше наслідки такої пролонгації, а також безпечні способи уникнути дисконтування поворотної фінансової допомоги.
- Щодо податкового обліку
У випадку, якщо обидві компанії (кредитор та боржник) перебувають на загальній системі оподаткування (не є платниками єдиного податку), то податкові наслідки для обох сторін будуть відсутні (аж до моменту визнання заборгованості безнадійною, або ж її прощення).
- Щодо бухгалтерського обліку
У випадку пролонгації терміну повернення поворотної фінансової допомоги, у кредитора така заборгованість продовжить обліковуватися у складі дебіторської заборгованості до моменту її погашення (повернення) або списання у зв’язку з безнадійністю чи прощенням боргу.
Що ж до потенційної перекваліфікації такої заборгованості із короткострокової у довгострокову, а відповідно – і потенційного дисконтування такої заборгованості, зазначимо таке.
Згідно прикладу, що розглядається, строк подовження терміну дії договору поворотної фінансової допомоги – менше 12 місяців.
В цілому, якщо поворотна фінансова допомога надавалась на строк не більше 12 місяців (тобто була короткостроковою першопочатково) і пролонгується теж на строк не більше 12 місяців, то є всі підстави вважати, що така заборгованість продовжує бути короткостроковою. А отже, і не підлягає дисконтуванню.
Судові органи, загалом, підтримують такий підхід та зазначають, що «для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обов’язковою визнана сукупність двох умов:
— первісний строк погашення такої заборгованості був більшим ніж 12 місяців;
— до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців» (постанова Верховного суду від 15.12.2023р. у справі №640/11526/19 та постанова Верховного суду від 21.09.2022р. у справі № 640/15685/20).
Однак, такі короткострокові пролонгації не повинні бути частими (від 2 разів і більше), оскільки у разі неодноразової пролонгації терміну повернення заборгованості ДПС з високою ймовірністю намагатиметься визнати таку заборгованість довгостроковою та дисконтувати її.
Та і у випадку разової короткострокової (до 12 міс.) пролонгації терміну дії договору безповоротної фінансової допомоги, не можна абсолютно виключити ризик претензій від ДПС. А це значить, що підприємствам необхідно бути готовим відстоювати свою правоту.
- Альтернативні варіанти
Враховуючи неможливість повністю виключити ризик претензій ДПС щодо дисконтування пролонгованої заборгованості, а також перебування компаній (кредитора та боржника) на загальній системі оподаткування, вважаємо цілком доречним для сторін розглянути варіант взагалі не укладати додаткову угоду на продовження строку повернення поворотної фінансової допомоги.
Тоді, після того, як мине встановлений договором термін повернення, заборгованість стає простроченою.
Коли йде мова про прострочену заборгованість, за якою не укладено угоду про реструктуризацію, не перенесено граничний термін погашення, то маємо лише два компоненти дисконтування з трьох: майбутні грошові потоки, які погашатимуть цю заборгованість, і ставка.
Третій компонент дисконтування – строк, в який відбудеться рух грошових потоків, в даній ситуації невідомий. Тим більше, контрагент має право вимагати ці грошові потоки «на сьогодні».
Отже, приходимо до висновку, що прострочена заборгованість однозначно не дисконтується.
При цьому, у боржника прострочена заборгованість включається до складу доходів лише у разі наявності підстав – визнання такої заборгованості безнадійною, або ж прощення боргу.
Згідно пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ), однією із підстав визнання заборгованості безнадійною є сплив терміну позовної давності (1095 к.д. за загальним правилом).
Отже, компанія-боржник повинна дочекатись сплину обумовленого договором строку повернення поворотної фінансової допомоги (згідно прикладу, що розглядається, це 31.10.2025р.), від вказаної дати відрахувати 1095 к.д. (це строк, коли кредитор має право стягнути заборгованість у судовому порядку) – орієнтовно, це жовтень 2028р., і лише тоді у жовтні 2028р. включити таку заборгованість до складу доходів.
Тому, відповідно, у разі повернення такої простроченої заборгованості 20.10.2026р. у випадку підприємства-боржника дохід не виникатиме, а підприємство-кредитор не матиме обов’язку коригувати фінансовий результат до оподаткування.
