Облік зворотної тари на підприємстві від А до Я

У статті розглянуто особливості обліку руху зворотної тари; варіанти внесення та використання застави як компенсації за неповернену тару, виставлення штрафів/претензій за неповернуту зворотну тару; можливості уцінки тари; а  також особливості виникнення податкових зобов’язань з ПДВ під час проведення вказаних операцій.

 

Щодо обліку тари

Особливості обліку запасів визначаються, зокрема, Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, що затверджені наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007р. (далі – Методрекомендації).

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають в себе,  в тому числі, тару (строк корисного використання якої не більше одного року), тарні матеріали (п.1.3 розд.1 Методрекомендацій).

Відповідно до п.6.2 розд.6 Методрекомендацій наявність та рух тари (окрім тари, що використовується як господарський інвентар), строк корисного використання якої менше одного року, а також тарні матеріали (матеріали і деталі, що призначені для виготовлення тари та її ремонту, зокрема, деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова, металева і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо) відображаються:

• на субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» – всіма підприємствами, окрім підприємств, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
• на субрахунку 284 «Тара під товарами» – організаціями, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
• на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» – підприємствами, що використовують тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п.6.5 розд.6 Методрекомендацій якщо договором передбачено повернення багаторазової тари, грошові кошти, передані (отримані) у забезпечення тари (гарантії покупця на повернення тари), відображаються на рахунку 31 «Рахунки в банках» та субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами») в розрізі контрагентів та договорів.

Отже, до прикладу, у випадку передачі зворотної тари разом з товаром покупцеві, підприємство, що займається торговельною діяльністю, має відображати такі операції наступним чином (Таблиця 1):

Таблиця 1

Облік руху зворотної тари

№ з/п	Операція	Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Передано тару покупцеві разом з товаром	284/контрагент	284
2	Повернено покупцем зворотну тару	284	284/контрагент

 

Крім того, підприємство може передбачити внесення застави за зворотну тару. Використання такої застави, як компенсацію за неповернену тару, призводитиме до виникнення доходів у підприємства. В обліку операції відображаються наступним чином.

Таблиця 2

Облік господарських операцій з отриманням застави за зворотну тару,
яку не повернено

№ з/п	Операція	Дт	Кт
1	2	3	4
1	Отримано заставу за зворотну тару	311	685
		06	–
2	Передано тару покупцеві разом з товаром	284/контрагент	284
3	Визнано заборгованість за покупцем, який не повернув тару	377	712
5	Визнано податкові зобов’язання з ПДВ	712	641/ПДВ
6	Проведено взаємозалік заборгованості за рахунок застави	685	377
7	Списано неповернуту тару	902	284/контрагент

У випадку виставлення штрафів, претензій, облік операцій в такому випадку буде наступний.

Таблиця 3

Облік господарських операцій у випадку виставлення штрафних санкцій за неповернуту зворотну тару

№ з/п	Операція	Дт	Кт
1	2	3	4
1	Передано тару покупцеві разом з товаром	284/контрагент	284
2	Визнання заборгованості за покупцем, після того як він погодився з виставленою претензією	374	715
3	Донараховано ПДВ у зв’язку з: перевищенням ціни придбання тари, над ціною продажу або;* використанням в негосподарській діяльності.	949 (977)	641/ПДВ
4	Перераховано покупцем на рахунок підприємства суму, виставлену у претензії	311	374
5	Списано неповернуту тару	949 (902*)	284/контрагент

_____________________________________________________

*Якщо неповернення тари розглядати як операцію з безоплатного постачання.

Щодо ПДВ

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду ( пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з пп.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ товарами є матеріальні та нематеріальні активи.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості але не може бути нижче ціни придбання таких товарів.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

При цьому, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача (п.189.2 ст.189 ПКУ).

Отже, умовами щодо неоподаткування ПДВ зворотної тари є її повернення впродовж 12 календарних місяців з моменту її передачі або відсутність переходу права власності (операції постачання).