Роз’яснення Мінекономіки щодо змін, унесених до постанови № 169
Мінекономіки видало узагальнений лист від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06, у якому роз’яснило питання, пов’язані зі змінами до постанови КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (далі — постанова № 169), унесеними постановою КМУ від 24.06.2022 № 723 (далі — постанова № 723). Закцентуємо увагу на висновках Мінекономіки (див. таблицю).
Роз’яснення Мінекономіки
Питання |
Висновки |
Застосування закупівельного законодавства |
Замовник має право використовувати постанову № 169 для цілей забезпечення необмеженого кола потреб, які при цьому об’єктивно пов’язані з виконанням повноважень та/або вжиттям необхідних заходів під час дії особливого правового режиму. Водночас закупівлі, проведення яких не потребує використання особливих механізмів закупівель, нерозривно пов’язаних із уведенням воєнного стану, необхідно проводити з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). |
Планування закупівель |
Усі закупівлі, які здійснюють згідно з постановою № 169, мають бути відображені в затвердженому рішенням замовника переліку. При цьому складання річного плану закупівель або внесення відповідних змін до нього не стосується закупівель, які проводять згідно з постановою № 169. |
Сумування кодів Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749 (далі — ДК), для закупівель за постановою № 169 та Законом № 922 |
Сумувати коди ДК для закупівель за постановою № 169 і за Законом № 922 не потрібно. Закупівлі, що здійснюють за постановою № 169, мають бути відображені в затвердженому рішенням замовника переліку, оскільки такі закупівлі об’єктивно неможливо було передбачити завчасно, вони є новим предметом окремого договору. При цьому закупівлі, які замовник здійснює планово за Законом № 922 та які не пов’язані з війною, слід уносити в річний план. |
Підтвердження наявності підстав, за яких укладають договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу |
Підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною / службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо). |
Договір, його умови, зміни та строк дії |
Обмеження, визначені ст. 41 Закону № 922, не застосовуються до договорів про закупівлі, які укладають відповідно до постанови № 169. Тому умови договору про закупівлю визначає замовник самостійно, і погоджують сторони з дотриманням вимог Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі — ЦКУ) та Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі — ГКУ). У разі необхідності внести зміни до договору сторони вносять їх, керуючись ЦКУ та ГКУ. Замовники можуть передбачати (за потреби) можливість продовжити строк дії договору в разі продовження строку дії воєнного стану та зазначити, що договір обов’язковий до повного виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. |
Здійснення оплат бюджетними коштами |
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який визначено ч. 2 ст. 7 Закону № 922, поширюється на договори про закупівлю, що укладені за результатом проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з дотриманням вимог Закону № 922. Проте такі повноваження Державного казначейства України не передбачені для договорів, які замовники уклали відповідно до постанови № 169. |
Коментар до постанови № 723 можна переглянути в газеті «Медична бухгалтерія», № 14/2022, с. 4.