Підтвердженням оплати послуг з надання правової допомоги є видатковий касовий ордер

Підтвердженням оплати послуг з надання правової допомоги є видатковий касовий ордер (ВС/КГС № 906/194/18 від 05.02.2018)

Фабула судового акту: Чергове рішення Касаційного господарського суду у якому КГС висловився про те, яким саме чином необхідно підтверджувати розмір витрат, понесених за надання правової допомоги та сам факт наявності таких витрат.

У даній справі відповідач під час розгляду справи у своєму відзиві на позов просив суд стягнути із позивача витрати на професійну правову допомогу. В якості документів, що підтверджують розмір витрат та їх надання відповідачем до суду подано – договір про надання правничої допомоги від, укладений між адвокатом відповідачем, додаткову угоду відповідно до якої клієнту надано правову допомогу та визначено обсяг таких послуг, а також їх вартість; детальний опис та розрахунок наданих послуг; копію квитанції до прибуткового касового ордера, згідно з якою адвокатом від відповідача прийнято гонорар; книга доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність, зазначеного адвоката, з якої вбачається, що гонорар був ним прийнятий та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Судом першої інстанції у задоволенні такого клопотання представника відповідача було відмовлено, оскільки на думку суду витрати Відповідача мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, які Відповідачем суду не подані.

В свою чергу суд апеляційної інстанції вимоги представника в частині стягнення витрат на правову допомогу задоволено.

Однак КГС фактично підтримав позицію місцевого господарського суду і вказав наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат відноситься розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Одночасно згідно частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На думку Касаційного господарського суду судом апеляційної інстанції не спростовано висновків суду першої інстанції стосовно того, що витрати відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами (оскільки судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату) та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення Відповідачем витрат на правову допомогу (їх оплати).