Установлено адміністративну відповідальність за мобінг
ВРУ ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 № 2759-IX (далі — Закон № 2759) та Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці» від 01.12.2022 № 2557-ІX (далі — Закон № 2557).
Так, Законом № 2557 передбачено доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X ст. 173 5. Мобінг (цькування) призводитиме до штрафу від 100 до 150 НМДГ (1 700–2 550 грн) або громадських робіт на строк від 20 до 40 годин. Вчинення такого діяння групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення — до штрафу від 200 до 300 НМДГ (3 400–5 100 грн) або громадських робіт на строк від 40 до 60 годин.
Своєю чергою, Законом № 2759 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № № 322-VIII буде доповнено ст. 2 2, згідно з якою мобінг (цькування) визначається як систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску є:
- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, застрашливого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі й наради, у яких працівник відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в не пристосовані для цього виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
- нерівна оплата праці рівної цінності, яку виконують працівники однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження та завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Особи, які вважають, що вони зазнали цькування, мають право звернутися зі скаргою до Держпраці та/або до суду.
Закон № 2759 набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон № 2557 на момент підготовки номера передано на підпис Президенту України.