«НОВИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОБЛІК»:
Вибуття основних засобів та ІНМА: правила й особливості

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Організаційні моменти

Будь-який об’єкт основних засобів (далі — ОЗ) чи інших необоротних матеріальних активів (далі — ІНМА) рано чи пізно вибуває з установи. І причиною цього може бути ліквідація, продаж, передання, установлена нестача чи невідповідність критеріям визнання активом.

Установи ухвалюють рішення списати з бухобліку ОЗ, які належать до об’єктів державної власності, з урахуванням вимог Порядку № 1314. А от об’єкти комунальної власності списують, ураховуючи вимоги, установлені органами місцевого самоврядування відповідно до Закону про місцеве самоврядування.

Згідно з п. 5 Порядку № 1314 суб’єкт господарювання може списати майно, яке перебуває на його балансі, на підставі ухваленого суб’єктом управління рішення надати згоду на списання. Своєю чергою, суб’єкт управління ухвалює таке рішення лише за погодженням із державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Винятком є списання повністю амортизованих ОЗ, ІНМА суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш ніж 50 000 грн. Такі об’єкти можна списати на підставі рішення керівника суб’єкта господарювання.

Щоб визначити непридатність ОЗ та оформити відповідні документи з ліквідації, керівник установи створює комісію. Головою комісії є заступник керівника установи, а членами — головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб установи, а також залучені на вимогу суб’єкта управління його представники та інші фахівці (п. 9 Порядку № 1314).

Комісія зі списання майна:

• безпосередньо оглядає об’єкт, що підлягає списанню;
• установлює причини невідповідності критеріям активу;
• визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття ОЗ із експлуатації, подає пропозиції щодо їхньої відповідальності;
• визначає можливість продати (передати) об’єкт іншим підприємствам, організаціям та установам або використати окремі вузли, деталі, матеріали, що можуть бути одержані під час демонтажу, розбирання (ліквідації) ОЗ, установлює їхню кількість і вартість;
• складає та підписує акти про списання основних засобів.

Після цього комісія у протоколі зазначає свої висновки та пропозиції стосовно списання майна. Крім нього, мають бути оформлені такі документи (відповідно до п. 14 Порядку № 1314):

• акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
• акти технічного стану майна, що пропонується до списання;
• акти на списання майна (затверджені наказом № 818);
• інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності)).

Після оформлення всіх необхідних документів комісією зі списання майна установа готує пакет документів для суб’єкта управління, необхідний для отримання згоди списати майно. Перелік цих документів зазначено в п. 6 Порядку № 1314.

З моменту надходження документів до суб’єкта управління в нього є 30 днів для того, щоб ухвалити рішення про згоду чи відмову щодо списання майна. Згоду на списання майна оформлюють розпорядчим документом суб’єкта управління, а відмову — листом. Лише отримавши згоду списати майно, установа може розпочати його демонтаж. У результаті демонтажу можуть бути отримані активи, які мають бути оприбутковані у складі запасів, основних засобів, вторинної сировини тощо. У місячний строк після закінчення процедури демонтажу ОЗ, оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації, установа повинна подати суб’єкту управління Звіт про списання майна за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 1314. Цей звіт може бути повернений установі для доопрацювання, якщо до нього є зауваження в суб’єкта управління. Для врахування цих зауважень установа має 10 днів, після чого звіт подають на повторний розгляд.

Бухоблікові нюанси

Відповідно до п. 3 розд. VI НС 121 «Основні засоби» у разі вибуття об’єкта ОЗ з балансу списують його первісну (переоцінену), балансову вартість і суму накопиченого зносу.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів ОЗ визначають вирахуванням із доходу від вибуття ОЗ їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям ОЗ.

У результаті ліквідації можуть бути оприбутковані вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які згодом можна використовувати. Їх слід обліковувати у складі запасів (субрахунки 1513, 1515, 1518). Також у результаті ліквідації ОЗ можуть бути отримані об’єкти, які треба обліковувати у складі ОЗ (субрахунки рахунку 10).

Оприбутковуючи такі активи, потрібно розуміти, як далі їх використовуватимуть. Якщо установа залишає їх для власних потреб, то слід відобразити дохід на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі». Якщо установа планує їх реалізувати, то дохід слід відобразити на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів».

Ліквідація непридатного необоротного активу

Необоротний актив може стати непридатним для подальшого використання вже по закінченню строку його корисного використання, а може — до закінчення такого строку. Від цього буде залежати відображення в бухобліку списання необоротного активу. Продемонструємо це на прикладах.

Приклад 1. На балансі бюджетної установи обліковується комп’ютер, первісна вартість якого — 27 300,00 грн, сума нарахованого зносу становить 27 300,00 грн. Комп’ютер несправний. Комісія ухвалила рішення про неможливість використовувати й відремонтувати комп’ютер, тому вирішено його ліквідувати.

У бухгалтерському обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1. Бухоблік ліквідації основного засобу без залишкової вартості

Приклад 2. На балансі бюджетної установи обліковується об’єкт основних засобів — опалювальний котел, первісна вартість якого — 16 320,00 грн. Він зламався та не підлягає ремонту. Комісія установи ухвалила рішення списати цей актив. Дозвіл від розпорядника на списання основного засобу отримано. Сума нарахованого зносу котла становить 13 056,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік ліквідації основного засобу із залишковою вартістю

Під час списання МНМА спочатку необхідно донарахувати амортизацію (другі 50 % первісної вартості), а вже потім списувати об’єкт. На наступному прикладі розглянемо, як відобразити в обліку списання МНМА.

Приклад 3. Бюджетна установа вирішила ліквідувати копіювальний апарат, який вийшов з ладу та не підлягає ремонту. Про це є відповідний висновок комісії установи. Первісна вартість цього активу — 5 900,00 грн, сума нарахованого зносу — 2 950,00 грн.

Ці господарські операції будуть відображені в обліку кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 3.

Таблиця 3. Бухоблік ліквідації МНМА

Вимушена ліквідація через руйнування

Внаслідок бойових дій, що тривають в Україні, багато будівель, які обліковуються на балансі бюджетних установ, зазнали руйнувань, а деякі повністю зруйновані й не підлягають відновленню. І, напевно, не зараз, але пізніше бухгалтеру доведеться відобразити в бухобліку ліквідацію зруйнованої будівлі. Комісія установи повинна буде надати висновок про неможливість надалі експлуатувати будівлю та недоцільність здійснювати ремонтні роботи. У суб’єкта управління потрібно буде отримати згоду на списання майна.

Як у бухгалтерському обліку відобразити вимушену ліквідацію будівлі, що обліковується на балансі бюджетної установи, розглянемо на наступному прикладі.

Приклад 4. На балансі бюджетної установи обліковують будівлю, первісна вартість якої — 327 300,00 грн. Будівля повністю зруйнована внаслідок воєнних дій. Комісія ухвалила рішення про неможливість відновити будівлю, тому вирішено її списати. На момент списання сума нарахованого зносу становила 286 150,00 грн. Від розбирання будівлі було оприбутковано будівельні матеріали на суму 12 150,00 грн, які планують використовувати в установі.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 4.

Таблиця 4. Бухоблік списання зруйнованої будівлі

Безоплатне передання

Якщо установи, між якими передають необоротні активи, підпорядковуються різним органам управління майном, то таке передання оформлюють актом приймання-передачі, форму якого затверджено Положенням № 1482.

В цілому під час безоплатного передання установи мають дотримуватись вимог Положення № 1482 та нормативних документів, ухвалених місцевими органами влади.

Рішення про безоплатне передання необоротних активів ухвалює суб’єкт управління. Ініціатором передання може бути як суб’єкт управління, так і установа, яка повинна подати обґрунтовану заяву і згоду установи, яка приймає. Також подають відомість розрахунку вартості необоротного активу, який планують передати. Рішення про передання майна оформлюють наказом, у ньому має бути посилання на рішення власника.

Передання ЗСУ та теробороні На сьогодні актуальним є питання безоплатного передання майна Збройним силам України (далі — ЗСУ) або теробороні. Під час передання майна збройним силам установи дотримуються вимог ст. 5 Закону № 147, у якій зазначено, що передають об’єкти окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна) з комунальної в державну власність за наявності згоди органів, уповноважених управляти державним майном. Порядок добровільного передання майна ЗСУ підпадає під дію Положення № 1482.

Передання оформлюють актом приймання-передачі, який складають у чотирьох примірниках. Право управляти переданим об’єктом виникає з дати підписання акта. Підписати акт мають голова та члени комісії установи, а затвердити — орган, який створив комісію. Також датою підписання акта установа має оформити списання переданого майна.

У разі добровільного передання майна теробороні, яка є громадською організацією, дотримуватись вимог Положення № 1482 та Закону № 147 необов’язково. Місцева рада може самостійно визначити порядок такого передання. При цьому акт приймання-передачі складають у довільній формі, дотримуючись вимог ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Як відобразити таке передання в бухобліку, розглянемо на наступному прикладі.

Приклад 5. За рішенням сесії місцевої ради установа передає зі свого балансу автомобіль військовій частині. Первісна вартість автомобіля становить 275 000,00 грн, сума нарахованого зносу — 105 000,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 5.

Таблиця 5. Бухоблік безоплатного передання автомобіля

Так само буде відображатись у бухобліку передання автомобіля теробороні.

Оскільки змінюється власник транспортного засобу, слід перереєструвати його. З огляду на воєнний стан строк проведення такої перереєстрації продовжується. У разі припинення воєнного стану власники зобов’язані перереєструвати транспортний засіб протягом 90 днів (п. 7 Порядку № 1388). Тож у цьому питанні вчиняєте за змогою. Є можливість одразу зареєструвати зміну власника автомобіля— перереєстровуєте, немає такої можливості — зробите це пізніше, у визначений законодавством час.

Внутрішньовідомче передання

Якщо орган управління ухвалив рішення безоплатно передати основний засіб, відображення операцій вибуття за операціями внутрішнього переміщення буде відрізнятися від загальновизнаних правил, оскільки рух необоротних активів відбувається в межах одного суб’єкта державного сектору.

Оформлюють таке передання актом приймання-передачі, форма якого затверджена наказом № 818. На наступному прикладі пропонуємо вам розглянути, як відображати внутрішньовідомче передання необоротних активів на рахунках бухгалтерського обліку бюджетної установи.

Приклад 6. На підставі розпорядчого документа суб’єкта управління бюджетна установа передала іншій установі обладнання, первісна вартість якого — 18 300,00 грн, нарахований знос — 3 600,00 грн (у т. ч. за поточний період — 360,00 грн). Таке передання є внутрішньовідомчим, його оформили актом приймання-передачі за формою, затвердженою наказом № 818.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 6.

Таблиця 6. Бухоблік внутрішньовідомчого передання основного засобу

Відчуження необоротних активів

Продаж основного засобу є одним зі способів припинити визнання такого об’єкта активом (п. 1 розд. VI НС 121 «Основні засоби»). Продаж майна бюджетної установи є його відчуженням, а тому для об’єктів державної власності регулюється Порядком № 803. Відчуження майна — передання права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та способом, що передбачені цим Порядком (абз. 3 п. 2 Порядку № 803). Для об’єктів комунальної власності органи місцевого самоврядування розробляють свій порядок відчуження, за основу беручи Порядок № 803. Тож його норми і проаналізуємо далі.

Дозвіл Суб’єкт господарювання, на балансі якого перебуває майно, самостійно ухвалити рішення про його відчуження не може. Для цього потрібна згода або дозвіл суб’єкта управління майном (абз. 1 п. 6 Порядку № 803). Щоб їх отримати, необхідно провести певну роботу в установі з підготовки майна для продажу.

Комісія Для відчуження майна Порядок № 803 не вимагає створювати комісію, яка буде займатися цим питанням. Та все ж таки вважаємо доцільним її створити або наділити повноваженнями оформлювати відчуження майна вже наявну комісію в установі.

Комісія має провести в установленому законодавством порядку інвентаризацію основного засобу, який підлягає відчуженню, і скласти за її результатами відповідний акт. Також вона оглядає об’єкт, установлює його технічний стан, кількість проведених ремонтів. Результати огляду основного засобу відображають у протоколі засідання комісії, до якого додають такі документи: Акт інвентаризації основних засобів, форма якого наведена в додатку 2 до Порядку № 803, та Акт технічного стану основного засобу.

Після цього комісія готує документацію, необхідну для отримання дозволу на відчуження об’єкта основних засобів. Забезпечення проведення незалежної оцінки об’єкта, підготовка його до продажу на аукціоні, передання основного засобу новому власнику й оформлення необхідної документації для такого передання також належать до обов’язків комісії.

Щоб отримати згоду на відчуження майна, установа готує документи згідно з переліком, наведеним у п. 7 Порядку № 803. Рішення про доцільність відчуження майна суб’єкт управління повинен ухвалити протягом 10 робочих днів з дати надходження зазначених вище документів. Рішення надати згоду на відчуження майна оформлюють як розпорядчий акт, а про відмову надати таку згоду — як лист.

Стартову ціну об’єкта основних засобів установлюють на рівні його балансової вартості. Якщо балансової вартості майна, що пропонується до продажу, немає або вона дорівнює нулю, таку вартість визначають на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики № 1891.

Оцінка майна Згідно з абз. 3 п. 10 Порядку № 803 незалежну оцінку майна, що пропонується до відчуження, проводять відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а саме Закону № 2658. Результатом проведеної оцінки має бути звіт про оцінку майна. У ньому розкривають зміст здійснених процедур і використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Оціночну вартість основного засобу зазначають у висновку про вартість об’єкта оцінки, який є складовою частиною звіту. Слід зауважити, що оціночну вартість зазначають без урахування ПДВ, тож якщо установа є платником ПДВ, то продажна вартість основного засобу буде складатися з оціночної вартості плюс ПДВ за ставкою 20 %.

Після того як буде проведено незалежну оцінку майна, установа не повинна здійснювати будь-які дії щодо цього об’єкта, які можуть призвести до зміни його вартості (п. 11 Порядку № 803).

Погоджують висновок про вартість майна протягом шести місяців з дати оцінки майна. Якщо висновок не погоджено в зазначений строк, оцінюють майно на нову дату (абз. 8 п. 10 Порядку № 803).

Зверніть увагу, що абз. 3 ст. 13 Закону № 2658 передбачає обов’язкове рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначену оцінку погоджує, затверджує або ухвалює орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Аукціон Згідно з п. 12 Порядку № 803 відчужують майно виключно на електронних аукціонах в електронній торговій системі. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, який укладають між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків.

Договір купівлі-продажу майна укладають між суб’єктом господарювання та переможцем електронного аукціону на підставі примірного договору, затвердженого Фондом держмайна (п. 31 Порядку № 803).

Покупець зобов’язаний оплатити придбане майно протягом 30 днів з дати опублікування договору купівлі-продажу в електронній торговій системі (п. 37 Порядку № 803).

Кошти, що надійшли від продажу майна, спрямовують відповідно до вимог законодавства.

Нагадаємо, що, отримавши кошти від реалізації майна, слід унести зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями з урахуванням вимог Порядку № 228.

Після того як установа здійснила всі передбачені заходи, потрібно надати суб’єкту управління звіт про результати відчуження та використання коштів, отриманих від продажу майна, за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 803. Подають його в 10-денний строк після передання майна покупцю. Також установа має подати суб’єкту управління відомості про факт передання майна покупцю, тобто документи, що засвідчують відчуження майна (копія договору купівлі-продажу активу, акт приймання-передачі активу). Детальніше про порядок відчуження майна бюджетної установи читайте в газеті «Новий бюджетний облік», № 1/2021, с. 35.

Відображаючи в бухобліку реалізацію майна, установа відображає виникнення доходу (субрахунок 7211 «Дохід від реалізації активів»). Відповідно до Порядку № 1219 на субрахунку 7211 ведуть облік доходів від реалізації в установленому порядку майна (крім доходів від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету). Далі на прикладах розглянемо, як відображати в бухобліку реалізацію основного засобу та запасів.

Під час відображення реалізації основного засобу, який експлуатувався установою та має залишкову вартість, слід списати суму нарахованого зносу за час експлуатації та суму залишкової вартості активу (приклад 7).

Приклад 7. Бюджетна установа (неплатник ПДВ) ухвалила рішення реалізувати обладнання, яке перебуває на її балансі, й отримала дозвіл на відчуження цього майна. Первісна вартість обладнання — 44 000,00 грн, знос — 27 000,00 грн. Вартість послуг із проведення оцінки майна, її рецензування становила 3 750,00 грн. Від продажу обладнання кошти в сумі 26 500,00 грн надійшли на рахунок установи.

Ці господарські операції будуть відображені в бухобліку кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 7.

Таблиця 7. Бухоблік реалізації основного засобу

Оформлюють реалізацію основного засобу актом приймання-передачі основних засобів, який заповнюють у двох примірниках (один — для установи, інший — для покупця). В акті зазначають усю інформацію про об’єкт.

Вибуття внаслідок нестачі

Якщо в суб’єкта державного сектору виявили нестачу основного засобу, то його вартість списують із балансу та відносять на рахунок винних осіб (п. 3 розд. VIII МР з обліку ОЗ). Про те, що об’єкт, визначений як нестача, маємо передусім списати, а потім уже займатися відшкодуванням, також зазначено в п. 4 Порядку № 1314.

ВАЖЛИВО! Якщо винні особи не встановлені, до моменту відшкодування збитків установи чи вирішення питання в судовому порядку суму витрат на підставі складеного протоколу інвентаризаційної комісії слід спочатку списати, а потім занести до дебету позабалансового субрахунку 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів» та відобразити в меморіальному ордері № 16. Коли винну особу через тривалий час так і не було встановлено, суму списують лише на підставі постанови слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження.

Якщо винні особи встановлені, списують суму нестачі та одночасно відображають дохід установи (на суму фактичних витрат на відновлення) (п. 1.33 Типової кореспонденції). Проводку Дт 2115 — Кт 6312 щодо зарахування належної до відшкодування суми до складу дебіторської заборгованості, що має бути перерахована до бюджету, радимо зробити лише в разі потреби — за фактом її виникнення.

У випадку, коли винну особу встановлено під час розслідування та матеріальну цінність повернено установі (за рішенням суду), з позабалансового рахунку списують суму втрат і знову зараховують об’єкт до складу активів за звичною схемою. У цьому випадку найкраще утворити комісію, яка б оглянула повернену цінність і визначила її фізичний стан та придатність до застосування: якщо пошкоджень не виявлено, актив буде відображено в бухобліку за його попередньою балансовою вартістю, а в разі завданої шкоди чи можливого тривалого використання найкраще зарахувати на баланс за справедливою вартістю.

На наступному прикладі розглянемо, як відображати в бухобліку списання нестачі необоротних активів.

Приклад 8. У бюджетній установі виявили нестачу ноутбука (об’єкт ОЗ). Його первісна вартість становить 16 700,00 грн, сума нарахованого зносу — 4 250,00 грн. Винною в нестачі визнали матеріально відповідальну особу, яка погодилась відшкодувати нараховану суму збитку. На момент установлення нестачі актуальна ціна на аналогічний ноутбук становила 17 500,00, саме цю суму відшкодувала винна особа.

Також виявили нестачу мобільного телефона (об’єкт МНМА), первісна вартість якого — 1 200,00 грн, сума нарахованого зносу — 600,00 грн. Винну в нестачі особу не встановлено.

Ці господарські операції будуть відображені в бухобліку кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 8.

Таблиця 8. Бухоблік нестачі необоротних активів

Підсумовуючи, варто зазначити, що в переважній більшості випадків, щоби списати з балансу установи необоротний актив, слід отримати дозвіл або погодження від суб’єкта управління. Процедуру списання об’єкта в установі здійснює спеціальна комісія, створена в установі. Списання з балансу установи необоротного активу відображають у бухобліку окремо на суму нарахованого зносу та на залишкову вартість. Фінансовий результат від вибуття об’єктів необоротних активів визначають вирахуванням із доходу від вибуття таких активів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям.