Бізнес не підтримує запровадження державного регулювання цін на пальне
Постановою від 29 березня 2021 р. № 450 КМУ запроваджено тимчасове державне регулювання роздрібних цін на бензин А-92, А-95 і дизельне пальне, що реалізується на АЗС шляхом декларування їх збільшення. Дана Постанова вступила в силу 12.05.2021 року. Більше того, на сайті Мінекономіки з’явився проєкт Постанови КМУ про тимчасове державне регулювання цін на бензин А-92, А-95 і дизельне паливо шляхом встановлення граничної торгівельної надбавки.
На переконання Європейської Бізнес Асоціації, дані ініціативи є неприйнятними в цивілізованій європейській країні та сприятимуть ще більшій тінізації ринку.
По-перше, вони суперечить Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, адже рішення про державне регулювання цін абсолютно нівелює роль ринку як основного регулятора ринкових відносин та сприятиме втручанню держави у економічні бізнес-процеси.
По-друге, наразі у ринкову ціну палива закладено не лише середню вартість нафтопродуктів за даними міжнародного інформаційного агентства та граничні рівні торгівельної надбавки в 5 – 7 грн (як йдеться в проєкті), але й витрати на транспортування в Україні та за її межами, витрати на перевалку, зберігання, сертифікацію, змінність курсу валют, контроль якості, тощо. Тому, «ручне» регулювання цін може знищити механізми формування цін, які використовував прозорий бізнес роками та створити кризу з непрогнозованим забезпечення нафтопродуктів для споживачів, зупинку роботи прозорих автозаправних станцій, тощо.
По-третє, на сьогодні, саме велика кількість АЗС дозволяє споживачу обирати продукцію та продавців, залежно від ціни та інших факторів. Механізм граничної торгівельної надбавки ж ставить прозорий бізнес в єдиний «ціновий коридор», а обов’язок завчасного декларування зміни цін спотворить цінову конкуренцію, що, очевидно, суттєво порушує принципи прозорої конкуренції та суперечить ЗУ «Про захист економічної конкуренції».
По-четверте, за умови встановлення державного регулювання цін, яка нижча за економічно обґрунтовану, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування мають відшкодовувати бізнесу таку різницю (ЗУ «Про ціни та ціноутворення»). В протилежному випадку, встановлення такого регулювання не допускається.
По-п’яте, регулювання цін призведе до збитків для бізнесу, а, відповідно, і відобразиться на податкових надходження до державного бюджету. Тобто у програші вийдуть усі сторони. Єдиний, хто отримає перемогу – тіньовий бізнес з сумнівною якістю пального, з яким так активно намагається боротись країна.
Побічним наслідком рішення також може стати і збільшення витрат корпоративних клієнтів АЗС, оскільки, гравці ринку не зможуть надавати їм знижки на підставі обсягів спожитого пального.
Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до КМУ із закликом скасувати прийняту Постанову і не допустити введення граничної торгівельної надбавки на пальне, аби сфера продовжувала функціонувати та в ній зміцнювались рівні правила гри. Про негативні наслідки такого регулювання Асоціація завчасно попереджала Уряд.
Крім того, ринкова економіка не може базуватись на застарілих механізмах регулювання цін та і риторичним є питання, який саме сигнал це може дати міжнародним інвесторам щодо прогнозованості регуляторної політики країни.
