Чи може працівниця перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 6 календарних днів, а потім знову піти у відпустку?

Нормами законодавства, зокрема частиною третьою статті 179 КЗпП і частиною першою статті 18 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР  «Про відпустки» (далі — Закон № 504), жінці надано право після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами піти у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (зазначена відпустка, як і відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, належить до соціальних відпусток). При цьому законодавець не зобов’язує працівницю оформляти таку відпустку відразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Отже, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за бажанням жінки. Вона може бути надана працівниці повністю або частково в межах установленого періоду (тобто протягом 3 років із дня народження дитини). Якщо виникатиме потреба, жінка може неодноразово переривати таку відпустку, ставати до роботи, а потім знову оформляти відпустку. Відповідно до частини десятої статті 10 КЗпП працівниця повинна повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Зазначена відпустка може бути оформлена за бажанням працівниці із будь-якого дня, навіть із вихідного, святкового чи неробочого, адже тривалість відпусток розраховується в календарних днях (частина перша ст. 5 Закону № 504). Та й жодних норм, які зобов'язували б роботодавця надавати відпустку працівникові з робочого дня або забороняли надавати відпустку з вихідного (святкового, неробочого) дня, законодавством не встановлено.