Товарно-транспортна накладна не є документом, що містить інформацію для визначення об’єкта оподаткування ПДВ

Нарешті посадовці з ДПС України почали читати правові позиції Верховного Суду, про що вказано у листі від 29.03.2023 року №525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10 цитата з листа:
«Товарно-транспортна накладна не є документом, що містить інформацію для визначення об’єкта оподаткування ПДВ»
Для прикладу:
Постанова Верховного Суду від 02 березня 2023 року по справі №804/644/16 (№К/9901/25145/18)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109345448
Товарно-транспортна накладна (ТТН) не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), оскільки її обов`язковість передбачена лише у випадку надання послуг з перевезення, тому наявність або відсутність ТТН та/або недоліки у її оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції висновував про дійсність, реальність господарських операцій позивача з його контрагентами та правомірність формування ним своїх даних податкового обліку у період, охоплений перевіркою. Такого висновку суд дійшов на підставі оцінки наданих позивачем первинних та інших документів, обставин щодо специфіки діяльності підприємства, які у сукупності повною мірою підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами та спростовують судження контролюючого органу в акті перевірки про безтоварність операцій позивача з придбання товарів та послуг у цих контрагентів. При цьому суд врахував правову позицію Верховного Суду України, сформовану виходячи з правових позицій Європейського суду з прав людини, щодо індивідуальної юридичної відповідальності платника за податкові правопорушення. Також суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку та єдиним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

У додаткових поясненнях позивач вказує, що судові рішення у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах від 12.06.2018 у справі №826/16272/13, від 07.03.2018 у справі №804/3420/16, від 05.01.2021 №820/1124/17, від 25.02.2021 у справі №640/3515/19, від 19.03.2021 у справі №460/143/19, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а, від 19.03.2021 №460/143, від 12.05.2020 у справі №813/2749/16, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 05.02.2019 у справі №822/2373/17, від 24.05.2019 у справі №826/7423/16, від 30.09.2021 у справі №826/12528/17, від 08.06.2021 у справі №804/16151/15.
Наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Сподіваємось, що фантастичних «нарахувань» за результатами перевірок, які мають розпочатись з 01.07.2023 року, з формулювання «відсутня ТТН», не буде, або ж принаймі буде значно менше!