«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Фінансування добровольчих формувань тероборони в громаді: роль ОМС?

Стаття взята із газети «Бухгалтерія: бюджет»

 

З 01.01.2022 р. введено в дію Закон про нацспротив1, а 20.01.2022 р. набрали чинності постанова № 1449 та постанова № 1447, прийняті КМУ 29.12.2021 р.,  щодо добровольчих формувань та виконання заходів тероборони. В зв’язку з цим та з дещо загостреною ситуацією на кордонах країни останнім часом робота по організації тероборони в цілому, і в громадах у тому числі, пожвавішала. Загалом в організації і виконанні заходів національного спротиву задіяні і ЗСУ, і обласні та районні держадміністрації і місцеві ради. Однак найбільш суміжний з органами місцевого самоврядування (далі – ОМС) процес утворення і діяльності добровольчих формувань територіальних громад (далі – ДФТГ). Тож далі цей процес  та можливості його фінансування розглянемо детальніше.

Добровольчі формування в громаді  Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про нацспротив ДФТГ – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної тергромади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань тероборони в межах території відповідної громади.

Порядок утворення ДФТГ регламентовано ч. 2 ст. 8 Закону про нацспротив та Положенням № 14492.

Так, відповідно до п. 8 Положення № 1449 для виконання завдань тероборони у своїх межах територіальні громади ініціюють утворення добровольчих формувань. Сільські, селищні, міські ради та сільські, селищні, міські голова за нормами ч. 2 та 3 ст. 14 Закону про нацспротив повинні сприяти утворенню ДФТГ на відповідній території, а командування Сил тероборони ЗСУ через командирів військових частин заохочує жителів тергромад до утворення добровольчих формувань шляхом інформування чи вжиття інших заходів.

ДФТГ  утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних тергромад. Загальна кількість та місця розташування ДФТГ визначаються Командуванням Сил тероборони ЗСУ за участю відповідних сільських, селищних, міських рад та затверджуються Головнокомандувачем ЗСУ (ч. 2 ст. 8 Закону про нацспротив).

Найменування кожного окремого ДФТГ утворюється з урахуванням найменування тергромади, на території якої воно утворюється, та кількості добровольчих формувань в межах однієї громади. Нумерація ДФТГ в межах однієї тергромади здійснюється порядковими номерами починаючи з 1 відповідно до черговості утворення таких формувань. Найменування добровольчого формування подається в такому вигляді: “Добровольче формування (найменування територіальної громади) територіальної громади № (порядковий номер)”.

ДФТГ утворюється зборами ініціативної групи жителів тергромади, за умови, що в них беруть участь не менш як п’ять осіб,  у присутності командира військової частини Сил тер оборони ЗСУ та уповноважених представників ОМС відповідної тергромади (п. 9 Положення № 1449).

За результатами зборів складається у трьох примірниках протокол зборів ініціативної групи про утворення добровольчого формування територіальної громади у довільній формі із заначенням інформації визначеної абз. 3 п. 9 Положення № 1449.

Один примірник протоколу зберігають члени ініціативної групи. Два примірники протоколу передаються до ОМС, на території юрисдикції якого функціонуватиме таке ДФТГ, для погодження кандидата на посаду командира добровольчого формування. У подальшому один з цих двох протоколів разом з рішенням відповідного ОМС про погодження кандидата на посаду командира добровольчого формування надсилається командирові відповідної військової частини Сил тероборони ЗСУ.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ні в Законі про нацспротив, ні в Положенні № 1449 не уточнюється ОМС, що має прийняти рішення про погодження кандидатури на посаду командира ДФТГ. Тож теоретично це може бути і рада і її виконавчий комітет. На нашу ж думку прийняття такого рішення більш притаманне виконавчому комітету в межах повноважень в галузі оборонної роботи, визначених ст. 36 Закону про МС.

 

Командир військової частини Сил тероборони ЗСУ готує та надсилає необхідні документи для проходження спецперевірки кандидата на посаду командира ДФТГ у СБУ і Нацполіції в порядку, визначеному законодавством. У випадку успішного проходження спецперевірки кандидатом на посаду командира ДФТГ командир військової частини Сил тероборони ЗСУ надсилає подання на призначення на посаду командира ДФТГ Командувачу Сил тероборони ЗСУ. Командувач Сил тероборони ЗСУ призначає командира ДФТГ за погодженням з Командувачем Сил спецоперацій ЗСУ. Якщо за результатами спецперевірки кандидата на посаду командира будуть виявлені відомості, які перешкоджають призначенню особи на цю посаду, командир військової частини Сил тероборони ЗСУ ініціює повторні збори відповідної ініціативної групи для затвердження іншого кандидата на посаду командира ДФТГ.

Слід відмітити, що відповідно до п. 16 Положення № 1449 членом ДФТГ може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку), визначені п. 18 цього Положення, і уклав контракт добровольця тероборони, форму якого ще має затвердити Міноборони. До речі про оплатність такого контракту у відповідних нормативно-правових актах не йдеться.

 

ДО ВІДОМА. Не зараховується до складу ДФТГ особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім реабілітованої, або має дві і більше судимостей за скоєння умисних злочинів. Також не може бути членом ДФТГ особа у період проходження військової служби або служби у військовому резерві ЗСУ чи інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах (п. 17 Положення № 1449).

 

Цим же вимогам має відповідати і командир ДФТГ. Інших обмежень Законом про нацспротив і Положенням № 1449 не встановлено. 

Ще один момент на який варто звернути увагу, ще статус ДФТГ. Законодавчо не визначено його організаційно-правову форму, але з аналізу норм Закону про нацспротив і Положення № 1449 можна зробити висновок, що ДФТГ утворюється як громадське об’єднання, реєстрація і діяльність якого також регулюється Законом № 4572.4

Це важливо для подальшої взаємодії ОМС та ДФТГ і фінансування завдань тер оборони.

Фінансування Відповідно до ст. 23 Закону про нацспротив фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів держбюджету, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел. Аналогічні норми містить п. 5 Положення № 1449.

 

ДО ВІДОМА. Забезпечення ДФТГ індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї, іншими видами озброєння здійснюється в загальній системі забезпечення ЗСУ та за рішенням Головнокомандувача.

 

Звичайно окрім озброєння, для виконання функцій, визначених п. 2 Положення № 1449, ДФТГ потребують фінансових ресурсів. І не останню роль тут відіграють і місцеві бюджети.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 14 Закону про нацспротив сільські, селищні, міські ради забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву. А Порядок № 14475 встановлює і більш конкретні, як ,наприклад, перевезення особового складу добровольчих формувань до місць проведення занять та у зворотньому напрямку за рахунок видатків місцевих бюджетів.

Тож без відповідної програми не обійтись.

Пункт 22 ч. 1 ст. 26 Закону про МС до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносить вирішення питань про затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування. Підготовкою та виконанням таких програм займаються виконавчі органи відповідних рад (пп. 1 п. а ч.1 ст. 27 Закону про МС).

З аналізу норм Закону № 16216 відносно визначення державних цільовим програмам та  чинного законодавства, що регулює діяльність ОМС  можемо сказати, що місцева цільова програма – це сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками виконання та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку відповідного населеного пункту (території) або окремих його галузей економіки чи соціально-культурної сфери, реалізація яких здійснюється з використанням коштів місцевого бюджету та інших залучених коштів.

Тобто, місцева рада може затвердити комплексну місцеву програму щодо громадського порядку та безпеки, одним з розділів якої буде тероборона, чи програму з організації і забезпечення заходів тероборони та підготовки ДФТГ до виконання її завдань, що визначатимуть всі пріоритети і напрямки діяльності у ці сфері, та фінансуватимуться за бюджетними програмами.

Своєю чергою бюджетна програма -  це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій  (ст. 2 БКУ7).

ТПКВКМБ слід обирати в залежності від спрямованості програми (проекту, заходів), керуючись наказом № 7938. В даному випадку видатки доцільно планувати за кодом 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».

Оскільки ДФТГ не є розпорядником бюджетних кошів, то після встановлення кошторисних призначень їх необхідно внести до мережі головного розпорядника бюджетних коштів як одержувачів бюджетних коштів.

Так, п. 1 ст. 38 БКУ визначено, що одержувачами бюджетних коштів можуть бути суб’єкти господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.  Частиною 6 ст. 22 БКУ визначено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Тож, аби включити одержувача до мережі,  потрібно подати органу Казначейства реєстр змін до мережі (п.п. 4.21 Порядку № 9389). Відповідно, кошторисні призначення на виконання цільових бюджетних програм для громадських організацій проводиться: :

•  КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», якщо вони передбачають здійснення поточних видатків;
•  КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”, якщо планується придбання основних засобів та капітального ремонту чи інші капітальні видатки.

Закупівлі Нагадаємо, що відповідно до п. 25 ч. 1 Закону № 92210 публічна закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

За роз’ясненням Мінекономіки, наданими в листі від 03.09.2020 р. № 3304-04/54160-06 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 35/2020, с.11), на видатки, що здійснюються замовником як відшкодування (компенсація) витрат чи не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону № 922, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюються. До річного плану закупівель такі видатки не включаються.

 Тож у разі фінансування ДФТГ за програмою необхідності застосування Закону № 922 для ради немає. А от ДФТГ в такому випадку буде замовником в розумінні закупівельного законодавства (див. лист Мінекономіки від 21.05.2020 р. № 3304-04/32275-06).

Так само, у разі самостійних закупівель місцевою радою за цією ж програмою для цілей тер оборони, вона має дотримуватись вимог закупівельного законодавства.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору (складовою якого  і тероборона) за вимогами ч. 4 ст. 23 Закону про нацспротив становлять державну таємницю і здійснюються за процедурами, встановленими законом для оборонних закупівель. Тобто відповідно до Закону № 808.

 

Стосується це тільки робіт, послуг і товарів оборонного призначення чи всіх поточних витрат ДФТГ ми уточнимо у Мінекономіки додатково.

Держдопомога чи ні? Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про держдопомогу11 державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання (з одночасним  виконанням умови, зазначених в цій нормі).

Відповідно до ст. 1 Закону № 4572 громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юрособи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ст. 55  ГКУ12 суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавства.

Виходячи з зазначеного, громадська організація не є суб'єктом господарювання і, відповідна, фіндопомога держдопомогою не буде.