УПК щодо звільнення від оподаткування ПДВ експорту соєвих бобів, насіння свиріпи або ріпаку
Мінфін наказом від 11.03.2019 року № 105 затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Так, відповідно п. 63 підр. 2 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачене звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів з 01.09.2018 до 31.12.2021 (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку з 01.01.2020 до 31.12.2021 (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД). При цьому, звільнення не поширюється на зазначені операції, якщо їх здійснюють сільськогосподарські підприємства - виробники цих олійних культур, вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
Отже Мінфін зазначив, що в цілях застосування абзацу 4 п. 63 підр. 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, необхідно керуватися поняттям «сільськогосподарський товаровиробник», яке визначено п.п. 14.1.235 ПКУ, у якому зазначено, що сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Водночас сільськогосподарський виробник має бути підприємством, яке згідно з п. 4 ст. 62 глави 7 Господарського кодексу України є юридичною особою.
Також для застосування цієї норми ПКУ слід враховувати, що вирощення олійних культур має здійснюватися сільськогосподарськими підприємствами - виробниками на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
При цьому, відповідно до п.п. 14.1.76 ПКУ землі сільськогосподарського призначення – землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей