Умови праці в карантин. На що звернути увагу? Роз’яснення від ВСУ
У постанові від 21.04.2021 у справі № 569/9738/20 (далі — постанова) ВСУ надав роз’яснення щодо інших причин для звільнення працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі — КЗпП).
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, із таких причин:
1) переїзд на нове місце проживання;
2) переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
3) вступ до навчального закладу;
4) неможливість проживати в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
5) вагітність;
6) догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
7) догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
8) вихід на пенсію;
9) прийняття на роботу за конкурсом;
10) з інших поважних причин.
ВСУ встановив, що цей перелік причин, наведений у ч. 1 ст. 38 КЗпП, не є вичерпним та існують інші причини для звільнення працівника у строк, про який він просить. У цій справі до таких причин суд відніс:
1) наявність транспортних обмежень на період карантину;
2) відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою, що підтверджується відсутністю наказу власника про переведення позивача на дистанційну роботу та про видачу йому матеріально-технічних цінностей;
3) відсутність опалення в кабінеті, постійну низьку температуру, що негативно впливає на стан здоров’я (підтверджується листками непрацездатності), що зафіксовано в службовій записці, у якій працівник звертав увагу керівництва на прохання забезпечити обігрів робочого місця.
Крім того, працівник просив роботодавця забезпечити довезення його до місця роботи та розвезення додому в період квітня – травня 2020 року. Зверніть увагу, що в цей період уряд обмежив рух громадського транспорту, а працівник жив в іншому населеному пункті. Однак роботодавець не задовольнив прохання працівника. Тому ВСУ задовольнив вимоги та встановив, що були поважні причини для звільнення за власним бажанням працівника у строк, про який він просить.
Постанова набрала законної сили 21 квітня 2021 року.