Від КЗ до КНП. Публічні закупівлі: що змінилося?

Публічні закупівлі є обов’язковими для КНП

Пункт 9 ст. 1 Закону № 922 встановлює необхідність застосовувати процедури публічних закупівель для юридичних осіб, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка перевищує 50 % (згадуємо, що в КНП вона завжди дорівнює 100 %). А тому застосування Закону № 922 є обов’язковим для КНП, навіть якщо кошти, за які планується здійснювати закупівлі, до бюджетних чи місцевих не належать та отримані від фізичних чи юридичних осіб.

Отже, порядок організації закупівель у КЗ і КНП мало чим відрізняється та регулюється єдиним для всіх замовників нормативним документом — Законом № 922, а також нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону. З усіма цими документами новостворені КНП, найімовірніше, вже працювали раніше. Тому розставимо акценти на вже відомих головних моментах проведення закупівель та звернемо увагу на нововведення, які очікують на перетворені КНП у сфері закупівель у цьому році.

Кроки налаштування закупівельної діяльності

Виокремимо, які кроки необхідно здійснити новоствореному КНП для початку провадження закупівельної діяльності, та стисло наведемо їх зміст.

Перший крок Необхідно визначитись, хто буде проводити електронні процедури закупівель, тобто створити новий тендерний комітет (комітети) або визначити уповноважену особу (особи) (ч. 1 ст. 11 Закону № 922).

Тендерний комітет — це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі (п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 922). Замовник, як і раніше, затверджує власним рішенням положення про тендерний комітет і його склад (а також зміни до них у разі потреби). До складу цього комітету має входити не менше ніж п’ять осіб. Замовник повинен сформувати тендерний комітет тільки зі своїх працівників. При цьому не можуть входити до складу такого комітету працівники інших організацій, у тому числі і вищого органу управління, правоохоронних органів. Головою тендерного комітету може бути як керівник, так і інша посадова особа КНП. Формою роботи цього комітету є засідання, яке вважається правочинним за присутності на ньому не менше ніж 2/3 членів комітету. Рішення з питань, які розглядають на засіданнях тендерного комітету, ухвалюють простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним. Оформляють рішення тендерного комітету протоколом, який повинні підписати всі члени комітету, що були присутні на засіданні.

Уповноважена особа (особи) — службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону № 922). Уповноважена особа провадить діяльність на підставі рішення (наказу) замовника або трудового договору (контракту) відповідно до норм трудового законодавства. Замовник має право визначити одного, двох або більше уповноважених осіб залежно від того, скільки процедур державних закупівель йому необхідно провести (це ж стосується й кількості тендерних комітетів). Функції уповноваженої особи (осіб) є такими ж, як і тендерного комітету. Уповноважена особа, ухвалюючи рішення, складає такі самі документи, як і тендерний комітет, і підписує їх одноосібно.

На жаль, у типових штатних нормативах закладів медицини, які фінансуються за бюджетні кошти, досі не знайшлося місця для фахівця-закупівельника. Але ж комунальні підприємства як незалежні суб’єкти господарювання за об’єктивної потреби проводити велику кількість закупівель можуть ввести до штатного розпису окрему посаду (посади) відповідних фахівців. Наразі вКласифікаторі професій ДК 003:2010 вже є професія «Фахівець з публічних закупівель» (код — 2419.2). У пригоді стане й Професійний стандарт «Фахівець з публічних закупівель», який отримав позитивний висновок Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України та затверджений наказом № 234.

При цьому, як і раніше, проводити таку роботу посадові особи КНП можуть і додатково до навантаження основної роботи за займаною посадою.

НАГАДАЄМО. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (особи) затверджено наказом № 557.

Другий крок Кожну процедуру закупівлі попередньо необхідно спланувати в річному плані закупівель, отже, тендерний комітет або уповноважена особа повинна скласти новий Річний план або додаток до нього і, відповідно, оприлюднити його на ProZorro.

ВАЖЛИВО! Навіть якщо КНП утворилося посеред бюджетного періоду, нова організація має скласти новий Річний план закупівель! Забудьте про те, що закуповував КЗ, це була інша юридична особа. Тому з точки зору нових закупівель для закупівлі, яку проводить КНП, вартість обчислюєте як на початку року, тобто складаєте новий план закупівель на основі своїх потреб. При цьому, якщо ваша установа мала вже розпочаті закупівлі, потрібно завершити їх та прозвітувати про виконання/розірвання договору (більш докладно про це див. у газеті «Медична бухгалтерія», № 3/2018, с. 29).

Затверджений Річний план закупівель із додатками до нього оприлюднюють на веб-порталі ProZorro за формою, затвердженою наказом № 490. Річний план, як і будь-які документи, оприлюднені в електронній системі, мають бути підписані електронним цифровим підписом представників КНП, визначених відповідальними за оприлюднення документів із публічних закупівель.

ВАЖЛИВО! Відповідальність за оприлюднення документів в електронній системі закупівель несуть голова і секретар тендерного комітету або уповноважена особа (особи) КНП.

Затверджений Річний план та зміни до нього слід оприлюднити в електронній системі закупівель у термін 5 календарних днів із дня затвердження плану або змін.

Оприлюднення протоколів. Більшість електронних документів, затверджених наказом № 490, формується в електронній системі закупівель автоматично. Також здебільшого не потрібно завантажувати протоколи засідань тендерного комітету, наприклад, як у випадку із затвердженням Річного плану, про який йшла мова вище. Однак система передбачає завантаження протоколу розгляду пропозицій, який має бути оприлюднено. Тож паперовий протокол розгляду має бути своєчасно оформлений та підписаний усіма присутніми членами комітету. Нагадаємо, що рішення ухвалюють за наявності не менше двох третин членів комітету. Тож краще подбати заздалегідь про внесення змін до складу комітету в разі довготривалої відсутності або звільнення його членів. Надалі сканований варіант протоколу завантажують на ProZorro.

Третій крок Потрібно визначити предмет закупівлі. Відповідно до ст. 1 Закону № 922 предметом закупівлі можуть бути товари, послуги і роботи. Порядок його визначення врегульовано наказом № 454. У ньому зазначено, що конкретний предмет закупівлі слід визначати на підставі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом № 1749. Особливу увагу в ньому приділено закупівлі лікарських засобів, предмет закупівлі яких визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН). Про особливості закупівель лікарських засобів — трохи далі.

За критерієм вартості предмета можна виділити два види закупівель:

1. Закупівлі за Законом № 922 надпорогові — очікувана вартість закупівлі товарів або послуг дорівнює або перевищує 200 000 грн, а робіт — 1,5 млн грн. Проводять такі закупівлі, застосовуючи електронну систему ProZorro за однією із зазначених в четвертому кроці процедур в обов’язковому порядку.

2. Допорогові закупівлі, вартість яких менша від наведених граничних сум. Такі закупівлі проводять в електронній системі ідентично процедурі відкритих торгів за рішенням установи-замовника або установи вищого рівня (засновника). Правила проведення таких закупівель визначалися Порядком здійснення допорогових закупівель № 35. На сьогодні набрала чинності нова Інструкція № 10 (коментар до неї див. на с. 3).

Оскільки наказ № 10, яким затверджена Інструкція № 10, не має обов’язкового характеру та не містить чіткого порядку дій у певних випадках, рекомендуємо розробити та затвердити власне Положення про допорогові закупівлі для конкретної установи, якщо ухвалено рішення про їх проведення.

Четвертий крок Проводять власне процедуру закупівель. Із процедурами тендерних торгів, напевне, ви вже давно знайомі, тож не будемо втрачати час на їх детальний опис. Зазначимо тільки, що на сьогодні Законом № 922 передбачено три можливих процедури:

1. Відкриті торги — проводять їх під час закупівлі більшості товарів, послуг, ремонтно-будівельних робіт, на ринку продажу яких існує конкурентне середовище. Конкретні вимоги до її проведення врегульовано розділом IV Закону № 922.

2. Конкурентний діалог — проводять у разі закупівлі вузького кола товарів, послуг, ринок яких обмежений за певних умов. Це консультаційні, юридичні послуги, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. Зокрема, мова йде про наукову продукцію, в тому числі й створення медичних інформаційних систем на замовлення (розділ V Закону № 922).

3. Переговорна процедура — закупівлю проводять в одного заздалегідь визначеного постачальника. Процедуру застосовують у виключному переліку випадків, коли створення конкурентного середовища неможливе. Перелік випадків і порядок проведення переговорної процедури врегульовано розділом VI Закону № 922.

Оскільки здебільшого замовники проводять відкриті торги, то про них і поговоримо далі.

П’ятий крок Під час проведення процедури відкритих торгів мають право подавати тендерні пропозиції всі зацікавлені особи. При цьому має бути подано не менше двох пропозицій. А вимоги, яким має відповідати постачальник, та вимоги до самого предмета закупівлі замовник визначає в тендерній документації, яку оприлюднюють на порталі на строк не менше ніж 15 днів.

НАГАДАЄМО. Тендерна документація — це головне джерело інформації для потенційних учасників торгів про вимоги замовника щодо постачання товарів, виконання робіт або надання послуг. Вимоги до змісту тендерної документації встановлено в ст. 22 Закону № 922, а до оформлення і структури — у наказі № 680. Обов’язкова умова — відсутність вимог, які обмежують конкуренцію і призводять до дискримінації учасників.

Якщо процедура закупівлі пройшла без оскарження, замовник протягом 5 календарних днів розглядає пропозицію учасника із найменшою ціною та ухвалює рішення про її акцепт. За результатами розгляду оприлюднюють протокол розгляду тендерних пропозицій протягом одного дня з дня його затвердження. Упродовж 5 днів із цієї дати переможець повинен надати документи, які підтверджують відповідність підстав, визначених у ст. 17 Закону № 922. Якщо учасник таких документів не надав — сміливо можете його відхиляти та переходити до розгляду наступної пропозиції.

Укладення договору як стадія тендеру відбувається не раніше, ніж через 10 днів і не пізніше 20 днів із моменту опублікування повідомлення про намір укласти такий договір.

Нагадаємо про необхідність дотримуватися строків оприлюднення інформації, встановлених ст. 10 Закону № 922. Адже неоприлюднення інформації або оприлюднення її з порушенням визначених строків належить до порушень тендерного законодавства.

Відповідальність тендерного комітету та уповноважених осіб

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 922 за порушення вимог у частині ухвалених рішень, вибору і застосування процедур закупівлі відповідають члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Розмір відповідальності за порушення законодавства про закупівлі у 2019 році залишився незмінним та все так само починається від 11 900 грн. З переліком правопорушень можна ознайомитись у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 922, де в новій редакції викладено ч. 1 ст. 164 14 КпАП. Суб’єктами правопорушень є службові (посадові) особи замовника та уповноважені особи, які проводять публічні закупівлі для замовника. Нагадаємо, що в разі першого правопорушення штраф буде від 700 до 1 000 НМДГ (від 11 900 грн до 17 000 грн); ті ж самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 164 14 КпАП, зумовлюють накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 1 000 до 1 500 НМДГ (від 17 000 грн до 25 500 грн).

Оскарження тендерних процедур

Досить часто тендери не проходять гладко і цілком можливі ситуації, коли права однієї зі сторін можуть бути порушені. З метою захисту від зловживань з боку як замовників, так і учасників під час проведення закупівель, особливо якщо проводять тендери, законодавець в Україні надав можливість оскаржити такі процедури.

Частина 1 ст. 18 Закону № 922 передбачає, що оскарження відбувається через електронну систему органу оскарження.

У частині 3 ст. 8 Закону № 922 чітко визначено орган, якому можна поскаржитися на порушення у сфері державних закупівель. Цим органом є Антимонопольний комітет України (офіційний сайт http://www.amc.gov.ua/). Основним нормативно-правовим актом, який установлює правові основи його діяльності, є Закон № 3659.

Що це за орган, які вимоги встановлено для подання скарг, як проходить ця процедура та як провести тендер максимально ефективно та без оскаржень — всьому цьому ми вже приділяли увагу (див. газету «Медична бухгалтерія», № 1/2019, с. 6). Зазначимо тільки, що Антимонопольний комітет може ухвалити рішення як про наявність порушення, так і про його відсутність. А головне, що він може зробити, — це зобов’язати замовника вчинити дії, спрямовані на усунення виявленого порушення (наприклад, усунути будь-які дискримінаційні умови або анулювати ухвалене рішення тощо аж до скасування процедури закупівлі).

Рішення Антимонопольного комітету набуває чинності з дня його ухвалення. Цей документ має обов’язкову силу. Але і вважати його істиною в останній інстанції також не варто. Звичайно, ви можете його оскаржити до суду. Така можливість надається протягом 30 днів із дня опублікування такого рішення.

Важливі нововведення в процесі закупівель для медзакладів

На цей час впроваджено дві істотні зміни щодо закупівель для медзакладів, у тому числі і для КНП. Це початок використання в процесі закупівель уніфікованого класифікатора та подальша інтеграція Держреєстру ліків і ProZorro.

Уніфікований класифікатор GMDN Цього року є нововведення: українські медзаклади мають закуповувати медичні вироби за визнаним у розвинених країнах уніфікованим класифікатором — GMDN (Global Medical Device Nomenclature).

Класифікатор GMDN — це база даних, що містить інформацію про всі типи медичних виробів, які використовують для діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення стану людини у випадках хвороби або травми. У цій базі даних кожен тип медвиробів має унікальний короткий код (5 цифр) і супроводжується чіткими характеристиками. Наприклад, неможливо буде розділити закупівлю одного виробу на кілька під різними назвами, змінити технічні характеристики виробу під конкретного учасника тендера чи одразу подати заявку на закупівлю ліків і медичних виробів.

Класифікатор використовують у понад 70 країнах світу, зокрема у більшості країн Європи та у США. Нині в системі близько 7,5 тисяч виробників з усього світу та понад мільйон медичних виробів.

Інтеграція Державного реєстру ліків у ProZorro Уже третій рік поспіль іде процес інтеграції Державного реєстру ліків у систему ProZorro. На сьогодні реалізовано два етапи з чотирьох. Нагадаємо, першим етапом було завантаження інформації з реєстру лікарських засобів у кінці 2017 року. Базу було завантажено раз і відтоді її не оновлювали, тому не в усіх тендерах була можливість вибрати відповідну класифікацію предмета закупівлі зі списку. Другим етапом стала автоматизація оновлення даних в електронній системі закупівель. З ним замовники отримали змогу вибирати діючу речовину (міжнародну непатентовану назву) та область дії лікзасобу (анатомо-терапевтично-хімічну класифікацію) зі списку в усіх закупівлях ліків, а не прописувати ці дані вручну.

Такі нововведення покликані зменшити випадкові помилки в описі предмета закупівлі та спростити пошук тендерів постачальниками. Цей крок, на думку Мінекономрозвитку, допоможе краще контролювати закупівлі ліків, порівнювати ціни на конкретні препарати в різних містах і регіонах та виявляти ті закупівлі, за якими завищують ціну.

Третій етап, який проходить зараз, — інтеграція Державного реєстру лікарських засобів МОЗ України для постачальників. Це дозволить учасникам торгів під час формування своєї пропозиції для кожної МНН вибирати зі списку свою брендову назву ліків, яку вони хочуть поставляти.

Четвертим завершальним етапом планується поступово перейти до правила «один лот — один препарат» для надпорогових тендерів. Завдяки цьому має бути легше відстежувати коливання цін у розрізі кожного препарату, а також це дозволить автоматично класифікувати тендери, де ціна необґрунтовано вища за середню в країні.

 

Використані документи

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Закон № 3659 — Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3659-XII.

Наказ № 234 — наказ Мінсоцполітики «Про затвердження професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель"» від 18.02.2019 р. № 234.

Наказ № 454 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» від 17.03.2016 р. № 454.

Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.

Наказ № 557 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» від 30.03.2016 р. № 557.

Наказ № 680 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження примірної тендерної документації» від 13.04.2016 р. № 680.

Наказ № 1749 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:2007» від 23.12.2015 р. № 1749.

Наказ № 10 — наказ ДП «Прозорро» «Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"» від 19.03.2019 р. № 10.

Інструкція № 10 — Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», затверджена наказом ДП «Прозорро» від 19.03.2019 р. № 10.

Порядок здійснення допорогових закупівель № 35 — Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35 (втратив чинність).