Придбали або безоплатно отримали ОЗ, що був у використанні: який мінімально допустимий строк амортизації встановити?

Як у податковому обліку встановлюється мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні?

    Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

     Згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів (далі - ОЗ) та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

     У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації ОЗ та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 ПКУ.

     У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ, встановлені в бухгалтерському обліку.

     Пунктом 23 П(с)БО 7 визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

     Таким чином, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) ОЗ, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.