Звернення ІТ-бізнесу до Президента України

Протягом останнього місяця у стінах Верховної Ради було зареєстровано декілька законопроєктів, які мають на меті реформування ІТ-галузі. Незважаючи на те, що ці ініціативи могли б принести позитив для українського ІТ – окремі важливі для індустрії пункти не передбачені чинною редакцією проєктів. Сервісна індустрія, яка складає більше 70% ІТ-ринку України, неодноразово наголошувала у медіа на своїх «червоних лініях» та ділилась своїми міркуваннями і порадами як саме можна дійсно покращити конкурентоспроможність сфери ІТ.

Тож ІТ-індустрія, об’єднана ІТ Комітетом Європейської Бізнес Асоціації та іншими найбільшими бізнес-асоціаціями звернулась з офіційним листом до Президента України, де запропонувала все ж спільно випрацювати 1 якісний документ, а не множити ініціативи, аби індустрія продовжила розвиток. Зокрема, для індустрії важливо 9 наступних складових:

1. передбачити декларативний принцип приєднання до спеціального правового режиму для ІТ-індустрії, а також забезпечити прозорість і передбачуваність правового регулювання, не допустити збільшення регуляторного навантаження чи створення додаткових регуляторів в ІТ-галузі;
2. гарантувати незмінність ставок податків та зборів при використанні спрощеної системи оподаткування в рамках діяльності ІТ-індустрії. Ми вважаємо за доцільне залишити існуючі обов’язкові платежі для спеціалістів в сфері інформаційних технологій, які є фізичними особами-підприємцями, а саме: 5% – єдиний податок та єдиний соціальний внесок з 1 мінімальної заробітної плати;
3. забезпечити для фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із компаніями ІТ-індустрії, можливість застосування ставки податку на дохід фізичних осіб у розмірі 5 відсотків та єдиного соціального внеску з 1 мінімальної заробітної плати;
4. встановити спеціальний правовий режим на період 15 років, та чіткі умови автоматичної пролонгації дії режиму;
5. гарантувати компаніям ІТ-індустрії можливість вільно і рівноправно обирати форми співпраці з ІТ-спеціалістами: на основі укладання договорів з фізичними особами-підприємцями чи шляхом включення ІТ-спеціалістів до штату компанії (на основі трудового договору). Адже проєктний принцип роботи індустрії та її динамічний характер набагато краще пристосований до підприємницької співпраці, ніж до штатного працевлаштування ІТ-спеціалістів. Більшість компаній ІТ-галузі залучає ІТ-спеціалістів саме як підприємців, а не через їх включення до штату компанії на умовах трудового договору. У цьому контексті необхідно забезпечити усунення ризику можливої перекваліфікації співпраці з фізичними особами-підприємцями у трудові відносини та, відповідно, впевненість ІТ-бізнесу в тому, що його не будуть переслідувати у зв’язку із співпрацею із ІТ-спеціалістами, які є фізичними особами-підприємцями.
6. забезпечити можливість використання спеціальної контрактної форми відносин між компаніями ІТ-індустрії та їх штатними працівниками, яка буде більш гнучкою ніж та, яка передбачена чинним законодавством про працю;
7. законодавчо посилити захист ІТ-бізнесу від потенційно можливих протиправних дій з боку правоохоронних органів та сприяти захисту права власності;
8. спростити процедури отримання дозволів на імміграцію в Україну для іноземних ІТ-спеціалістів;
9. розробити механізми державно-приватного партнерства у сфері освіти, формування державного замовлення на прийом та випуск спеціалістів ІТ-галузі, а також забезпечити підвищення якості освіти у ІТ-галузі.

Наразі ІТ-індустрія як ніколи раніше згуртована та налаштована разом працювати над корисними і інноваційними ініціативами, котрі дійсно покращать «життя ІТ», особливо враховуючи загальну світову кризу через пандемію. Сподіваємось, влада почує голос бізнесу і результатом діалогу стане створення 1 максимального корисного для всіх сторін документу!