Яка перевірка проводиться та у які строки у разі неподання або несвоєчасного подання ЮО звіту про суми податкових пільг?
Яка перевірка проводиться та у які строки у разі неподання або несвоєчасного подання ЮО звіту про суми податкових пільг?
Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Пунктом 30.6 ст. 30 ПКУ встановлено, що суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абзац другий п. 76.1 ст. 76 ПКУ).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (абзац перший п. 76.3 ст. 76 ПКУ).
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Така перевірка відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПКУ може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (абзац перший п. 76.1 ст. 76 ПКУ).
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (абзац третій п. 76.1 ст. 76 ПКУ).
Разом з цим, відповідно до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ контролюючим органом може бути також проведена документальна позапланова перевірка, якщо платником податків в установлений законом строк не подано податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДФС у встановленому п. 78.4 ст. 78 ПКУ порядку за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДФС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС, яке оформляється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Таким чином, у разі несвоєчасного подання суб’єктом господарювання Звіту контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.
Крім того, неподання або несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Разом з цим, у разі неподання платником податків в установлений законом строк Звіту, контролюючим органом може бути також проведена документальна позапланова перевірка.
При цьому тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів (абзац перший п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів (абзац другий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
