Конфлікт інтересів: види та його складові

Конфлікт інтересів є складовою корупції, а також більшості корупційних, у тому числі кримінальних правопорушень, і виникає у ситуації, коли приватний інтерес держслужбовця може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття ним посадових рішень або на виконання службових повноважень.

Конфлікт інтересів – це конфлікт між публічно-правовими обов’язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси здатні неправомірним чином вплинути на виконання посадовою особою її функцій та обов’язків.

Розрізняють такі види конфлікту інтересів:

• потенційний – коли у особи є приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові  чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
• реальний – коли виникає суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на прийняття рішень.

Конфлікт інтересів може існувати в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:

• в особи є приватний інтерес, зокрема будь який майновий чи немайновий інтерес, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що вникають у зв’язку з діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
• в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;
• такі службові повноваження мають дискреційний характер, тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих рішень.

За відсутності хоча б однієї із складових – службових повноважень дискреційного характеру або приватного інтересу – конфлікт інтересів не виникає.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз’ясненням до Національного агентства.

Якщо ж особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених Законом.

У випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї конфлікту інтересів, Національне агентство роз’яснює порядок її дій щодо його врегулювання упродовж 7 робочих днів.