Призупинення трудових договорів: нюанси з 14.03.2026

14.03.2026 набрали чинності окремі положення Закону України від 01.05.2025 № 4412-IX. Ним були внесені зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136) щодо нових правил призупинення трудових договорів. Про ці зміни писали в газеті «Зарплата та кадрова справа», № 12/2025, с. 4. Тож коротко нагадаємо.

1. Згідно з оновленим абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї зі сторін сукупно на строк не більше ніж 90 к. дн. під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Тобто обмеження в 90 к. дн. (сукупно на весь період воєнного стану) стосується ситуації одностороннього призупинення трудового договору з 14.03.2026. Якщо обидві сторони хочуть призупинення, то строк договору, як і раніше, обмежений тільки тривалістю воєнного стану.

2. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону № 2136 наказ (розпорядження) роботодавця, яким визначено строк призупинення дії трудового договору, що перевищує строк, передбачений абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 (90 к. дн.), втрачає чинність наступного дня після закінчення строку, визначеного законом, крім випадку його продовження за домовленістю сторін.

Наприклад, за ініціативою однієї зі сторін з 16.03.2026 було призупинено трудовий договір на 90 к. дн. Після закінчення цього строку є два варіанти:

1) дія трудового договору поновлюється, тобто працівник повинен вийти на роботу. Якщо у нього немає можливості вийти на роботу, то він іншим способом оформлює свою відсутність (наприклад, бере відпустку без збереження зарплати) або звільняється за угодою сторін чи за власним бажанням. Якщо від працівника немає ніяких відомостей протягом 4 місяців поспіль, то його можна звільнити на підставі п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Якщо ж працівник продовжує бути в контакті з роботодавцем, але все одно не виходить на роботу, бо має робоче місце, яке розташоване на територіях активних бойових дій, то звільнити його за прогул не можна (ч. 3 ст. 5 Закону № 2136);

2) за домовленістю сторін строк призупинення трудового договору продовжується. Таке продовження обов’язково має бути оформлене (працівник пише заяву, а роботодавець видає наказ (розпорядження)). Строк продовження не обмежується 90 к. дн.

А чи стосується це старих трудових договорів, тобто тих, які були призупинені до 14.03.2026? Якщо формально читати абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону № 2136, то так. Адже цими наказами визначено строк призупинення трудового договору, який перевищує 90 к. дн. Офіційних роз’яснень щодо цього питання від Мінекономіки ще не було, але вважаємо, що безпечніше оформити продовження строку призупинення, звісно, якщо обидві сторони зацікавлені в цьому.