Закриваєте господарську одиницю — що робити з РРО?
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує обов’язкового врегулювання його статусу. Інакше — ризик неузгодженостей із податковим органом. Розглянемо, як діяти правильно, згідно з нормами Податкового кодексу України та Порядку №547.
Так, відповідно до пункту 1 глави 4 розділу II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, визначених Порядком №547, зокрема, підпунктами 1 та 13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку № 547, коли:
- суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою №4-РРО (додаток 4 до Порядку №547);
- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у формі Заяви №20-ОПП як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу ІІ Порядку № 547 скасування реєстрації РРО на підставі, визначеній підпунктом 1 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку № 547, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставі визначеній підпунктом 13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку № 547, примусово за рішенням контролюючого органу.
Якщо господарська одиниця закривається або припиняє діяльність, платник зобов’язаний подати Заяву №20-ОПП (п. 8.1 розділу VIII Порядку №1588).
У випадку із програмним РРО (ПРРО) — все простіше. Якщо платник повідомляє про закриття об’єкта у формі №20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.
Таким чином, податковий орган за місцем реєстрації РРО має право скасувати його реєстрацію, якщо отримано Заяву за формою №20-ОПП відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника.
