Новини

Контракт як особлива форма трудового договору
01.10.2020

Серед договорів, які безпосередньо впливають на факт виникнення трудових правовідносин, особливе місце займає контракт. Контракт — це угода, що має законну силу, між двома і більше сторонами про вчинення чи невчинення певних дій, – зазначили в ГУ Держпраці у Луганській області.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю, укладаючи трудовий договір про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, в тому числі трудовий договір у формі контракту.

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Серед трудових договорів, які безпосередньо впливають на факт виникнення трудових правовідносин, особливе місце посідає контракт.

Відповідно до частини 3 статті 21 КЗпП контракт — це особлива форма трудового договору, в якому строк його чинності, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Сторонами контракту є:

  • працівник, який повинен особисто виконувати покладені на нього трудові обов’язки; такі обов’язки не можна здійснювати через представника;
  • власник або уповноважений ним орган.

Відмінність контракту від звичайного трудового договору полягає в наступному:

  • контракт обов’язково укладається в письмовій формі;
  • у контракті можуть установлюватися додаткові (крім зазначених законодавством) підстави щодо його розірвання;
  • контракт має строковий характер;
  • у разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові;
  • сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до частини 2 статті 23 КЗпП контракт укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників на підприємство, в установу, організацію незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 (із змінами, далі — Положення № 170).

Відповідно до пункту 3 Положення № 170 прийняття (наймання) на роботу працівників через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може відбуватися у випадках, прямо передбачених законами.

Якщо укладення контракту законом не передбачене, то власник або уповноважений ним орган не має права укладати з працівником контракт, навіть якщо є наявна обопільна згода.

Відповідно до статті 24 КЗпП контракт укладається в письмовій формі і підписується власником або уповноваженим ним органом та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються в кожної із сторін контракту.

Працевлаштовуючись за контрактом, працівник подає пакет документів, як і під час працевлаштування за звичайним трудовим договором.

За частиною 2 статті 24 КЗпП, укладаючи трудовий договір, громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Від претендента на займання посади під час укладання контракту заборонено вимагати документи (відомості), що підтверджують його партійну, національну належність, походження, реєстрацію, місце проживання чи перебування, а також інші документи, подання яких не передбачено законодавством.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на. загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, власник або уповноважений ним орган під час укладання контракту оформлює наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу.

Забороняється допускати працівника до роботи, якщо наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу ще не виданий.

Допущення працівника до роботи без належного оформлення працевлаштування буде неправомірним.

Назва професії, посади, на яку приймається працівник за контрактом, зазначається відповідно до назви роботи в Класифікаторі професій.

Забороняється укладати контракт з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Відповідно до статті 29 КЗпП до початку роботи згідно з укладеним контрактом власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виконати всі умови щодо інструктажу працівника і визначити йому робоче місце, а саме:

  • роз’яснити працівникові його права та обов’язки, поінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
  • ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
  • визначити працівникові робоче місце, забезпечити його потрібними для роботи засобами;
  • проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Працівник допускається до роботи, визначеної трудовим договором, після виконання зазначених вимог.

Типова форма контракту з працівником затверджена наказом Мінпраці України від 15.04.1994 р. № 23, зареєстрованим у Мін’юсті України 28.04.94 р. за № 84/293 (із змінами). Ця Типова форма не поширюється на керівників підприємств державної форми власності.

 Наймають на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, відповідні міністерства або інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи виконавчої влади.

 Умови оплати праці керівника підприємства визначаються в контракті і мають установлюватися залежно від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

У контракті може бути визначено умови підвищення або зниження обумовленого розміру оплати праці, встановлення надбавок, премій, винагород за підсумками роботи.

Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 (із змінами).

Для складання контракту з працівником, якого вже було прийнято на роботу раніше, потрібно видати наказ (розпорядження) відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП.

Так, цією нормою передбачено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці в разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо працівник погоджується на укладення контракту, то власник або уповноважений ним орган повинен видати відповідний наказ (розпорядження). Працівник має бути ознайомлений з таким наказом (розпорядженням) під підпис та зазначити, згоден він на укладення контракту чи ні.

Якщо працівник, з яким відповідно до законодавства обов’язково потрібно укладати контракт, не погоджується на його укладення, такий працівник підлягає звільненню відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП як такий, що відмовився від продовження роботи у зв’язку зі змінами істотних умов праці.

Календар бухгал­тера
26.10.20

Звіт про обсяги реалізованих послуг (форма № 1-послуги (квартальна)) за ІІІ квартал 2020 року

Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (форма № 1-опт (квартальна)) за ІІІ

Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (форма № 3–торг (квартальна)) за ІІІ квартал

Фінзвітність за ІІІ квартал 2020 року до органів статистики

28.10.20

ЄСВ із зарплати (доходу) за вересень 2020 року (гірничі підприємства)

30.10.20

Авансовий внесок з туристичного збору за жовтень 2020 року

ПДВ за вересень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку