У Законі України «Про запобігання корупції» відсутні обмеження щодо прямого підпорядкування завідуючого відділенням медичної установи та лікаря-терапевта цього відділення

У Законі України «Про запобігання корупції» відсутні обмеження щодо прямого підпорядкування завідуючого відділенням медичної установи та лікаря-терапевта цього відділення (постанова КЦС ВС від 18.02.2019 у справі № 490/53/17)

Фабула судового акту: Позивач оскаржила наказ про її звільнення з посади завідувача відділення Медичного центру на підставі Закону України «Про запобігання корупції» у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів, спричиненого роботою близької особи у її прямому підпорядкуванні – у відділенні денного перебування хворих на посаді лікаря-терапевта працювала її рідна сестра. З метою врегулювання конфлікту інтересів та на підставі ч. 4 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» позивач була звільнена з посади завідувача відділення Медичного центру за п. 9 ст. 36 Кодексу законів про працю України, п. 6 ч. 1 ст. 29 Закону «Про запобігання корупції». Позивач просила суд поновити її на даній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу

Позивач вважала, що у неї був відсутній конфлікт інтересів, оскільки Законом України «Про запобігання корупції» не заборонене пряме підпорядкування близьких осіб юридичної особи публічного права. Також у порушення вимог цього Закону роботодавець не вжив всіх передбачених законом заходів для врегулювання конфлікту інтересів, а тому звільнення здійснене незаконно.

Так, на час звільнення позивача з посади у Медичному центрі були наявні вакантні посади, зокрема, фахівця підрозділу керівництва, лікаря-офтальмолога підрозділу поліклінічного відділення, сестри медичної фізіотерапевтичного кабінету підрозділу стоматологічного відділення; лікаря-лаборанта підрозділу клініко-діагностична лабораторія.

Відповідач проти позову заперечував, оскільки на момент звільнення позивача з посади можливість запропонувати їй іншу вакантну посаду була відсутня, оскільки рівнозначних вакансій не було. Також у Медичному центрі працюють інші близькі особи, тому застосування інших заходів врегулювання конфлікту інтересів було неможливим.

Відповідно до п. 1.2 Посадової інструкції лікаря-терапевта відділення денного перебування хворих Медичного центру лікар-терапевт безпосередньо підпорядковується завідувачу відділенням денного перебування хворих.

Судові рішення у справі:

Суд першої інстанції позов задовільнив, мотивуючи рішення тим, що роботодавець не вжив передбачених Законом України «Про запобігання корупції» заходів з метою врегулювання конфлікту інтересів, не запропонував особі наявні вакантні посади та звільнив її з займаної посади за відсутності відповідних підстав. Це рішення було залишено без змін судом апеляційної інстанції.

КЦС ВС визнав рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

КЦС ВС зазначив, що завідувач відділенням медичної установи державного підприємства відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права. Обмеження щодо прямого підпорядкування близьких осіб не поширюються на посадових осіб юридичних осіб публічного права, а тому сам факт наявності між такими посадовими особами родинних стосунків та факт їх роботи в одній установі в умовах прямого підпорядкування не є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 28 Законом України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом України «Про запобігання корупції» заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

КЦС ВС визнав правильним висновок судів, що керівник не вжив передбачених Законом заходів з метою врегулювання конфлікту інтересів, зокрема, не запропонував позивачу інші вакантні посади.

КЦС ВС щодо доводів представника відповідача про те, що на момент звільнення позивача рівнозначні вакантні посади були відсутні, а тому застосування такого заходу врегулювання конфлікту інтересів як переведення на іншу посаду не було можливим, зауважив, що Законом не передбачений обов’язок роботодавця пропонувати саме рівнозначну посаду.