«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Огляд роз’яснень податківців стосовно операцій з електронними грошима: зміни щодо ПДВ і не тільки
З 01.04.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 № 2888-ІХ (далі — Закон № 2888), яким серед іншого проведено уточнення низки норм ПКУ щодо можливостей сплати податків та розрахунків за відвантажені товари (роботи, послуги) електронними грошима.
В цьому матеріалі ми зібрали актуальні роз’яснення податківців щодо запроваджених нововведень.
Версия для печати
Загальні положення
Передусім нагадаємо, що вже декілька років поспіль контролери узагальнюють власну позицію та настанови в тематичних інформаційних листах. Причому такі листи не є індивідуальними консультаціями, але є джерелом інформації для платників щодо погляду податкового органу на ті чи інші питання податкового законодавства та практики його застосування. Зокрема, Інформаційний лист від 23.02.2023 № 2/2023 (далі — Інформлист № 2/2023) був присвячений окремим питанням обліку електронних гаманців та рахунків, відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (далі — Закон № 1591).
Далі розглянемо деякі питання, відповіді на які надали податківці в згаданому листі. Зауважимо, що з повним текстом роз’яснень можна ознайомитися на офіційному сайті ДПС України (tax.gov.ua → «Законодавство» → «Податки, збори, платежі» → «Інформаційні листи»).
Насамперед податківці зауважили, що Законом № 2888, зокрема, узгоджується термінологія, яка використовується в ПКУ, з термінологією ст. 1 Закону № 1591, а саме:
- електронні гроші — одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей;
- електронний гаманець — обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними;
- небанківський надавач платіжних послуг — надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг належать:
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв’язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг;
- фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, — юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг та ліцензію на надання окремих фінансових платіжних послуг, з урахуванням обмежень, визначених законом;
- емітент електронних грошей — установа електронних грошей або інша юридична особа, яка надає платіжні послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до Закону № 1591.
Серед загальних новацій контролери відзначили можливість сплати платниками податків та зборів електронними грошима. Так, завдяки Закону № 2888, п. 35.2 ПКУ викладено в такій редакції:
ЦИТАТА. «Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Для цілей цього Кодексу обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України “Про платіжні послуги”».
(п. 35.2 ст. 35 ПКУ)
Водночас податківці зауважили, що платники можуть здійснювати сплату податків та зборів з огляду на такі обмеження:
① Не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок (абз. 3 п. 351 ПКУ).
② ЄСВ сплачується з рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. ФОП та фізособи, які забезпечують себе роботою самостійно (незалежні професіонали), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг або не використовують єдиний рахунок, сплачують ЄСВ шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (оновлена ч. 7 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Також податківці, посилаючись на оновлені положення пп. 43.2, 43.4 ПКУ, визначили можливість повернення помилково та/або надміру сплачених платником податків до бюджету коштів (сум грошового / податкового зобов’язання) на рахунки такого платника, відкриті у небанківського надавача платіжних послуг. Для цього платник має подати в довільній формі заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, в якій зазначає один з напрямів перерахування коштів:
- на рахунок платника податків у банку;
- небанківському надавачу платіжних послуг;
- на єдиний рахунок (у разі його використання);
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення в готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку та у небанківського надавача платіжних послуг.
ДО ВІДОМА. Згідно з п. 43.2 ПКУ в разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків (у тому числі на єдиний рахунок) або готівковими коштами за чеком проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу.
Податківці також наголосили, що Законом № 2888 були удосконалені положення ПКУ, які стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених ПКУ повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів (пп. 191.1.21, 20.1.31–20.1.34, абз. 2 п. 87.1, п. 89.4, абз. 2–4 п.п. 94.6.2, п. 94.12, абз. 1 п. 95.3, абз. 2, 4 п. 95.5, п. 101.4 ПКУ). Такі зміни дозволяють контролюючому органу здійснювати:
- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, з електронних гаманців в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- зупинення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, у небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.
Тож податківці прямо визначають, що сфера дії вказаних положень ПКУ відтепер поширюється й на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках / електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.
Огляд окремих запитань
Далі розглянемо окремі запитання, пов’язані з електронними грошима, на які податківці надали відповіді в Інформлисті № 2/2023.
|
Запитання |
Відповідь податківців / коментар редакції |
|
Зміни щодо обліку платників податків та відповідальності |
|
|
Податківці відповіли, що з набранням чинності Законом № 2888 обов’язок повідомляти контролюючі органи про відкриття / закриття рахунків покладається не тільки на банківські та інші фінансові установи, а також на небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей. Зокрема, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття електронного гаманця платника-юрособи (резидента або нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізособи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття / закриття рахунку / електронного гаманця. Також податківці зауважили, що процедуру повідомлення регламентує Порядок № 721 1. Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом МФУ від 18.08.2015 № 721.
Водночас здійснення видаткових операцій за електронним гаманцем платника до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік згідно з п. 118.2 ПКУ загрожує небанківському надавачу платіжних послуг або емітенту електронних грошей штрафом у розмірі 10 % суми всіх операцій, здійснених з використанням такого рахунку (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), за весь період до отримання повідомлення, але не менше ніж 1 700,00 грн. Визначимо декілька моментів, на які варто звернути увагу:
Нещодавно на офіційному сайті ДПС України (tax.gov.ua → «Прес-центр» → «Новини») податківці пояснили, як подаватимуть повідомлення небанківські фінустанови та емітенти електронних грошей, а саме:
|
|
Щодо цього питання податківці надали ствердну відповідь, скориставшись нормою оновленого п. 69.7 ПКУ, який приписує ФОП та незалежним професіоналам повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки / електронні гаманці. Також вони нагадали про відповідальність, передбачену п. 118.3 ПКУ, за неповідомлення про свій статус. Так, за кожний випадок неповідомлення встановлено штраф у розмірі 680,00 грн. |
|
Тут податківці зазначили, що в разі якщо порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів сталося з вини небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей, такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ПКУ, а саме в разі затримки:
В цій ситуації радує, що законодавці потурбувалися про платників, які не встигли вчасно розрахуватися з бюджетом внаслідок несумлінного виконання своїх зобов’язань безпосереднім виконавцем такого переказу, зокрема й небанківським надавачем платіжних послуг та емітентом електронних грошей, і внесли зміни до відповідних норм ПКУ. Зокрема, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 1591, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує:
Водночас пеня платнику податків не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, за вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (п.п. 129.9.4 ПКУ). |
|
Зміни щодо ПДВ |
|
|
Податківці зазначили, що в такому разі у постачальника виникає обов’язок щодо визначення ПЗ з ПДВ на дату перерахування покупцем електронних грошей на електронний гаманець постачальника — платника ПДВ. Відповідно, на цю дату продавець має скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ. Ця відповідь ґрунтується на вимогах оновленого п.п. «а» п. 187.1 ПКУ, відповідно до якого, в разі якщо першою подією є оплата за товари / роботи / послуги, постачальник визначає ПЗ з ПДВ залежно від способу оплати на дату:
|
|
Податківці відповіли, що касовий метод податкового обліку застосовується й у разі оплати за товар / послуги електронними грошима. Дійсно, відповідні зміни були внесені Законом № 2888 у поняття «касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу», визначене п.п. 14.1.266 ПКУ. Відтепер цей підпункт визначає, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ — це метод податкового обліку, за яким:
|
|
Податківці зазначили, що датою віднесення сум ПДВ до ПК в такому разі вважається дата списання електронних грошей з електронного гаманця покупця (платника ПДВ) в рахунок оплати вартості товарів / послуг на електронний гаманець їх постачальника (платника ПДВ). На щастя, тут податківці не вигадали нічого зайвого, а фактично процитували оновлений п. 198.2 ПКУ, який, по суті, віддзеркалює згаданий вище п.п. «а» п. 187.1 ПКУ стосовно дати виникнення ПЗ з ПДВ у продавця в разі отримання передоплати електронними грошима. Водночас податківці підкреслили, що відповідно до п. 198.6 ПКУ суми ПДВ підлягають включенню до складу ПК покупця (платника ПДВ) на підставі ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) на таку операцію. |
|
Податківці відповіли, що такі операції не оподатковуються, оскільки не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п.п. 196.1.5 ПКУ. В цьому питанні податківці мають рацію, адже Законом № 2888 внесено зміни до п.п. 196.1.5 ПКУ, зокрема до переліку операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, додано операції з надання послуг з:
|
|
На думку податківців, оскільки п. 1 розд. ІІ Закону № 2888 визначено, що цей Закон набирає чинності з 01.04.2023, крім окремих його положень, то вперше платник податку має право заявити суму від’ємного значення ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок у небанківського надавача платіжних послуг за звітний (податковий) період квітень 2023 року. Зауважимо, що завдяки оновленому п. 200.4 ПКУ у платників з’явилася можливість отримувати бюджетне відшкодування на рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг. Також, згідно з п.п. 5 п.п. 200.7.1 ПКУ дані про реквізити такого рахунку, відкритого платником у небанківського надавача платіжних послуг, на підставі заяви платника вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. |
Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка
