Новини

Закон №466: новий формат регулювання міжнародного оподаткування
24.07.2020

Фахівці Офісу великих платників податків ДПС (далі – Офіс ВПП) пропонують огляд важливих змін, впроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), які внесли корективи та удосконалення в регулювання міжнародного оподаткування платників податків в Україні.

Закон №466 спрямований на імплементацію в Україні восьми дій Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Це перший крок України до запровадження правил BEPS та кардинальних змін до міжнародного оподаткування.

Законом № 466 внесені зміни та доповнення для врегулювання таких питань  міжнародного оподаткування:

1)введено наскрізний підхід («look-through approach») при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування;

2)деталізація визначення бенефіціарного власника доходу та введення процедури взаємного узгодження до Кодексу;

3)змінюється із 20% до 25% розмір частки володіння корпоративними правами для терміну «пов’язаної особи»;

4)розширено поняття «дивіденди»;

5)запроваджено нові правила оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній (КІК);

6)змінено правило тонкої капіталізації;

7)розширено поняття дохід з джерелом походження з України.

 1.    Пункт 103.2. статті 103 Кодексу

набув чинності з моменту опублікування (23.05.2020)

 Закон №466 удосконалює норми щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Дія 6 Мінімального стандарту Плану BEPS). Внесено зміни до п. 103.2. ст. 103 Кодексу з метою введення  наскрізного підходу при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо нерезидент – безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.

Слід запам’ятати, що обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним  отримувачем такого доходу, покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.

Для ознайомлення з переліком документів, надання яких податковому агенту дозволяє застосовувати міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування за принципом наскрізного підходу, необхідно враховувати вимоги підпунктів а), б) абзацу 4 п. 103.2 ст.103 Кодексу.

2.    Пункт 103.3. статті 103 Кодексу

набув чинності з моменту опублікування (23.05.2020)

 До п.103.3. ст.103 Кодексу внесено доповнення стосовно поняття бенефіціарного власника та визначення випадків, коли юридична або фізична особа не є бенефіціарним отримувачем доходу для цілей застосування правил міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, коли одержувач доходу не має достатньо повноважень для користування та розпорядження цим доходом, не виконує суттєвих функцій та не несе суттєвих ризиків – це свідчить про відсутність права на бенефіціарне володіння. З 23 травня 2020 року також введено зміни, які додаткового вказують на відсутність бенефіціарного володіння компанією у разі, коли вона не має необхідних ресурсів (кваліфікований персонал, основні засоби у володінні або користуванні, достатній власний капітал) для фактичного здійснення бізнес-діяльності. 

Ст. 1081 Кодексу дає можливість платникам податків подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження щодо результатів дії або рішення контролюючого органу, що не відповідають положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування. В цій статті викладено інформацію, яка стосується права на подачу зазначеної заяви,  її вимоги та процедури розгляду заяви .

 3.    Підпункт 14.1.159 статті 14 Кодексу

набув чинності з моменту опублікування (23.05.2020)

 Підвищено відсоток володіння корпоративними правами юридичної особи з 20% до 25% для встановлення пов’язаності осіб.

 4.    Підпункт 14.1.49 статті 49 Кодексу

набуває чинності з 01.01.2021

 Розширено поняття дивідендів. Так, до дивідендів прирівнюються також:

1)суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються  (понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»);

2)вартість товарів (робіт, послуг, крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються (понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»);

3)сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються  (порівняно із  сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»);

4)виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

 5.   Стаття 392 Кодексу

набуває чинності з 01.01.2021

 До Кодексу відтепер введено поняття «контрольована іноземна компанія» (КІК) та покладено обов’язок на фізичних та юридичних осіб, які володіють іноземними структурами або здійснюють над ними контроль, звітувати про їхні прибутки та сплачувати податки в України з такої діяльності.

Відповідно до Закону №466 КІК вважаються:

  • іноземні юридичні особи, що наділені правом володіти активами, мати права та обов’язки, здійснювати діяльність від власного імені незалежно від засновників, учасників та форми власності;
  • утворення без статусу юридичної особи, зокрема, іноземні партнерства, трасти, фонди, а також нерезиденти, організаційно-правова форма яких входить до Переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» пп.39.2.1.1 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, які не є юридичними особами.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України :

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб є частина скоригованого прибутку КІК, розрахована пропорційно частці володіння або контролю фізичної (юридичної) особи на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується  скоригований прибуток КІК, який визначається для кожної іноземної компанії окремо.

Зауважимо, що перший Звіт по КІК подається за 2021 рік у 2022 році.

 6.   Пункт 140.2  статті 140 Кодексу

набуває чинності з 01.01.2021

 Пункт 140.2 статті 140 Кодексу, що регулює порядок обліку процентних витрат буде викладено у новій редакції.

Коригування необхідно проводити якщо сума боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу більше, ніж у 3,5 рази, але :

  • до розрахунку боргових зобов’язань будуть потрапляти борги за операціями з будь-якими нерезидентами, а не тільки з пов’язаними;
  • до розрахунку боргових зобов’язань не враховуються проценти, що підлягають капіталізації, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію;
  • дозволений ліміт витрат знижений з 50% до 30%, при цьому він розраховуватиметься з урахуванням об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності;
  • платник податків зобов’язаний буде вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • оновлена різниця тепер не стосуватиметься фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

Доповнено пунктом 53 підрозділ 4 розділу XX, відповідно до якого правила обліку процентів, передбачені абзацом першим пункту 140.2 статті 140 Кодексу, застосовуються з 01.01.2021 до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що обліковуються на балансі платника податків станом на 01.01.2021.

 7.   Підпункт 14.1.54, статті 14 та

діє з 01.07.2020

 У пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу розширено визначення доходу з джерелом походження з України, а саме додано підпункти «з», «и»:

з) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають умовам зазначеним у цьому підпункті.

Календар бухгал­тера
19.08.20

Податок на прибуток підприємства за ІІ квартал 2020 року

Частину чистого прибутку (доходу) за IІ квартал 2020 року

ПДВ за ІІ квартал 2020 року

Екологічний податок за ІІ квартал 2020 року

Рентна плата за ІІ квартал 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку