Новини

10% збір на імпортні валютні операції – як це може вплинути на бізнес
19.08.2022
Тема:

Нещодавно в медіа з’явилась інформація, що наразі розробляється концепція запровадження  в Україні податку у розмірі 10% на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій.

Безумовно, бізнес розуміє всю складність ситуації, в якій опинилась країна і що подібними ініціативами влада намагається стабілізувати макроекономічну ситуацію та платіжний баланс у державі.

Однак, бізнес, населення як і вся країна, опинились в безпрецедентних умовах і втримати економічний фронт можна чуючи та співпрацюючи одне з одним – аби створювати ефективні та корисні для усіх стейкхолдерів регулювань. Тож Європейська Бізнес Асоціація проаналізувала концепцію пропонованого податку та закликає звернути увагу на потенційні ризики, які може нести це нововведення та врахувати їх під час прийняття рішення.

Так, у бізнесу є побоювання, що дана ініціатива може бути розцінена країнами як додаткове оподаткування імпорту, зокрема дискримінаційний захід по відношенню до товарів та послуг з країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння та скасували мита. Так, відповідно до Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради 2022/870 від 30 травня 2022 року про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі, Україна має утриматись від застосовування нових імпортних мит або будь-яких інших платежів щодо імпорту, нових кількісних обмежень або еквівалентних заходів, дискримінаційних адміністративних заходів. У зв’язку із зазначеним, впровадження такого заходу потребує попередніх переговорів з ЄС та Світовою організацією торгівлі.

Окрім іншого, додатковий податок неминуче відобразиться на цінах для кінцевого споживача, що призведе до подорожчання продукції, у тому числі соціально значущої і життєво необхідної, наприклад, лікарських засобів і медичних виробів. Відтак, є ризик зростання інфляції через збільшення вартості продуктового кошику. І, як наслідок, для підтримки платоспроможності громадян може виникнути потреба у застосовуванні компенсаторних заходів. Крім того, механізм введення додаткового збору потребуватиме узгодження із регульованими державою цінами (націнками) на товари, оскільки він призведе до удорожчання відповідної продукції, що потребуватиме відповідного коригування таких цін.

Більше того, на сьогодні деякі компанії змушені імпортувати власну продукцію (або ж деякі компоненти, складові для виготовлення продукції) в Україну із сусідніх європейських країн через те, що їхні виробничі потужності (частково або повністю) опинилися або на тимчасово окупованій території, або у безпосередній близькості до зони ведення бойових дій. Відтак, зовнішньоекономічна діяльність для таких компаній є значним або навіть єдиним джерелом підтримки їхньої операційної діяльності. А такі заходи по запровадженню додаткового податку на купівлю валютних коштів потенційно можуть призвести до ситуації, коли економічно невигідно буде повертати валютну виручку в Україну, і Україна на цьому може ще більше втратити, ніж отримати додатковий ресурс.

Водночас, у переліку імпортованих товарів є нафтопродукти, газ, вугілля, бензин, медикаменти, активні фармацевтичні інгредієнти для виробництва ліків, телекомунікаційне обладнання, яке використовується для розвитку та відновлення телекомунікаційних мереж. По суті це товари критичного імпорту, заміни яким часто немає (не виробляється) в Україні.

Крім того, додаткове оподаткування валютних операцій може призвести до збільшення тиску виключно на «білий» бізнес, який офіційно сплачує податки, а тіньовий сектор економіки, який працює з готівковими валютними коштами або за іншими «схемами» розрахунків, залишиться в конкурентній перевазі на ринку України. При цьому, імовірно, при запровадженні додаткового оподаткування імпорту обсяги офіційних імпортних операцій ще більше скоротяться, що не призведе до збільшення податкових надходжень. В той же, час, це може мати зворотній наслідок у вигляді збільшення обсягів товарної контрабанди.

Очевидно, що Україна потребує інвестицій у воєнний час, але запровадження додаткового оподаткування для підприємств виглядає як податок на інвестиції в Україну. Так, за повідомленням компаній-членів Асоціації, здорожчання вартості капітальних інвестицій по тих проєктах, які уже почались, може призвести до їх зупинення. Також це вплине на виконання двосторонніх умов по угодам щодо захисту інвестицій із рядом країн, оскільки такі обмеження можуть порушувати такі угоди.

Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко, Міністра фінансів України Сергія Марченко, Голови Національного банку України Кирила Шевченко, Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики України Данила Гетманцева із закликом перед прийняттям рішення все ж повноцінно оцінити ризики від впровадження цього податку як для держави, так, зокрема, і для бізнесу. Адже левова частка компаній в існуючих непростих умовах може просто не витримати такого навантаження, наслідком чого може стати скорочення або й взагалі закриття підприємств. А це – надходження до державного бюджету, роботі місця, які надає бізнес населенню, заробітні плати, тощо. Водночас, у разі необхідності, спільнота пропонує провести широке обговорення за участі бізнесу, де компанії зможуть озвучити всі можливі наслідки та ефекти для бізнесу.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку