Новини

Необгрунтована відмова у прийнятті на роботу забороняється законодавством, - роз’яснення Держпраці

21.02.2020

В ГУ Держпраці у Кіровоградській області роз’яснили питання щодо гарантій при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Іспектор зазначили, що статтею 22 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

Необгрунтованою, за наявності вакантного робочого місця (посади), являється відмова у прийнятті на роботу з посиланням на обставини, що не належать до ділових якостей працівника. Проте на практиці довести необгрунтованість відмови досить складно. Водночас, в окремих випадках необґрунтованість відмови у прийнятті на роботу можна довести. Так, жінкам із мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, надано суб'єктивне право одержувати у письмовій формі повідомлення про причини відмови у прийнятті на роботу (стаття 184 КЗпП).

Конституція України визнає, а КЗпП гарантує громадянам України право на працю. Відповідно до цього стаття 22 КЗпП забороняє будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладенні, зміні чи припиненні трудового договору залежно від походження, соціального чи майнового стану, расової і національної належності, статі, членства у професійній спілці або іншому об'єднанні громадян, залежно від роду та характеру занять і місця проживання.

Заборона встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні трудового договору ніяк не виключає додаткових гарантій забезпечення права на працю, які встановлюються для окремих категорій працівників. Додаткові гарантії у сприянні працевлаштування окремих категорій громадян передбачені:

  • ст. 172 КЗпП – щодо застосування праці інвалідів;
  • ст. 184 КЗпП – щодо гарантій при прийнятті на роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей;
  • ст. 196 КЗпП – щодо конкретних категорій громадян, для яких передбачені додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;
  • ст. 198 КЗпП – щодо працевлаштування працівників молодше вісімнадцяти років у випадку їх звільнення;
  • ст. 2526 КЗпП – щодо зарахування в бригаду працівників, які мають додаткові гарантії у сфері працевлаштування.

Основні категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, перелічені у статті 196 КЗпП:

 молодь, яка:

  • закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах;
  • звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби.

Протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби і вперше приймається на роботу;

  •  діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
  • особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
  • інші категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Відповідно до статті 14 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню належать:

  •  один з батьків або особа, яка їх замінює і:
    • має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;
    • виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;
    • утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);
  •  діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
  • особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
  • молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
  • особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  (далі - Закон № 1058) залишилося 10 і менше років;
  • інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058;
  • особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
  •  учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Наталія Пащенко 

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку