Чи можливе звільнення працівника під час його перебування на лікарняному

В ГУ Держпраці у Рівненській області повідомляють, законодавство розрізняє звільнення з ініціативи роботодавця або звільнення з ініціативи працівника.

Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу Законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті, а саме: нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Тобто, не можливо звільнення працівника під час перебування на лікарняному у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.

 У інших випадках, у відповідності до вимог статті 38 Кодексу Законів про працю України, згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, коли він сам є ініціатором звільнення, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган за два тижні, таке звільнення допускається під час знаходження його на лікарняному, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки дана норма чинного законодавства не містить будь якої заборони.

Також, можливе звільнення працівника, під час перебування його на лікарняному, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, за угодою сторін згідно з ч. 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України.

Додатково інформуємо, що відповідно до статті 232 Кодексу Законів про працю України, у разі наявності трудового спору, працівник має право звернутися до суду як до вищої інстанції розгляду трудових спорів. Повідомляємо, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційно-інформаційний характер.